Анотація до роботи:

1. Хлевная Г.А. Зависимость репродуктивной функции аскарид от физиологического состояния свиней// Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.- Харків, 1999.- Вип. 76.-С 169-173.

2. Хлевная Г.А. Взаимосвязь между гормонами лактации и овуляционной активностью самок гельминтов в системе “лактирующая свинья-аскарисы”// Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.- Харків,2000.- Вип. 78(І).-С.296-301.

3. Хлівна Г.О. Вплив штучно викликаної лактації у свинок на репродуктивну функцію самок A.suum// Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Біла Церква,2000.-Вип.14.- С.268-273.

4. Хлевная Г.А. Влияние искусственно вызванного состояния лактации у хрячков на репродуктивную функцию самок аскаридий// Ветеринарные науки: Научн. труды Крымск. гос. агр. ун-та.-Симферополь, 2000.- Вып.64.-С.199-208.

5. Шеховцов В.С., Хлівна Г.О. Розробка схем дегельмінтизації свиноматок// Ветеринарные науки: Научн. труды Крымск. гос. агр. ун-та.-Симферополь,2002.- Вып. 71.-С. 130-134. У цій статті 50% результатів отримано здобувачем. Здобувач проводив досліди з вивчення овуляційної активності самок аскарисів при різних схемах дегельмінтизації свиноматок.

6. Рішення про видачу патенту на винахід, номер заявки 2001042174, дата подання заявки 03.04.2001р. Спосіб визначення кількості Т- та В-лімфоцитів у крові тварин/ В.С.Шеховцов, І.Д.Біла, Г.О.Хлівна, Ю.О.Приходько (ІЕКВМ).

ХЛІВНА Галина Олександрівна. Заходи лікування і профілактики аскаріозу у свиней з урахуванням репродуктивної активності самок гельмінтів. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11.- паразитологія, гельмінтологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2002.

У дисертації викладені матеріали про явище так званого “післяпологового”, “лактаційного” збільшення кількості яєць A.suum у фекаліях свиноматок, у звязку з цим явищем вивчені зміни показників гуморального та клітинного імунітету в залежності від вмісту гормонів пролактину і кортизолу в сироватці крові свиноматок протягом всього репродуктивного циклу (від запліднення до відлучення поросят). Установлено, що першочергова роль у виникненні явища “післяпологового”, “лактаційного” підйому овуляції самок аскарисів належить гормонам пролактину і кортизолу.

Розроблені комплексні заходи профілактики і лікування свиней при аскаріозі з урахуванням явища “післяпологового”, “лактаційного” підйому, які включають застосування ефективних антгельмінтиків і імуномодулятора.

1. Уперше в умовах України у свиноматок встановлено явище “післяпологового”, “лактаційного” підйому овуляційної активності самок аскарисів. З урахуванням цього явища визначена ефективність сучасних антгельмінтних препаратів та комплексне їх застосування разом з імуномодулятором. Розроблені заходи лікування та профілактики аскаріозу.

2. Феномен “післяпологового”, “лактаційного” підйому овуляційної активності самок аскарисів повязаний з пологами та лактацією і не залежить від сезону року. Пік виділення яєць гельмінтів припадає на 6-7 тиждень лактації. У свиноматок, які опоросились, але не лактували, спостерігали швидке зниження кількості яєць гельмінтів до первинного, допологового рівня.

3. Установлено, що овуляція самок аскарисів не залежить від імунологічної реактивності організму супоросних і лактуючих свиноматок. Перша половина супоросності характеризується досить низькими значеннями показників імунітету свиноматок (абсолютна та відносна кількість Т-лімфоцитів, теофілінрезистентних Т-клітин, концентрація імуноглобулінів класу G) і невисокою репродукцією самок A.suum. З другої половини супоросності імунологічна рективність і овуляція самок гельмінтів дещо збільшуються; за 10-15 діб до пологів спостерігається подальше зростання овогенезу аскарисів на фоні зниження імунологічної резистентності організму живителя (зменшується вміст загального білка, абсолютної та відносної кількості В-лімфоцитів, Ig M, збільшується концентрація ЦІК). У період лактації показники імунітету швидко зростають разом з овуляційною активністю самок аскарисів.

4. Збільшення кількості яєць аскарисів в післяпологовий, лактаційний період повязане із змінами концентрації гормонів пролактину та кортизолу в сироватці крові свиноматок. Число яєць A.suum зростає з другого періоду супоросності паралельно з підвищенням рівня гормонів в сироватці крові. Різке збільшення кількості яєць аскарисів у фекаліях свиноматок і вмісту гормонів пролактину та кортизолу в сироватці крові відбувається одразу ж після пологів. Пік виділення яєць гельмінтів відповідає періоду з високою концентрацією гормонів у крові.

5. При штучно відтвореному стані лактації у свинок і кнурців спостерігається підвищення овуляційної активності самок аскарисів на фоні збільшення вмісту гормонів пролактину і кортизолу в сироваці крові. Показники імунологічної реактивності при цьому майже не змінюються.

6. При експериментальному визначенні ефективності антгельмінтиків установлено, що через 10 і 60 діб після дегельмінтизації екстенсивність інвазії при застосуванні різних препаратів була: з панакуром у формі 22,2%-го грануляту в дозі 15 мг/кг маси тіла за ДР – 0% та 50%; “анверміном-10” (10% альбендазол) в дозі 10 мг/кг маси тіла – 0% і 50% відповідно; флюбенолом 5%-м в дозі 1 мг/кг за ДР протягом 5 діб – 0% і 30%; тетрамізолом гранулятом 20%-м в дозі 10 мг/кг маси тіла дворазово – 0% і 70%; ринталом в дозі 5 мг/кг за ДР – 0% і 80%; лівомізолом в дозі 7 мг/кг – 0% і 20% відповідно.

7. Антгельмінтики панакур, анвермін-10, тетрамізол та ринтал є імунодепресантами. Застосування їх у вищевказаних дозах приводить до порушення імунологічного статусу організму свиней протягом 10-15 діб, а саме до зниження кількості теофілінрезистентних Т-клітин, Т- та В-лімфоцитів, підсилення утворення імунних комплексів протягом 25 діб.

Препарати флюбенол та лівомізол не викликають імуносупресії організму живителя.

8. Антгельмінтик лівомізол має високі імуномодулюючі властивості; застосування його в дозі 7 мг/кг маси тіла супроводжується збільшенням відносної кількості Т-лімфоцитів в 1,5 рази і абсолютної кількості – у 2 рази порівняно з контрольною групою (р0,01) на 10 добу після дегельмінтизації, теофілінрезистентних Т-клітин – на 42% на 25 добу проти контролю (р0,01), зниженням концентрації ЦІК на 46% на 25 добу проти контролю (р0,1), зниженням кількості еозинофілів на 39% проти контролю (р0,05) на 25 добу.

9. Застосування комплексних схем лікування аскаріозу антгельмінтиками в комплексі з імуномодулятором (фумарова кислота) виявилось більш ефективним і тривалий час профілактувало нове зараження тварин гельмінтами. При цьому спостерігали нормалізацію в організмі свиноматок кількості лейкоцитів, вмісту загального білка, зменшення рівня ЦІК, відновлення кількості Т- та В-лімфоцитів близько до контрольних тварин.

Найбільш ефективними виявились схеми із застосуванням: панакуру 22,2%-го грануляту в дозі 15 мг/кг маси тіла з імуномодулятором фумаровою кислотою в дозі 0,1 г/кг маси тіла та флюбенолу в дозі 1 мг/кг маси тіла з фумаровою кислотою (0,1 г/кг м.т).

10. У звязку з встановленням явища “післяпологового”, “лактаційного” підйому кількості яєць гельмінтів в фекаліях свиноматок доцільно проводити дворазову дегельмінтизацію: перший раз – через місяць після запліднення, другий раз – за три тижні до опоросу. Це усуває інвазію на тривалий час і знижує можливість інвазування новонароджених поросят на термін до двох місяців.

11. При табірному утриманні свиней в літній період преімагінальні дегельмінтизації поросят необхідно проводити із застосуванням антгельмінтика флюбенолу 5%-го в дозі 1 мг/кг за ДР 5 діб підряд у комплексі з імуномодулятором фумаровою кислотою (доза 0,1 г/кг) або дегельмінтизацію лівомізолом в дозі 10мг/кг маси тіла за ДР триразово з інтервалом 15 діб. Використання цих схем профілактувало зараження тварин аскарисами протягом 85-90 діб та сприяло збільшенню середньодобових приростів маси тіла.