Анотація до роботи:

Баласинович Б.О. Зайнятість в умовах становлення інформаційного суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2004.

У дисертації досліджено теоретичні та практичні проблеми зайнятості в умо-вах становлення інформаційного суспільства. Висвітлено економічну сутність і функціональну роль інформаційно-комунікаційних технологій в економіці як чинника впливу на зайнятість та сталий соціально-економічний розвиток. Визначено основні ознаки, виявлено ефективні механізми зайнятості в соціально-економічному середовищі сучасного етапу інформаційного суспільства – ”новій економіці”, досліджено її специфіку та особливості формування. Подано систему інноваційних форм і видів зайнятості, встановлено особливості функціонування ринку праці та роль ІКТ у його динамізації. Проаналізовано зміну структури зайнятості за період з 1990 по 2004 роки в країнах ЄС, США, Канаді та Японії. Розглянуто сферу зайнятості в Україні в цей період та визначено розвиток ІКТ-індустрії як один із перспективних напрямів якісного поліпшення національної структури зайнятості.

Виконане дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки:

1. Зайнятість є однією із найважливіших фундаментальних категорій, що
   відображує систему відносин, обумовлених пануючою формою власності та особливостями конкретного історичного типу суспільної організації праці. Вона належить до числа динамічних процесів, що досить суттєво зміню-ються, відображуючи суперечливий процес розвитку матеріально-технічних ресурсів і виробничих відносин. У сучасних умовах зайнятість синтезує в собі складну систему економічних, соціальних, організаційно-правових та інших відносин у суспільстві з приводу участі індивідів у всіх видах діяльності для задоволення як власних, так і суспільних потреб з метою забезпечення розвитку професійно-кваліфікаційних здібностей та вмінь відповідно до морально-психологічних якостей та настанов особистості.

2. Фундаментальними спільними рисами в сфері зайнятості для країн, що переходять до інформаційного суспільства, є процес витіснення сільсько-господарської та промислової зайнятості за рахунок впровадження новітніх технологій і постійного зростання продуктивності праці. Сфера наукомістких та високотехнологічних послуг є домінуючою, визначає темпи та рівень економічного зростання.

3. Оскільки ІКТ проникають у всі сфери суспільного життя, їх вплив на зайнятість є більш значним, ніж вплив технологічних революцій минулого. Намітилась тенденція до перерозподілу структури зайнятості у бік зайнятості з вищими вимогами рівня кваліфікації та освіти, що стають визначальними чинниками соціально-економічного розвитку та вирішальною передумовою використання всіх переваг науково-технічного прогресу.

4. Через ІКТ реалізуються інноваційні форми зайнятості, прямо та опосередко-вано створюються високооплачувані робочі місця не тільки у високотехноло-гічних компаніях, а й в усіх сферах економіки, оскільки пошук і обслуговування клієнтів через мережу Інтернет вже стало невід’ємною частиною стратегії кожного підприємства, а моделі та методи електронного бізнесу поступово перетворюються в традиційний набір інструментів бізнесу.

5. В умовах сегментації ринкової економіки, виникнення електронного бізнесу активно формуються та поширюються прогресивні механізми й інструменти зайнятості, серед них – електронний рекрутинг, офшорний аутсорсинг, різноманітні види телероботи.

6. В Україні сфера зайнятості відображує ті процеси, що були притаманні національній економіці в 1990–2004 роках. Кризові явища в 90-х роках ХХ ст. призвели до руйнування вітчизняного промислового та наукового потенціалів, спричинили деструктивні зміни в економіці і втрату позицій високотехно-логічних і наукомістких секторів економіки. Сучасна ситуація в економіці України характеризується процесом зростання, що супроводжується формуванням елементів інформаційного суспільства. На цьому етапі питання повноправного включення національної економіки в світогосподарські зв'язки та її конкурентоспроможність набувають сили найбільшого пріоритету. Це можливе лише за умов подолання технологічного відставання та переході від низькотехнологічних укладів до високотехнологічних.

7. Україна має взяти активну участь в освоєнні глобального ринку високих технологій, адже для цього є необхідний науковий та професійно-кваліфікаційний потенціал. Стратегічною метою високотехнологічного розвитку України в довгостроковій перспективі повинна бути реалізація конкурентних переваг, пов’язаних з переходом від переважно сировинного експорту до експорту високотехнологічних товарів і послуг, що відповідає сучасним тенденціям розвитку глобальної економіки.

8. Уряду потрібно зосередити всі зусилля для розробки та реалізації стратегії прориву України на світові ринки високих технологій, щоб знайти свої ніші та розвивати ті технологічні напрями, де ми зможемо вийти, принаймні, в десятку лідерів. Одним із найперспективніших напрямів є розвиток ІКТ-індустрії.

9. ІКТ-індустрія перебуває сьогодні в центрі структурних перетворень в економіках країн постіндустріального розвитку. Її динамічний розвиток є детермінатором та акселератором процесу глобалізації світової економіки, визначальним чинником конкурентоспроможності національних господарств на шляху до інформаційного суспільства. Розвиток національної ІКТ-індустрії має стати одним із пріоритетних напрямів державної інноваційно-інвестиційної політики, оскільки вона належить до п’ятого технологічного укладу, викликає позитивний мультиплікаційний ефект, стимулюючи розвиток інших секторів та економіки в цілому, сприяє впровадженню високих технологій у виробничі процеси та у всі сфери життєдіяльності, внаслідок чого прямо та опосередковано створюються нові робочі місця, є одним з найважливіших чинників економічного зростання в інформаційному суспільстві, а характеристики її стану виступають сьогодні як центральні індикатори рівня конкурентоспроможності країни.

10. Уряд повинен забезпечити такі вкрай необхідні структурні зрушення: в спо-живчому попиті – створити умови для випереджального зростання ІКТ-потреб в економіці та суспільстві; в сфері зайнятості – цілеспрямовано стимулювати наукомістку та високотехнологічну працю; в структурі промислового вироб-ництва – підвищити частку високих технологій; в інвестиціях – переорієн-тувати інвестиційні потоки із сфер низької продуктивності, проте високим рівнем капіталомісткості до високотехнологічного сектора економіки, передусім у підприємства, орієнтовані на створення ІКТ-товарів та послуг.

Реалізація наведених заходів дасть змогу технологічно переозброїти вітчизняну економіку та створити умови для переходу її до вищих технологічних укладів, внаслідок чого зросте потреба у високоосвічених та висококваліфіко-ваних кадрах з відповідним збільшенням частки зайнятих наукомісткими та високотехнологічними видами діяльності. Як свідчить досвід країн постіндустріального розвитку, саме ІКТ-індустрія забезпечує сьогодні більшу частину чистого приросту продуктивної зайнятості та є рушійною силою сталого соціально-економічного розвитку суспільства.

Публікації автора:

1. Баласинович Б. Проблеми трансформації галузевої структури зайнятості в Чернівецькій області. // Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура. Доповіді Х міжнародної науково-практичної конференції у трьох томах. – Чернівці, 1999. – С. 304–308.

2. Баласинович Б. Зайнятість в банківській системі Німеччини: проблеми та тенденції // Банківська справа. – 1999. – № 6. – С. 54–58.

3. Баласинович Б. Тенденції розвитку ринку праці в Німеччині // Теорії мікро-макроекономіки. Академія муніципального управління: Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів. Теорії мікро-макроекономіки. – Київ, 2001. – С. 122–130.

4. Садовий М., Баласинович Б. Бізнес-процеси і зайнятість в умовах ”нової економіки” // Банківська справа. – 2001. – № 5. – С. 8–13. (Автору належить аналіз впливу інформаційно-комунікаційних технологій на економічні процеси та дослідження поняття ”нова економіка”.)

5. Садовий М., Баласинович Б. Система електронного бізнесу: елементи, механізм дії та тенденції розвитку // Банківська справа. – 2002. – № 1. – С. 31–41. (Автору належить аналіз інформаційно-технологічного середовища та структури електронного бізнесу.)

6. Садовий М., Баласинович Б. Телеробота як інноваційна форма зайнятості та соціально-економічні наслідки її впровадження // Банківська справа. – 2002. – № 4. – С. 14–27. (Автору належить дослідження умов формування та механізму реалізації нової форми зайнятості – телероботи.)

7. Садовий М., Баласинович Б. Інвестиційні процеси та продуктивність праці в ”новій економіці” // Банківська справа. – 2003. – № 6. – С. 3–16. (Автору належить аналіз впливу інвестицій в інформаційно-комунікаційні технології на зростання продуктивності праці.)

8. Баласинович Б. Становлення елементів інформаційного суспільства в Україні // Банківська справа. – 2004. – № 4. – С. 10–22.

9. Баласинович Б. Стан та перспективи розвитку ІКТ-індустрії в Україні // Банківська справа. – 2004. – № 5–6. – С. 39–48.

10. Баласинович Б. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ринок

праці та зайнятість // Україна: аспекти праці. – 2005. – №1. – С. 30–34.