Анотація до роботи:

Жильцова І. В. Закономірності локалізації гідротермальної золоторудної мінералізації зеленокам’яних структур Середнього Придніпров’я Українського щита відносно систем розломів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за фахом 04.00.11 – «Геологія металевих і неметалевих корисних копалин». Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню закономірностей розташування гідротермальної золоторудної мінералізації зеленокам’яних структур у зв’язку із системним розміщенням докембрійських глибинних розломів.

На основі зіставлення і аналізу в ієрархічній послідовності (від масштабу 1:1 000 000 до 10 000) геолого-формаційних карт з картами систем розломів удосконалена методика металогенічного прогнозування золотого зруденіння на прикладі СП Українського щита. Вперше автором встановлено значення докембрійських розломів азимутів простягання 0, 17, 77, 270, 287 і 347 в розміщенні гідротермальної золоторудної мінералізації в ЗКС СП і виділено закономірності локалізації зруденіння золота відносно системно розташованих тектонічних зон. В результаті дослідження розроблено новий пошуковий критерій на золоте зруденіння і на основі комплексу прогнозних критеріїв виділені перспективні ділянки на маловивчених площах Конкської і Білозерської зеленокам’яних структур.

Дисертація являється закінченою науково-дослідницькою роботою, в котрій на основі вивчення закономірностей просторового розподілу золоторудної мінералізації та рудовмісних формацій в зв’язку із системним положенням розломів оцінена роль диз’юнктивів і виділені перспективні ділянки в БЗКС і КЗКС. Проведені автором дослідження дозволили вперше здобути наступні наукові та практичні результати:

1. Під час вивчення зарубіжних гідротермальних родовищ золота визначено основні структурно-тектонічні закономірності локалізації зруденіння, які зводяться до наступного: продуктивні товщі зосереджені у вузлах пересічення глибинних розломів в зонах розсланцювання, мілонітизації та катаклазу; підвищений вміст золота приурочено до зон метасоматичних змін.

2. Усі відомі в СП рудопрояви, точки мінералізації та геохімічні аномалії золота об’єднані автором, з урахуванням формаційної належності, в дев’ять груп золоторудної мінералізації.

3. Автором вперше складені карти шести систем розломів з азимутами простягання: 0 і 270, 17 і 287, 35 і 303, 45 і 315, 62 і 332, 77 і 347 території КЗКС СП масштабу 1:50 000.

4. В результаті зіставлення та аналізу карт систем розломів і геологічних карт встановлено регіональні і локальні закономірності локалізації гідротермального зруденіння золота відносно системно розміщених розломів, котрі зводяться до наступного: 1) прояви золота сланцево-джеспілітово-толеїтової, метакоматиїт-толеїтової та метадацитової формацій просторово приурочені до зон розвитку усіх шести систем розломів; 2) формування мінералізації золота порід метадуніт-гарцбургітової формації співпадає з етапами тектонічної активізації систем розломів 77 і 347, 17 і 287; 3) мінералізація золота порід тоналіт-плагіогранітової формації утворювались на протязі формування системи розломів 77 і 347; 4) мінералізація золота метатеригенних порід просторово приурочена до систем розломів із азимутами простягання 17 и 287, 77 и 347.

5. В результаті аналізу виділених закономірностей виявлено рудоконтролююче, рудоперерозподільче та рудолокалізуюче значення шести систем розломів в формуванні та перерозподілу мінералізації золота.

6. Результати роботи дозволили розробити новий пошуковий критерій, котрий міститься в наступному: зруденіння золота просторово приурочено до метасоматичних формувань зон розсланцювання, тріщинуватості, мілонітизації, катаклазу із підвищеною сульфідною мінералізацією, які локалізуються у вузлах перетину глибинних розломів першого порядку системи 77 і 347 із розривними порушеннями високих порядків азимутів простягання 0 і 270, 17 і 287;

7. Здобуті результати стали науковою основою для розробки комплексу прогнозних критеріїв на зруденіння золота і виділення перспективних ділянок, рекомендованих для пошукових робіт на територіях КЗКС та БЗКС;

8. Одним із наукових досягнень автора являється удосконалена методика прогнозування на зруденіння золота, використання якої створює додаткові можливості підвищення ефективності прогнозу і якості пошукових робіт.

Таким чином, виконані дослідження дозволили вирішить важливу наукову та практичну задачу виявлення геологічних факторів та закономірностей розміщення перспективних ділянок на пошуки зруденіння золота в зв’язку із системним розміщенням розломів на території СП.

Основні положення і результати досліджень опубліковані в роботах:

1. Рузина М.В., Жильцова И.В., Пикареня Д.С. Перспективная оценка комплекса полезных ископаемых, сопутствующих железорудным месторождениям в Белозерском районе // Наук. вісн. НГА України – 2001. – №4. – С. 60 – 61.

2. Рузина М.В., Жильцова И.В. О проявлении эйситов в пределах Белозёрской зеленокаменной структуры // Наук. праці Донецького нац. техн. ун-ту: Сер. гірн.-геол. – Вип 32. – Донецьк: ДонНТУ. – 2001. – С. 183.

3. Кравченко В.М., Орлинская О.В., Дыщук М.Ю., Жильцова И.В., Рузина М.В. Рудоконтролирующая и рудогенерирующая роль систем глубинных разломов Приднепровского гранит-зеленокаменного блока Украинского щита // Сб. науч. тр. НГА Украины, РИК НГАУ. – 2002. – C. 27-31.

4. Рузина М.В., Жильцова И.В. Рудоносность метасоматитов Среднего Приднепровья // Матер. междунар. научно-практической конференции «Проблемы комплексного освоения горнодобывающих регионов». – Днепропетровск: НГУ. – 2003. - С. 28-31.

Особистий внесок дисертанта у роботах: 1 – аналіз геологічної структури, дослідження складу метаосадових і магматичних порід, висновки; 2-4 – збір, обробка первинних матеріалів, аналіз геологічної структури; 3 – збір, інтерпретація первинних матеріалів, реконструкції систем розломів, структурна прив’язка рудопроявів золота.