Анотація до роботи:

Кабишев Ю.Б. "Закономірності генерації і прогноз скупчень газу центральнобасейнового типу в Дніпровсько-Донецькій западині".

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 – геологія нафти і газу, Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2002

Дисертація присвячена вивченню умов генерації газу ЦБ типу в ДДЗ та перспективності її на цю корисну копалину. Розроблено новий напрямок пошуків газу в ДДЗ та отримано ряд інших результатів. Систематизовані критерії виділення ЦБ газу в НГБ Північної Америки і їх відмінності для умов ДДЗ. На основі аналізу вперше виконаного на українському матеріалі комплексу біомаркерних, піролітичних на Рок-Евал та кореляційно-ізотопних досліджень обгрунтовано генетичний зв’язок ЦБ газу з органічною речовиною порід продуктивного комплексу.

Виконана якісна оцінка перспективності ДДЗ на ЦБ газ, з використанням нового критерію - маловодності розрізу, та побудована карта якісної оцінки перспектив ДДЗ на ЦБ газ. Виділені перспективні комплекси та зони – переважно в східній і центральній частинах регіону.

Обгрунтована методика кількісної оцінки прогнозних ресурсів ЦБ газу. На її основі вперше в СНД підраховані прогнозні ресурси ЦБ газу, безпосередньо автором - по серпухівському комплексу в кількості 1410 млрд.м³, що в 3,1 рази більше від початкових традиційних ресурсів та в 5,35 рази більше від їх нерозвіданої частини. Визначено три найбільш перспективні ділянки в Октябрсько-Лозовському, Кальміус-Бахмутському районах та на Близнюківській монокліналі. Розроблена методика зонального прогнозу на ЦБ газ, яка реалізована на прикладі Солохівсько-Диканської ділянки. Виробничим підприємствам передана практична рекомендація з обгрунтуванням перспектив і напрямків пошуків ЦБ газу в ДДЗ.

У дисертації встановлено закономірності генерації газу ЦБ типу в ДДЗ та на основі визначених діагностичних ознак, зкорегованих для наявних умов, обгрунтована висока перспективність ДДЗ на цей газ. В ході роботи отримані такі основні результати:

1. На основі аналізу восьми НГБ Північної Америки, де ЦБ газ розвіданий і видобувається, узагальнені критерії його розповсюдження (зв’язок переважно з щільними колекторами, певним ступенем катагенезу порід, зонами АВПТ, АНПТ та інш.), які використані для прогнозу його в ДДЗ.

2. На основі вперше виконаного комплексу сучасних геохімічних досліджень доведено генетичний зв’язок традиційного газу з вміщуючими відкладами у верхньовізейському та турнейсько-нижньовізейському комплексах на всій території ДДЗ та в серпухівському, середньо- та верхньокам’яновугільному - в східній її частині, а тому і тим більше про таку ж генетичну природу в цих комплексах і скупчень газу ЦБ типу в щільних колекторах, з яким традиційні поклади в нафтогазогенеруючих комплексах утворюють єдину систему.

3. В розрізі палеозою ДДЗ встановлена маловодна зона, в якій звичайні і щільні колектори заповнені переважно газом. Автором вперше побудована карта гіпсометрії МЗ і встановлено, що її поверхня із сходу на захід занурюється від 2-2,5 до 5-5,5 км. Маловодність нижньої частини розрізу палеозою розглядається нами, як важливий критерий визначення скупчень ЦБ газу. Поверхня МЗ є верхнею межею розповсюдження ЦБ газу.

4. Шляхом співставлення карти гіпсометрії МЗ з геологічними картами зрізів на відмітках 3, 4, 5, 6 і 7 км складено карту якісної оцінки перспективності ДДЗ на ЦБ газ, бо вона показує, який вік порід в кожній зоні є перспективним. На ній також виділена менш перспективна територія, де поверхня МЗ знаходиться глибше 4,5 км.

5. Найбільш перспективними на ЦБ газ є Р₁+С₃, С₂, С₁s, C₁v₂ та C₁t+v₁ комплекси, а територіально - східна частина Дніпровського грабену, де перспективи на ЦБ газ пов’язані з відкладами середнього карбону та нижньої пермі - верхнього карбону на глибинах 2-4,5 км - це частина Машівсько-Шебелинського, Співаківський та Кальміус-Бахмутський райони. У відкладах нижнього карбону на глибинах 3-4 км перспективні Руденківсько-Пролетарський, Рябухінсько-Північно-Голубівський та Красноріцький н/г райони, а також окремі ділянки в західній частині ДДЗ (Срібнянська депресія, Солохівсько-Диканський та Глинсько-Розбишівський вали).

6. Обгрунтована методика кількісної оцінки прогнозних ресурсів ЦБ газу, яка базується на об’ємній формулі підрахунку розвіданих запасів газу з спеціальним вибором підрахункових параметрів, що передбачає оцінку лише додаткових до відомих традиційних ресурсів газу. Вперше підраховані безпосередньо автором прогнозні ресурси газу по серпухівському продуктивному комплексу оцінюються в 1410 млрд.м³ (16% від загальної величини, оціненої всіма співробітниками сектора прогнозу нафтогазоносності ЧВ УкрДГРІ по інших комплексах). Це в 3,1 рази більше від початкових традиційних ресурсів газу в ньому (449,1 млрд.м³), або в 5,35 разів більше від ще нерозвіданої їх частини. Прогнозні ресурси ЦБ газу усіх п’яти продуктивних комплексів складають 8482 млрд.м³ (відповідно більше в 2,1 та в 5,8 разів).

7. На основі запропонованої методики, що враховує особливості газу ЦБ типу, виконаний зональний прогноз по Солохівсько-Диканській зоні ДДЗ. Перспективними на ЦБ газ тут є розкриті відклади серпухівського та верхньо-візейського ярусів, а також ще не вивчені бурінням відклади турнейсько-нижньовізейського та надсольового девонського комплексів. Найбільш перспективна на скупчення ЦБ газу територія розташована на південний захід від Солохівсько-Опішнянсько-Матвіївського ланцюжка структур.