Анотація до роботи:

Никифоренко О.О. Закономірності морфогенезу кровотворних компонентів скелета поросят неонатального і молочного періодів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню структурно-функціональних особливостей та закономірностей морфогенезу гемопоетичних компонентів кісткового мозку та системи кровотворного мікрооточення в скелеті свині свійської на ранніх етапах постнатального онтогенезу на органному, тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Встановлено наявність в скелеті поросят протягом неонатального та молочного періодів двох основних структурно-функціональних форм кісткового мозку – остеобластичної та кровотворної. З’ясовано, що в поросят з моменту народження й до 60-добового віку в більшості осередків енхондрального остеогістогенезу структура гемопоетичного кісткового мозку не є однорідною, а комплекс морфологічних ознак універсального гемопоезу найбільш виражений вздовж зон росту, в ділянках найактивнішого кісткоутворення.

Доведена різна роль основних та додаткових осередків осифікації скелета поросят у процесах кровотворення. Встановлено стертий або абортивний характер структурно-функціональної трансформації кісткового мозку в додаткових осередках осифікації. Сформована гіпотеза про взаємозв’язок масштабів розвитку осередків окостеніння в скелеті поросят на ранніх етапах постнатального онтогенезу зі ступенем їх участі в реалізації лімфоцито- та імуноцитопоезу. Визначена взаємообумовленість структури кісткового мозку зі ступенем прояву морфологічних маркерів остеогенезу, ремоделяції та резорбції кісткової тканини в осередках окостеніння поросят перших двох місяців життя. Встановлена періодизація росту та розвитку кісткового мозку в скелеті поросят у зв’язку з процесами морфо-функціональних перетворень кістково-хрящового остова осередків енхондрального остеогістогенезу.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється встановленям закономірності морфофункціональних перетворень кровотворних компонентів кісток у поросят протягом неонатального та молочного періодів на органному, тканинному та клітинному рівнях структурної організації та доведено, що процеси енхондрального остеогістогенезу та універсального гемопоезу в осередках окостеніння скелета поросят топографічно та морфогенетично взаємопов’язані.

2. Осередки енхондрального окостеніння та кровотворення у добових поросят відрізняються: значною варіабельністю ступеня їх розвитку в діафізах епіфізах та апофізах кісток; структурно-функціональною гетерогенністю кісткового мозку відносно як осередків у цілому, так і їх окремих ділянок; зональною структурою паренхіми та строми кісткового мозку в межах кожної його структурно-функціональної форми.

3. У скелеті поросят комплекс морфологічних ознак остеогенної функції кісткового мозку найбільш розвинений у вічках первинної губчастої кісткової речовини в зонах росту кісток; гемопоезу у вигляді суцільних кровотворних полів у вічках дрібновічкової вторинної губчастої кісткової речовини з максимальним проявом структурних маркерів остеогістогенезу та ремоделяції кісткової тканини; гемопоезу острівцевого характеру у вічках середньо- та великовічкової вторинної губчастої кісткової речовини на тлі наявності чітких морфологічних ознак резорбції кісткової тканини.

4. Ріст та розвиток осередків остеогістогенезу та гемопоезу в скелеті поросят координований з динамікою абсолютної маси та щільності кісткових органів, а масштаби енхондрального остеогістогенезу взаємопов’язані зі ступенем сформованості окремих осередків до моменту народження. Провідна роль у збільшенні в скелеті поросят у перші два місяці життя об’єму кісткового мозку в осьовому скелеті належить основним осередкам окостеніння, а в скелеті кінцівок як основним, так і додатковим, особливо в кістках його проксимальних ланок.

5. Відносна кількість кісткового мозку у всіх без винятку осередках окостеніння в поросят з віком має тенденцію до зростання: до 20-добового віку – помірно виражену на тлі зменшення відносної кількості хрящової тканини та збільшенням – кісткової; до 60-добового віку – інтенсивну, з одночасним зменшенням як хрящової, так і кісткової тканини. Чим пізніше формується осередок окостеніння в процесі онтогенезу, тим інтенсивніше в ньому виражені процеси руйнування (зменшення) хрящової та кісткової тканини з відповідним збільшенням об’єму кісткового мозку.

6. Вікові структурно-функціональні перетворення кісткового мозку в окремих осередках окостеніння скелета поросят характеризуються комплексом кількісних та якісних змін кровотворних клітин та системи кровотворного мікрооточення, що відбуваються поетапно та безпосередньо залежать від масштабів остеогістогенезу в тому чи іншому осередку: на початковій стадії формування осередки містять виключно остеогенну форму кісткового мозку; в міру розвитку осередків більша частина кісткового мозку перетворюється на його кровотворну форму, яка набуває характерну зональність з концентрацією остеогенних клітин на периферії, а жирових – в центрі осередка.

7. Стадійність та поетапність структурно-функціональних перетворень кісткового мозку і ступінь вираженості в ньому комплексу морфологічних критеріїв функції універсального гемопоезу в поросят координовані з масштабами енхондрального остеогістогенезу та найбільш чітко проявляються в основних осередках окостеніння скелета.

8. Для додаткових осередків окостеніння скелета поросят характерне прискорене структурно-функціональне перетворення кісткового мозку, що супроводжується інтенсивним розвитком жирових клітин у стромі мозку, в тому числі і зонах росту, починаючи з дуже ранніх (остеогенних) стадій його розвитку.

9. Формування остеогенної та кровотворної форм кісткового мозку в осередках енхондрального остеогістогенезу у поросят відбувається асинхронно (поетапно), а розвиток та вікова трансформація та деградація (дегенерація) паралельно з різною інтенсивністю та векторами напрямку у межах осередків, що в сукупності виявляється характерною зональністю та динамікою гісто- та цитоархітектоніки осередків окостеніння в цілому.

Публікації автора:

1. Гаврилін П.М., Никифоренко О.О. Особливості структурно-функціональної організації кровотворних компонентів скелета у новонароджених поросят // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З Ґжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№3). – Ч. 1. – С. 55–59. (Здобувач провела гістологічні та гістостереометричні дослідження кісток осьового скелета та скелета кінцівок у новонароджених поросят).

2. Гаврилін П.М., Никифоренко О.О. Особливості морфогенезу кровотворних компонентів ендосту скелета у поросят // Ветеринарна медицина. Міжвідом. тематич. наук. зб. – Харків, 2005. Вип. 85. – Т. 1. – С. 253–256. (Здобувач встановила кількісну та якісну динаміку розвитку тканинних компонентів кісткових органів у поросят до 10-добового віку).

3. Гаврилін П.М., Никифоренко О.О. Особливості формування осередків гемопоезу в кістках поросят у неонатальний та молочний періоди // Вісник Дніпропетр. держ. аграр. ун-ту. –Дніпропетровськ, 2005.–№ 2.– С. 74–79. (Здобувач провела рентгенологічні дослідження та встановлена динаміку розвитку основних та додаткових осередків окостеніння осьового скелета та скелета кінцівок).

4. Никифоренко О.О., Гаврилін П.М. Особливості структурно-функціональної організації кісткового мозку у новонароджених поросят // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З Ґжицького. – Львів, 2006. – Т. 8 (№2). – Ч. 1. – С. 129–135. (Здобувач встановила динаміку клітинного складу кісткового мозку в осередках окостеніння із різним ступенем розвитку в скелеті новонароджених поросят).

5. Никифоренко О.О., Гаврилін П.М. Особливості структурно-функціональної організації кровотворних компонентів скелета у поросят неонатального та молочного періодів // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З Ґжицького. – Львів, 2006. – Т. 8 (№4). – Ч. 2. – С. 154–163. (Здобувач визначила кількісну та якісну динаміку клітинних компонентів кісткового мозку в осередках окостеніння залежно від стадії їхнього розвитку та віку тварин).

6. Никифоренко О.О., Гаврилін П.М. Особливості цитоархітектоніки та клітинного складу кісткового мозку у поросят неонатального та молочного періодів // Зб. наук. праць Луганськ. держ. аграр. ун-ту. – Луганськ, 2007. – № 78/101. – С. 449–455. (Здобувач провела гістологічні і гістохімічні дослідження кісткових органів у 1–60-добових поросят, встановила динаміку клітинного складу основних та додаткових осередків окостеніння).

7. Никифоренко О.О. Динаміка гісто- та цитоархітектоніки кісткового мозку поросят неонатального та молочного періодів // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З Ґжицького. – Львів, 2007. – Т. 9, №3 (34). – Ч.2. – С.135–141.

8. Мирный А.Н., Гаврилин П.Н. Никифоренко О.А. Закономерности морфогенеза красного костного мозга поросят // Актуальні напрямки розвитку ветеринарної медицини на сучасному етапі науково-технічного прогресу: Матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів факультету ветеринарної медицини. Дніпропетровськ, 1517 березня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 60–61.

9. Дьяченко Є.Ю., Гаврилін П.М., Никифоренко О.О. Особливості структурно-функціональної організації тканинних компонентів кісток поросят новонародженого та молочного періодів // Молодь та поступ біології. Тези ІІ Міжнар. наук. конф. студентів і аспірантів. Львів, 2124 березня 2006 р. – Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – С. 423–424.