Анотація до роботи:

Василенко А.О. Закономірності формування стійкості до вилягання різних за морфотипом сортів гороху. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2007.

Роботу присвячено визначенню закономірностей та встановленню морфобіологічних особливостей формування стійкості до вилягання сортів гороху різних морфотипів.

В дисертації викладено результати експериментальних досліджень по встановленню ефективності методів визначення стійкості до вилягання та особливостей її формування. Показано динаміку мінливості лінійної та механічної щільності стебла. Встановлено, що вміст калію в стеблах рослин гороху не впливає на стійкість до вилягання.

Визначено, що сортозразкам різних морфотипів і напрямів використання притаманна специфічність формування продуктивності. Проведено аналіз рівня потенціалу і стабільності продуктивності колекційних сортозразків гороху, на основі якого виділено цінний вихідний матеріал.

В результаті добору виділено цінний селекційний матеріал і передано до державного сортовипробування сорти гороху Харвус 1, Модус, Камертон, Ефектний, Дієз і Ескіз, з яких сорти Модус, Камертон, Ефектний та Ескіз внесено в Реєстр сортів рослин України, а сорт Ефектний – до державного реєстру Російської Федерації.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення нового важливого наукового задання із визначення морфобіологічних особливостей формування стійкості до вилягання сортів гороху різних морфотипів. В результаті встановлення ефективності методів визначення стійкості до вилягання, особливостей її формування та збільшення потенціалу і стабільності продуктивності, встановлення кореляцій між господарськими ознаками, лінійною і механічною щільністю стебла виділено цінний селекційний матеріал і сорти гороху з високою стійкістю до вилягання, що має суттєве значення для селекції високотехнологічних сортів гороху і для сільськогосподарського виробництва України.

1. Удосконалено метод визначення лінійної щільності стебла шляхом виключення додаткового сушіння стебел рослин гороху.

2. Вперше на культурі гороху застосовано методику визначення механічної щільності стебла (МЩС). Показано, що МЩС визначається тільки ефектом генотипу. МЩС у рослин гороху на початкових фазах вегетації відображає інтенсивність та стабільність ростових процесіів, що є важливим для встановлення рівня посухостійкості рослин. Встановлено динаміку мінливості МЩС з найбільшими значеннями в фазі фізіологічної стиглості.

3. Встановлено сортову специфіку гороху за вмістом калію в стеблах рослин. Показано, що вміст калію в стеблах рослин гороху не має прямого впливу на стійкість до вилягання. Cередньорослі (окрім сорту Харківський янтарний) і зерноукісні сорти мали вміст калію від 0,64% К₂О до 1,59% К₂О, але характеризувалися високим ступенем вилягання вже наприкінці цвітіння. Сорти Інтенсивний 92 і Харківський янтарний мали високий рівень стійкості до вилягання як і вусатий сорт Харківський еталонний, що практично не вилягає на фоні вмісту калію в стеблах лише 0,80-0,86% К₂О.

4. Показано, що у більшості колекційних листочкових сортозразків напівкарликового типу показник лінійної щільності стебла (ЛЩС) значно коливається за роками (1,11–3,69 мг/см Ч10³), на відміну від середньорослих сортів, у вусатих сортозразків – від 1,15 мг/см Ч10³ до 3,17 мг/см Ч10³мг/см, у сортозразків овочевого напряму використання від 1,77 мг/см Ч10³ до 4,05 мг/см Ч10³ .

5. Встановлено незначну залежність між ЛЩС і складовими структури стебла. Генеративна частина та її структурні складові мають тенденцію до негативної кореляції з ЛЩС у листочкових від r = – 0,23 до r = –0,31 і овочевих від r = –0,35 до r = –0,40 сортозразків на відміну від вусатих, де ці показники виявилися незначними від r = –0,08 до r = –0,14.

6. Виявлено, що ступінь міжсортового варіювання середніх значень елементів структури стебла (V = 10,1–34,3 %) і елементів структури продуктивності ( V = 11,5–23,1 %) забезпечує добір форм з високою потенційною продуктивністю.

7. Встановлено специфічність внесків елементів структури продуктивності в загальну продуктивність і специфічність формування продуктивності у сортозразків: для сортозразків листочкового і вусатого типу найбільший прямий внесок був за ознаками ”кількість продуктивних вузлів”, ”маса 1000 насінин” і ”кількість насінин на продуктивний вузол”, а для сортозразків овочевого напряму використання – за ознаками ”маса 1000 насінин”, ”кількість бобів на продуктивному вузлі” і ”кількість насінин в бобі”.

8. Підтверджено, що для подальшої селекційної роботи по створенню високопродуктивних, стійких до вилягання сортів гороху необхідним є підвищення показників кількості бобів на продуктивний вузол (2–3) і кількості насінин в бобі.

9. Показано, що диференційований підхід до оцінки і добору колекційних форм значно розширює можливості забезпечення спеціалізованих селекційних програм цінним вихідним матеріалом.

10. Виділено цінні сортозразки, що стабільно відтворювали високий рівень ознак:

– ”кількість бобів з рослини” – 11 сортозразків листочкового типу, 3 сортозразки з вусатим типом листа і 3 сортозразки овочевого напряму використання;

“кількість насіння з рослини” – 9 сортозразків листочкового типу, 4 сортозразки з вусатим типом листа і 1 сортозразок овочевого напряму використання;

“кількість продуктивних вузлів” – 9 сортозразків листочкового типу, 4 сортозразки з вусатим типом листа і 3 сортозразки овочевого напряму використання;

“кількість бобів з продуктивного вузлa” – 2 сортозразки листочкового типу, 3 сортозразки з вусатим типом листа і 2 сортозразки овочевого напряму використання;

“кількість насінин в бобі” – 8 сортозразків листочкового типу, 4 сортозразки з вусатим типом листа і 4 сортозразки овочевого напряму використання;

“маса насіння з рослини” – листочкового типу 7 сортозразків і 8 сортозразків з вусатим типом листа.

11. В процесі виконання роботи створено безлисточкові сорти гороху Харвус 1, Модус, Камертон, Ефектний, Дієз і Ескіз, які з 2001 –2003 рр. проходили Державне сортовипробування. З них до Реєстру сортів рослин України внесено з 2004 р. сорт Модус, з 2005 р. – сорт Камертон, з 2006 р. – сорт Ефектний, з 2007 р. – сорт Ескіз.