У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми естетичного виховання студентів за рахунок активізації використання загальнокультурної компоненти – спільнотного регулятиву, що забезпечує причетність особистості до культурного світового простору шляхом усвідомлення глибинних якостей історичного життя, зокрема історично сформованої системи традицій: звичаїв, обрядів, ритуалів, свят. Вони формують особистісний внутрішній духовний світ людини, типізуючи й узагальнюючи суспільні процеси, економічні явища та життєві колізії буття людини. Загальнокультурна компонента інтеріоризує загальнозначуще, сприяючи появі індивідуального досвіду емоцій, причетного до вічних сумарних універсальних рис культури.
Важливою соціально-політичною детермінантою необхідності використання загальнокультурної компоненти у навчально-виховному процесі ВНЗ є інтенсивний розвиток інтеграційних процесів як важливої складової розвитку сучасного світу, а також прагнення України та інших держав інтегруватися у світовий та європейський соціально-культурний простір. 2. Нове розв`язання проблеми виявилось у теоретичному обґрунтуванні сутності, необхідності і можливості використання загальнокультурної компоненти за матеріалами традицій народів світу як засобу естетичного виховання майбутніх учителів іноземної мови і створенні необхідного методичного забезпечення для ефективної організації викладання дисциплін гуманітарного циклу за спеціалізацією. У роботі визначено, що в забезпеченні процесу естетичного виховання майбутніх учителів іноземної мови істотного значення набуває функціональна спільність елементів культур різних народів. Ця спільність визначена певною спорідненістю відмінних культурних традицій. Саме ці життєві потреби та засоби їх задоволення утворюють спільний зміст різних типів культур. Тому вважаємо використання загальнокультурної компоненти за матеріалами традицій народів світу доцільним засобом естетичного виховання майбутніх учителів. Ефективність використання розробленої методики естетичного виховання обумовлена введенням загальнокультурної компоненти до навчально-виховного процесу ВНЗ, який дає змогу сприймати культурну багатоманітність як необхідність існування людської цивілізації, сприймати інші мовні картини світу як відображення засобами мови універсальних концептів. 3. На основі змісту поняття „загальнокультурна компонента” в дисертаційному дослідженні виділено критерії естетичної вихованості майбутніх педагогів (загальнокультурний, лінгвокраїнознавчий, емоційний) та їх показники. Діагностичні завдання за визначеними показниками естетичної вихованості майбутніх учителів іноземної мови виявили рівень “нижчий від середнього”. Це пояснюється тим, що у більшості студентів недостатньо розвинута емоційно-почуттєва сфера психіки, існують прогалини щодо загальнокультурних знань і понять, що певним чином відбивається на рівні їхньої естетичної вихованості. Причинами цього є: застарілі методики викладання, брак часу для глибокого занурення у загальнокультурні і національні явища та ознайомлення із загальнокультурними цінностями у традиціях народів світу; неефективна робота викладачів, які не повною мірою використовують можливості загальнокультурної компоненти в естетичному вихованні майбутніх педагогів. 4. На основі усвідомлення необхідності використання загальнокультурної компоненти як засобу естетичного виховання майбутніх педагогів у процесі навчання іноземної мови було розроблено експериментальну методику, яка передбачала: 1) функціонування загальнокультурної компоненти в методиці викладання дисциплін гуманітарно-естетичного циклу у ВНЗ за фахом; 2) розробку спецкурсу „Загальнокультурна компонента у традиціях народів світу” на основі тематичного інтегрування дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ за спеціалізацією; 3) позааудиторну роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей студентів, на їхне самостійне набуття загальнокультурних знань та їх використання у власній педагогічній діяльності. 5. У процесі впровадження методики доведено, що загальнокультурна компонента виявилася ефективним засобом естетичного виховання майбутніх учителів іноземної мови. Результати формувального експерименту засвідчили позитивні зміни у рівнях естетичної вихованості майбутніх учителів іноземної мови на основі реалізації розробленої методики естетичного виховання; підтвердили положення, що ефективність естетичного виховання студентів на основі використання загальнокультурної компоненти може бути забезпечена за таких педагогічних умов: урахування особистісного ставлення студентів до сприйняття традицій країн світу; залучення студентів до діалогу культур; співробітництво викладача і студентів; врахування позитивної мотивації студентів до педагогічної діяльності. Використання методів дослідницької, проектної, творчої та самостійної роботи, організація і проведення конкурсів, конференцій сприяло формуванню загальнокультурної компетентності майбутніх педагогів як професійно значущої інтегративної якості особистості, що забезпечує єдність загальної і педагогічної культури та визначає здатність суб’єкта включатися у педагогічну діяльність і орієнтуватися в сучасному соціокультурному середовищі, здатність до сприйняття норм і цінностей іншої культури, діалогізації іншомовного спілкування, акцентування мови почуттів, створення умов для педагогічної творчості студентів, соціально і професійно значущої особистісної діяльності. 6. Практичні результати дослідження полягають у теоретичній розробці і впровадженні методики естетичного виховання майбутніх учителів іноземної мови з використанням загальнокультурної компоненти, яка виявилася ефективною. Це знайшло підтвердження під час проходження студентами педагогічної практики у середніх загальноосвітніх закладах Миколаївської області. Так, загальнокультурна компонента знайшла відображення у підготовці і проведені студентами уроків з іноземної мови, позакласних і виховних заходів, інформаційних годин. Рекомендації щодо використання загальнокультурної компоненти дають змогу організовувати та скеровувати процес естетичного виховання в будь-якому ВНЗ, незалежно від здібностей та схильностей студентів-мовників, а її відкритість залишає простір для педагогічної творчості як викладачів, так і майбутніх педагогів. 7. Внаслідок проведеної теоретичної та експериментальної складових дослідження є підстави стверджувати: поставлені завдання розв`язано, гіпотезу підтверджено. Це дає можливість зробити висновки про ефективність запровадженого змісту, форм і методів естетичного виховання майбутніх учителів іноземної мови на основі використання загальнокультурної компоненти. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів естетичного виховання у вищій школі. Важливими для дослідження залишаються проблеми формування загальноціннісних орієнтацій майбутніх спеціалістів, естетичного виховання студентів у процесі позааудиторної роботи тощо. Тільки вирішуючи ці та інші проблеми, можна сподіватися на істотні зміни в духовній сфері нашого суспільства, пов`язані з піднесенням загальнокультурного рівня підростаючого покоління. | 