1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми збереження здоров’я робітників у сучасному виробництві натуральних шкір, що виявляється у встановленні закономірностей формування комплексу професійних чинників на підставі результатів вивчення санітарно-гі-гієнічних умов праці, визначенні гігієнічної структури сучасного виробництва, оцінки стану здоров’я робітників за даними поглиблених медичних оглядів та показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, встановленні причинно-наслідкових зв’язків між показниками стану здоров’я робітників і комплексом несприятливих виробничих чинників, що дозволило науково обгрунтувати та розробити систему профілактичних санітарно-технічних і клініко-діагностичних заходів щодо поліпшення умов праці та збереження здоров’я робітників. 2. Виробничий процес оброблення шкіряної сировини характеризується технологічно-обумовленою переривчастістю, наявністю декількох відокремлених багатостадійних етапів (процеси сортування шкіряної сировини і комплек-тування виробничих партій; відмочувально-зольні процеси та механічні операції; переддубильні, дубильні та післядубильні процеси та операції; сушильні й оздоблювальні операції, а також оброблення спілка та перероблення відходів), для яких характерні певні особливості санітарно-гігієнічних умов праці. 3. Санітарно-гігієнічні умови праці в сучасному шкіряному виробництві характеризуються множинністю шкідливих виробничих чинників, яка при виконанні більшості технологічних операцій може кваліфікуватися як комплекс чинників. До складу останнього належать важкість та напруженість праці (переваж- но 2 та 3 ступінь 3 класу шкідливих умов праці), несприятливі мікрокліматичні умови (нагріваючий мікроклімат в теплий період року), а також хімічні чинники, виробничий шум та вібрація (на рівні чи незначно перевищують ГДК та ГДР). Кількісні та якісні характеристики структури комплексу несприятливих чинників залежать від виду шкіри, що виробляється, та етапу технологічного процесу. 4. Серед параметрів мікроклімату виробничих приміщень на етапах сортування шкіряної сировини та комплектування виробничих партій; відмочу-вально-зольних процесів та механічних операцій; переддубильних, дубильних та післядубильних процесів та операцій в теплий та холодний період року провідне місце належить підвищеній вологості повітря. При виконанні сушильних та оздо-блювальних операцій найбільше гігієнічне значення мають підвищені рівні шви-дкості та вологості повітря (холодний період року) або підвищені рівні температури та швидкості руху повітря (теплий період року). Допоміжні операції проводяться в умовах підвищених рівнів швидкості руху повітря (холодний період року) або відхилення всіх параметрів мікроклімату від гігієнічних норм (теплий пе-ріод року). 5. Доведено наявність особливостей гігієнічної структури сучасного виробництва натуральної шкіри на підставі результатів гігієнічної систематизації умов праці шляхом ранжування технологічних операцій (міздріння, сушіння, зоління, апретування) та параметрів виробничого середовища (показники напруженості та важкості трудового процесу), аналізу структури комбінацій виробничих факторів (два, три або чотири фактора), визначення головних несприятливих чинників за найвищим класом та ступенем умов праці (показники важкості праці), розрахунку інтегрального показника стану умов праці, визначення головних факторів за допомогою регресійного аналізу в цілому по виробництву (показники важкості та напруженості трудового процесу) та по групах операцій, структу-рування процесу виробництва з використанням кластерного аналізу (дві або чотири однорідних групи операцій). 6. За результатами поглиблених медичних оглядів установлено, що для робітників основної групи було характерним переважання патології серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба), органів травлення (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронiчний гастрит та хронiчний холецистит), захворювань органiв дихання та ендокринної системи. Виробничо-обумовлени-ми захворюваннями для шкіряного виробництва є сполучена вертеброгенна патологія та дисциркуляторна енцефалопатія, алергічні дерматити та грибкові ураження шкіри, субатрофічні фарингіти та риніти, хронічні кон’юнктивіти. 7. Загальний аналіз змін в імуностатусі робітників шкіряного виробництва свідчив про наявність значної дисфункції імунної системи, яка полягала в зниженні функціональної активності клітинного імунітету та активації на цьому фоні гуморальної ланки з ознаками алергічної спрямованості зрушень імунологічних показників. Перебудова імунологічних реакцій у клітинній ланці полягала в зниженні відсотка Т-лімфоцитів, а також відсотка Т-лімфоцитів із супресорною функцією (ХВШО “Більшовик”) і підвищенні на цьому фоні кількості В-лімфоцитів, “О”-лімфоцитів, а також Т-лімфоцитів з хелперною функцією (Воз- несенське АТ “ВОЗКО”). Зміни в гуморальній ланці полягали в дисбалансі імуноглобулінів сироватки крові з підвищенням рівня IgА та IgE на фоні відсутності зрушень у вмісті імуноглобулінів класів М і G. 8. Результати біохімічних досліджень сироватки крові дозволили встановити зміни функціонального стану системи біогенних моноамінів (сильні, вірогідні кореляційні зв’язки між показниками з коефіцієнтами кореляції Rxy 0,76 і більше), які мали адаптаційний характер (на прикладі ХВШО “Більшовик”), а також наявність досить суттєвої активації процесів пероксидації ліпідів та пов’язаної з нею напругою системи антирадикального та антиокислювального захисту (ХВШО “Більшовик”) або уповільнення процесів пероксидації ліпідів сироватки крові (Вознесенське АТ “ВОЗКО”). 9. Доведено, що захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників основної групи шкіряного виробництва за показниками випадків та днів непрацездатності вища за рівнем в порівнянні з контролем, що підтверджує несприятливий вплив виробничих чинників на стан здоров’я робітників. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності шкіряників перші рангові місця за класами хвороб посідають захворювання органів дихання, кістково-м’язової системи та сполучної тканини, системи кровообігу, травми та отруєння. 10. Результати поглиблених медичних оглядів та аналіз показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності свідчать про потенційну небезпеку комплексу шкідливих виробничих чинників на сучасному виробництві натуральної шкіри щодо стану здоров’я робітників. 11. Для барвника Прямого Чорного 2С, який за критерієм ЛД50 при введенні в шлунок щурам і мишам відноситься до IV класу малонебезпечних речовин (ГОСТ 12.1.007-88), характерні шкіряно-резорбтивний ефект, загальнотоксична дія (вплив на інтегральні та гематологічні показники, зміни функціонального стану печінки та нирок), а також виразні прояви віддалених наслідків за показниками загальної токсичності у вигляді мутагенної, гонадотоксичної та ембріотоксичної дії на рівні концентрації близької до Limch (4,8 мг/м3). Це обумовило введення коефіцієнту запасу, рівного 10, з рекомендацією величини ГДК аерозолю аніонного азобарвника для шкіри Прямого Чорного 2С на рівні 0,5 мг/м3 та віднесенням його до 2-го класу небезпечності з позначкою “потребує спеціального захисту шкіри та очей” (затверджена Наказом МОЗ України від 23.02.2000 р. № 30 та наведена у Списку № 4 “Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони”). 12. Дубитель Хромовий за критерієм ЛД50 при введенні в шлунок щурам і мишам відноситься до помірно небезпечних речовин III класу небезпечності (ГОСТ 12.1.007-88) з різко вираженим подразнюючим ефектом на слизові оболонки ока кроликів, який при підгострому впливі приводить до змін інтегральних та гематологічних показників, функціонального стану печінки та нирок. 13. Результати проведених комплексних гігієнічних, медико-статистичних, клінічних та експериментальних досліджень покладено в основу розробленої системи заходів профілактики, поліпшення стану умов праці та підтримання пра- цездатності робітників, а також використано при розробленні нормативно-методичних документів для органів практичної охорони здоров’я (“Державні санітарні правила обладнання та утримання підприємств шкіряного виробництва”; ГДК аерозолю аніонного азобарвника для шкіри Прямого Чорного 2С). | 