Анотація до роботи:

Коломацька В.П. Закономірності формування і мінливості вегетаційного періоду у самозапилених ліній кукурудзи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2004 р.

В умовах східної частини Лісостепу України визначено особливості формування вегетаційного періоду у самозапилених ліній кукурудзи і встановлено три його типи. Визначено вплив провідних ознак на формування і екологічну мінливість вегетаційного періоду.

Класифіковано 278 ліній, що входять до складу колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України, за групами стиглості і визначеними типами.

Виділено перспективні лінії з різним типом формування вегетаційного періоду, оптимальною реакцією на погодні умови і підвищеним рівнем ознак продуктивності. Виділено лінії з стабільними ефектами загальної комбінаційної здатності за ознаками вегетаційного періоду і продуктивності, а також гібридні комбінації з комплексом господарсько-цінних ознак.

Установлені особливості успадкування ознак вегетаційного періоду гібридами від їх батьківських форм. Показана залежність екологічної пластичності гібридів за ознаками вегетаційного періоду і продуктивності від екологічної пластичності батьківських ліній. Визначено донорські властивості ліній кукурудзи з різним типом формування вегетаційного періоду за ознаками продуктивності.

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з встановлення особливостей прояву селекційно-цінних ознак у самозапилених ліній та створених на їх основі експериментальних гібридів шляхом визначення закономірностей формування і мінливості вегетаційного періоду та прояву комбінаційної здатності і селекційної цінності ліній, на основі чого виділено екологічно стабільні і з високою загальною та специфічною комбінаційною здатністю лінії та високогетерозисні гібриди, що має важливе значення в галузі селекції кукурудзи.

2. Визначено генотипове різноманіття за тривалістю вегетаційного періоду 278 ліній кукурудзи, різних за географічним походженням і підвидовим складом. Лінії розподілені за трьома групами стиглості: ранньостиглі (43 шт.), середньоранні (192 шт.) і середньостиглі (43 шт.).

3. Встановлений характер екологічної мінливості вегетаційного та міжфазних періодів під впливом окремих природних чинників дозволив визначити зону адаптивної норми або оптимуму для росту і розвитку рослин кукурудзи для східної частини Лісостепу України.

4. В несприятливих умовах весни 1997 року виділено 19 холодостійких ліній, в т.ч. 5 ранньостиглих, 11 середньоранніх і 3 середньостиглих ліній. Серед них з високою продуктивністю: УХ 74-1, IG 448, Z 48, F 107, CM 24, K 210, K 216.

5. Виділено 20 ліній з одночасним цвітінням генеративних органів, в т.ч. – 1 ранньостигла, 12 – середньоранніх і 7 – середньостиглих. Високою продуктивністю і кількістю зерен на качані відзначались: УХ 612, IG 381, IG 468, S 61, 6234, HMV 404, MA 42.

6. У ліній різних груп стиглості встановлено закономірності формування основних господарсько-цінних ознак. Найвищі значення продуктивності рослин відмічені у ліній середньоранньої групи, а кількості зерен на качані і висоти рослини – середньостиглої групи, але останні не завжди здатні реалізувати свій генетичний потенціал в екологічних умовах Лісостепу України.

7. Виявлено низький кореляційний взаємозв’язок тривалості вегетаційного періоду і продуктивності, а також екологічної пластичності. Це дало можливість виділити кращі лінії з підвищеним рівнем та стабільним проявом продуктивності: УХ 627-2, S 61, BC 5-30-1, BS 5, CG 14.

8. Вперше в наших дослідах за результатами факторного аналізу визначено провідні ознаки та рівень їх впливу на формування вегетаційного періоду. Встановлено екологічну залежність впливу компонентних ознак на тривалість вегетаційного періоду.

9. Визначено три типи формування вегетаційного періоду та встановлені індекси його структури. До першого типу віднесено лінії, у яких співвідношення міжфазних періодів „сходи – поява приймочок” і „поява приймочок – воскова стиглість зерна” знаходиться у межах 0,79-1,0, другого типу – 1,1-1,31 і третього типу – 1,32-1,69.

10. Виділено перспективні лінії з різним типом формування вегетаційного періоду та оптимальною реакцією на погодні умови (першого типу: CIV 6, S 72, УХ 591; другого типу: P 431, MA 3, PS 77-2-1; третього типу: A 230, HMV 404, IG 437), а також за підвищеним рівнем продуктивності (першого типу: КХ 134, AS 77-22, CM 169, D-Be 16, IG 359, ЛВ 30, NR 103, IG 381; другого типу: К 210, СМ 24, S 24, IG 438, MD 32-54, RA 365, УХ 199, К 216, МТ 42, УХ 186, IG 471; третього типу: KL 16, ZPLC 331, IG 341, W 11, BC 5B).

11. Показано, що варіанси СКЗ за періодами “посів - сходи” і „поява приймочок – воскова стиглість зерна” значно вищі за варіанси ЗКЗ, що вказує на значний рівень взаємодії при формуванні цих ознак.

12. В тестерній та діалельній схемах схрещування визначено стабільні ефекти ЗКЗ за ознаками вегетаційного періоду у ліній різних груп стиглості, а також істотно низьким значенням ЗКЗ у ліній: УХ 634, IG 343, IG 382, 1422, FS 200; середнім – УХ 612, УХ 628; високим – IG 341, МА 3 і МАН 03.

13. Виділено лінії з стабільно високою ЗКЗ за продуктивністю – IG 468, HMV 404, MA 3, за кількістю зерен на качані – УХ 634, IG 437, HMV 404, MA 3, за масою 1000 зерен – IG 359, IG 468 i FS 200.

14. Серед одержаних в наших дослідах гібридів виявлено комплексно-цінні, що поєднують високі ознаки продуктивності в порівнянні з стандартом Харківський 221 СВ з оптимальною висотою рослини і висотою прикріплення качана: IG 343 х (BC435 x P 502), IG 468 х (BC435 x P 502), УХ 612 х (P 502 x P 165), УХ 614 х (BC 435 x P 502) і IG 468 x P 502. Підвищені значення продуктивності з оптимальною реакцією на умови середовища встановлено у гібрида МА 3 х МАН 03.

15. Установлено зворотньопропорційну залежність між значенням тривалості вегетаційного періоду у гібридів і їх батьківських форм.

16. Експериментально підтверджено, що тривалість вегетаційного періоду у гібридів, отриманих від схрещування батьківських форм з різним типом його формування зсувається в бік ранньостиглості за рахунок скорочення обох періодів, а стабільність цих періодів залежить від рівня їх у батьківських форм.

17. Встановлено донорські властивості ліній за господарсько-цінними ознаками і виділені кращі: за довжиною качана (FS 200, IG 343, IG 341), за кількістю рядів зерен (УХ 634, УХ 629, IG 437, MAH 03, HMV 404), за масою 1000 зерен (FS 200, IG 359, IG 468).

18. Розмножено виділені в дослідах лінії за типами формування вегетаційного періоду з високими стабільними показниками господарсько-цінних ознак, насіння їх закладено на середньотривале збереження в Національному сховищі та розіслано селекційним установам і учбовим закладам України.

Публікації автора:

1. Гур’єва І.А., Коломацька В.П. Генотипове різноманіття ліній кукурудзи за структурою вегетаційного періоду // Селекція і насінництво. – 1998. - Вип. 80. - С. 59-61. (80 % авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

2. Гур’єва І.А., Вакуленко С.М., Коломацька В.П. Генетичні ресурси кукурудзи: результати та перспективи вивчення // Селекція і насінництво. – 1999. - Вип. 83.– С. 45-51. (35 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

3. Гур’єва І.А., Коломацька В.П. Продуктивність ліній кукурудзи з різним типом вегетаційного періоду // Селекція і насінництво. – 2001. - Вип. 85. – С. 121-124. (80 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

4. Коломацька В.П., Гур’єва І.А. Стабільність гібридів кукурудзи та їх батьківських форм за продуктивністю // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – Вип. 40.– С. 57-60. (80 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

5. Кириченко В.В., Літун П.П., Коломацька В.П., Корчинський А.А. Генетичні особливості макроознак культурних рослин з системним ефектом // Вісник аграрної науки. – 2001. - № 5. – С. 49-51. (20 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

6. Коломацкая В.П., Литун П.П. Оценка линий кукурузы по экологической пластичности длины вегетационного периода // Агроекологія як основа стабільності сільського господарства: Матер. Всеукраїнської конференції молодих вчених /Харьк. держ. аграр. ун-т. – Харків. - 2000. – С. 29-33. (80 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

7. Коломацкая В.П., Гурьева И.А. Классификация линий кукурузы по состоянию генетической организации вегетационного периода // Методологические основы формирования, ведения и использования коллекций генетических ресурсов растений: Матер. междунар. симпозиума. – Харьков, 1996.- С. 60. (70 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

8. Коломацкая В.П., Гурьева И.А. Изучение вегетационного периода интродуцированных линий кукурузы // Проблемы интродукции растений и отдаленной гибридизации: Тез. докл. Междунар. конф., Москва, 1998. – С.46-47. (80 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

9. Коломацька В.П. Спадкоємність тривалості вегетаційного періоду та його етапів у кукурудзи // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва. – Харків: Інститут рослинництва, 1999. - С. 158.

10. Коломацкая В.П. Изучение линий кукурузы и проблема создания базовых коллекций // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Сборник тезисов международной конференции молодых ученых (2 – 7 июля 2001 г.) – Харьков: Институт растениеводства. - 2001. – С. 192.

11. Коломацкая В.П., Литун П.П. Селекционная ценность линий кукурузы по длине вегетационного периода // Адаптивная селекция. Теория и практика: Тез. Междунар. конференции (11-14 ноября 2002 г.). – Харьков: Институт растениеводства. - 2002. – С. 43-44. (80 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

12. Гур’єва І.А., Рябчун В.К., Козубенко Л.В., Літун П.П., Вакуленко С.М., Бєлкін О.О., Купрікова В.М., Коломацька В.П., Кузьмишина Н.В. Каталог генетичної цінності ліній кукурудзи // Харків: Інститут рослинництва. 1998. – 67 с. (10 % авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).