Анотація до роботи:

Ягупов В.В. Загальнодидактичні основи навчання військовослужбовців строкової служби Збройних сил України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2002.

У дослідженні обґрунтовуються загальні теоретико-методологічні та методичні основи навчання військовослужбовців строкової служби Збройних сил України, визначається його концептуальна основа, з’ясовується сучасний стан військового навчання, визначаються основні проблеми й тенденції. Виявляється сучасний зміст поняття “військово-дидактичний процес” і на основі сучасних гуманістичних концепцій навчання теоретично обґрунтовується його особистісно орієнтована модель, що системно досліджується у структурному, динамічному і функціональному аспектах. В основі функціонування й розвитку такої моделі передбачається гуманістична парадигма військового навчання, основною ідеєю якої має бути суб’єктність військовослужбовця у військово-навчальному процесі.

На основі теоретико-методологічного аналізу проблеми дослідження та узагальнення його результатів установлено, що загальнодидактичні основи навчання ВСС в умовах реформування та розвитку ЗСУ характеризуються новизною та актуальністю. Вони органічно пов’язані з пошуком нової парадигми військового навчання, впровадженням інноваційних дидактичних технологій, за яких особистість ВСС, її гармонійний розвиток стають у центрі військово-дидактичного процесу.

На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки:

1. Існуючі у педагогічній теорії та практиці концепції й технології навчання, які відображають здобутки педагогічної науки, можуть бути теоретико-методологічними передумовами обґрунтування наукових засад вітчизняної військової дидактики, основні положення якої можуть служити підвалиною розробки ефективної системи навчання ВСС. Система навчання ВСС – це цілісна множина сукупності її основних складових, що створює певну модель їх навчання. Основними такими концепціями є педагогіка співробітництва, гуманістична педагогіка, ТПФРД, програмоване навчання, особистісно орієнтоване навчання.

2. Виявлено такі основні невирішені проблеми навчання ВСС в сучасних умовах: слабке фінансування і, як наслідок, – недостатнє матеріально-технічне його забезпечення; відсутність гуманістичної парадигми військово-професійної освіти; недостатня обґрунтованість технологій упровадження сучасних дидактичних концепцій у практику навчання ВСС; гуманізація, гуманітаризація та демократизація військово-дидактичного процесу; його структурна перебудова та сучасне методичне забезпечення; відсутність адекватної сучасній ситуації навчально-інформаційної бази у військово-професійній освіті.

Встановлено такі основні негативні тенденції у навчанні ВСС: байдужість суспільства до проблем військової служби і, як наслідок, – до навчання ВСС; відставання військового навчання від сучасних світових освітніх тенденцій; слабка педагогічна обґрунтованість системи підготовки ВСС; відсутність особистісної спрямованості військово-навчального процесу; відсутність сучасних технологій і концепцій навчання ВСС та диктат у військовому навчанні технології авторитарної педагогіки.

3. Встановлено, що військово-дидактичний процес передбачає: розумне поєднання педагогічного управління з боку військового педагога навчально-пізнавальною діяльністю ВСС як учня з його ініціативою, самостійністю, активністю; активну взаємодію, співробітництво, партнерство між ними; формування й розвиток у ВСС як суб’єкта учіння мотивації навчально-пізнавальних дій та військово-професійної діяльності; формування особистості ВСС як громадянина української держави з активною життєвою настановою.

4. Доведено необхідність особистісно орієнтованої моделі військово-навчального процесу, яка представляє еталонне уявлення про навчання ВСС в сучасних умовах, його конструювання в умовах ЗСУ. Вона визначає цілі, завдання, зміст, основи організації та проведення навчального процесу у військових підрозділах і частинах. Особистісно орієнтованої спрямованості їй надають гуманістична парадигма військового навчання в сучасних умовах реформування і розвитку ЗСУ, гуманізація, гуманітаризація та демократизація компонентів військово-навчального процесу, первісне визнання суб’єктності ВСС як суб’єкта учіння, а стосовно процесуального компонента – формування і підтримання суб’єкт-суб’єктних взаємин. Встановлено, що структурними компонентами цієї моделі є цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовний, процесуальний, контрольно-регулюючий, оцінно-результативний і суб’єкт-суб’єктний, який вважається стрижньовим. Функціональними компонентами цієї моделі є виховний, розвиваючий, освітній, психологічної підготовки та самовдосконалення. Провідними є виховний і розвивальний, які виступають координуючими щодо інших функціональних компонентів цього процесу, його організації та проведення.

Результати експертної оцінки підтвердили обґрунтованість особистісно орієнтованої моделі навчання ВСС. Аналіз військово-дидактичної практики свідчить, що потребують подальшого вивчення і обґрунтування теоретичні основи впровадження особистісно орієнтованої моделі навчання ВСС; її методичне забезпечення; особистісний фактор її впровадження у ЗСУ та умови ефективності.

Застосування статистичного пакета SPSS для статистичного аналізу анкети експертного опитування й для обґрунтування його результатів (зокрема – коефіцієнт узгодженості офіцерів-експертів, х² за Пірсоном, коефіцієнт кореляції Спірмена, критерій альфа Кронбаха) дає можливість констатувати їх істинність, що свідчить про надійність, достовірність і валідність анкет та обґрунтованість проведеного дослідження.

5. Аналіз психологічної і педагогічної літератури, інших джерел та практичного стану з досліджуваної нами наукової проблеми свідчить про те, що проблема забезпечення суб’єктності ВСС вивчена і обґрунтована у сучасній психології та педагогіці недостатньо. Особливо це стосується таких аспектів, як методологічний, теоретико-методичний та особистісний. З’ясовано, що сутнісною ознакою, за якою ВСС виокремлює і стверджує себе у просторі індивідуального та історичного буття, є “суб’єктність” – із середини детермінована спонтанна активність, творення власної психіки і себе як суб’єкта. Осередок активності ВСС у навчально-пізнавальній діяльності як суб’єкта психічної активності становлять субстанціальні інтуїції суб’єктного ядра, інтегровані у вигляді цілісної функціональної структури. Основним онтопсихологічним критерієм зрілості ВСС як суб’єкта психічної активності виступає його здатність і внутрішнє прагнення до вчинкової активності життєтворення. Визначено основні рівні суб’єктності: суб’єктна диспозиція і актуалізована соціальна суб’єктність.

6. Встановлено, що провідним фактором ефективності моделі є особистісний аспект, який ґрунтується на суб’єкт-суб’єктних взаєминах у військово-навчальному процесі. В основі реалізації моделі має лежати гуманістична парадигма: визнання військовими педагогами права воїна бути суб’єктом цього процесу та первісне прийняття його таким. Такий підхід має стати наріжним каменем освітньої ідеології в ЗСУ на етапі формування національної системи військової освіти. Військове навчання має допомогти воїну стати суб’єктом військово-професійної діяльності, навчити ефективно діяти в складних і суворих умовах військової служби, сприяти реалізації його потенційних здібностей, самореалізації у військовому навчанні та військово-професійній діяльності.

7. Доведено, що така парадигма безпосередньо сприяє виникненню суб’єкт-суб’єктних взаємин, які ґрунтуються на принципі відходу від жорстких вимог парної, авторитарної військової дидактики. Основні напрями формування таких взаємин: міжособистісна навчальна взаємодія (у цій взаємодії опанування воїном як суб’єктом учіння певною сукупністю військово-професійних знань, умінь і навичок, його розумовий розвиток відходять на другий план, вони підпорядковуються головній меті військово-навчального процесу – формуванню і розвитку творчої та гармонійно розвиненої особистості ВСС. Виховна і розвивальна функції навчального процесу виходять на перший план, а освітня, навпаки, – на другий. Це методологічне положення кардинально змінює ідеологію розвитку національної системи військово-професійної освіти, стиль, технологію і методику функціонування всієї освітньої системи); вимагає суттєвого вдосконалення змістовного і методичного компонентів військово-навчального процесу; передбачає систему навчальної взаємодії “воїн – воїн”.

8. Узагальненим показником ефективності запропонованої особистісно орієнтованої моделі військово-навчального процесу є активна життєва позиція ВСС як суб’єкта учіння, під якою розуміється їх готовність до свідомого виконання службових обов’язків у мирний і воєнний час, здатність максимально розкрити й реалізувати свої потенційні можливості, наявні здібності, схильності у військовому навчанні й військово-професійній діяльності, спроможність формувати активну життєву настанову і цілеспрямовано її реалізовувати. Відповідно, основними структурними компонентами такої активності виступають: пізнавальний, аксіологічний, емоційно-вольовий і праксеологічний.

Основними ознаками активності ВСС є їх духовна, розумова, психічна, фізична, соціальна і професійна готовність до змістовної військово-професійної діяльності та громадянського життя.

9. Узагальнення результатів дослідження дало змогу дійти висновку, що існує проблема навчання курсантів як майбутніх організаторів навчального процесу у військах основ теорії та методики військового навчання. З цією метою нами розроблені науково-методичні рекомендації щодо використання опрацьованих у процесі роботи над цим дисертаційним дослідженням навчальних, навчально-методичних і методичних посібників у військово-дидактичному процесі ВВНЗ.

10. Таким чином, у результаті здійсненого дослідження визначені основні аспекти цілісного психолого-дидактичного моделювання військово-навчального процесу в умовах особистісно орієнтованого навчання ВСС.

Виконане дослідження дало змогу сформулювати рекомендації для широкого кола науковців, керівників і науково-педагогічного складу ВВНЗ силових міністерств, командирів (начальників) у військових підрозділах і частинах щодо подальшого обґрунтування теоретичних і методичних основ підготовки військових фахівців для Збройних сил України, ефективного використання особистісно орієнтованої моделі військово-дидактичного процесу для навчання різних категорій особового складу.

Результати дослідження, комплекс навчальних, навчально-методичних і методичних матеріалів, які пройшли апробацію протягом шести років у багатьох ВВНЗ, можуть бути використані при написанні підручників, навчальних і навчально-методичних посібників з військової педагогіки; опрацюванні і вдосконаленні методичних посібників і рекомендацій з проблем навчання військовослужбовців строкової служби та інших категорій особового складу; організації та проведенні військово-дидактичного процесу у військових підрозділах і частинах; проведенні різноманітних навчальних заходів з курсантами й слухачами.

Наше дослідження відкриває новий перспективний напрям у вітчизняній педагогічній науці щодо теорії і методики військового навчання. У зв’язку з цим подальшого вивчення й розробки потребують: теоретико-методологічне обґрунтування технологій упровадження сучасних концепцій навчання в різні рівні вітчизняної системи військової освіти; методологічна переорієнтація військово-професійної освіти на особистість ВСС, на створення і забезпечення соціальних, психологічних і педагогічних умов його суб’єктності у військово-дидактичному процесі; обґрунтування таксономії цілей, системи цінностей особистісно орієнтованого навчання різних категорій особового складу; спрямованість військово-професійної освіти на повне забезпечення динаміки життєвої активності ВСС, обґрунтування її соціально-психологічних, організаційних і дидактичних основ; цілісне проектування військово-дидактичного процесу, обґрунтування критеріїв його оптимальності та ефективності; моделювання різних військово-освітніх середовищ; інтеграція військово-професійного і загального навчання у військовій освіті з урахуванням тенденції гуманітаризації світової освіти; диференціація навчання ВСС за змістом, рівнями, темпом з оптимальним поєднанням комплексної, інтегративної та військово-професійної мети, з урахуванням їх індивідуально-психічних особливостей, гуманістичної парадигми вітчизняної системи військової освіти; варіативність і різноплановість військово-освітніх технологій тощо.

Публікації автора:

Монографія

1. Ягупов В.В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. – К.: Тандем, 2000. – 380 с. – 25,1 авт. арк.

Навчальні, навчально-методичні та методичні посібники

2. Ягупов В.В. Альбом схем з військової і загальної психології: Навчально-методичний посібник. – Вид. 1-е. – К.: КВІУЗ, 1997. – 109 с. – 13,75 авт. арк.

3. Ягупов В.В. Альбом схем з військової і загальної психології: Навчально-методичний посібник. – Вид. 2-е, доп. і переробл. – К.: РВЦ “Київський університет”, 1999. – 109 с. – 6,9 авт. арк.

4. Ягупов В.В. Військова дидактика: Навчальний посібник. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2000. – 400 с. – 25 авт. аркушів (Має гриф Міністерства освіти і науки України).

5. Ягупов В.В. Військова і соціальна психологія: Навчальний посібник. – Вид. 1- е. – К.: КВІУЗ, 1998. – 368 с. – 23 авт. арк.

6. Ягупов В.В. Військова й соціальна психологія: Навчальний посібник. – Вид. 2-е, доп. і переробл. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2000. – 522 с. – 34,5 авт. аркушів (Має гриф Міністерства освіти і науки України).

7. Ягупов В.В. Методичні рекомендації по вивченню курсу “Основи психології і педагогіки”: Методичний посібник. – К.: КВІУЗ, 1996. – 32 с. – 2 авт. арк.

8. Ягупов В.В. Основи військово-дидактичних знань: Навчальний посібник. – К.: КВІУЗ, 1998. – 236 с. – 14,5 авт. арк.

9. Ягупов В.В. Основи загальної і військової психології. Альбом схем: Навчально-методичний посібник. – К.: КВІУЗ, 1996. – 87 с. – 5,5 авт. арк.

10. Ягупов В.В. Основи психології та педагогіки: навчальна програма, тематичний план, плани практичних занять і методичні рекомендації: Методичний посібник. – К.: КВІУЗ, 1998. – 76 с. – 4,75 авт. арк.

11. Ягупов В.В. Психолого-педагогічна характеристика військової дисципліни: Навчальний посібник. – К.: КВІУЗ, 1997. – 78 с. – 4,75 авт. арк.

12. Ягупов В.В. Психолого-педагогічне дослідження: Навчальний посібник. – К.: КВІУЗ, 1998. – 108 с. – 6,75 авт. арк.

Статті у провідних наукових фахових виданнях

13. Ягупов В.В. Аналіз конкретної ситуації // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. праць Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк. – 1999. – Вип. 4. – С. 63-70. – 0,5 авт. арк.

14. Ягупов В.В. Бліц-ігри як ефективний дидактичний прийом // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. академіка АПН України Євтуха М.Б., укладач О.В.Михайличенко. – К.: ВЦ КДЛУ. – 2000. – Вип. 7. – С. 80-83. – 0,5 авт. арк.

15. Ягупов В.В. Взаємне навчання як дидактичний прийом і форма навчання військовослужбовців // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вінниця – Київ. – 2000. – С. 464-467. – 0,2 авт. арк.

16. Ягупов В.В. Виховна робота у вищих навчальних закладах на засадах гуманістичної методології // Проблеми освіти: Науково-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти. – 2001. – Вип. 25. – С.15-22.– 0,5 авт. арк.

17. Ягупов В.В. Військова освіта України: стан і перспективи // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. академіка АПН України Євтуха М.Б., укладач О.В.Михайличенко. – К.: ВЦ КДЛУ. – 2000. – Вип. 10. – С.17-21.– 0,5 авт. арк.

18. Ягупов В.В. Військове навчання і виховання як навчальний предмет // Проблеми освіти: Науково-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти. – 2001. – Вип. 24. – С.187-193.– 0,5 авт. арк.

19. Ягупов В.В. Закони та закономірності навчання військовослужбовців // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2000. – № 8. – С. 77-82. – 0,5 авт. арк.

20. Ягупов В.В. Зміст дидактичного поняття “форми організації навчання військовослужбовців” // Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту НАОУ. – 2000. – № 5 (18). – С. 66-73. – 0,5 авт. арк.

21. Ягупов В.В. Зміст навчання військовослужбовців як дидактична категорія // Вісник Прикарпатського університету. – Педагогіка. – 2000. – Вип. ІV. – С. 47-56. – 0,6 авт. арк.

22. Ягупов В.В. Дидактичні поняття “навчальний процес” чи “процес навчання”? // Рідна школа. – 2000. – № 2. – С. 16-19. – 0,4 авт. арк.

23. Ягупов В.В. Дидактичні принципи та гуманістична військова дидактика // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. / За заг. редакцією Л.Льогенького та В.І.Сипченка. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ. – 2000. – Вип. ІХ. – С. 3-10. – 0,5 авт. арк.

24. Ягупов В.В. Інсценування як метод навчання // Оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне: Рівненський державний педагогічний інститут. – 2000. – № 9. – С.117-122. – 0,5 авт. арк.

25. Ягупов В.В. Класифікація методів навчання військовослужбовців // Вісник Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка: Зб. наук. пр. – Серія: педагогічні науки. – 2000. – Вип. 2 (10). – №. 2. – С. 181-190. – 0,5 авт. арк.

26. Ягупов В.В. Контроль як метод навчання // Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту НАОУ. – 2000. – № 3 (16). – С. 68-74. – 0,5 авт. арк.

27. Ягупов В.В. Методи навчання військовослужбовців // Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту НАОУ. – 2000. – № 4 (17). – С. 80-85. – 0,5 авт. арк.

28. Ягупов В.В. Методологічні проблеми військової дидактики // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 1999. – № 7. – С.69-72. – 0,45 авт. арк.

29. Ягупов В.В. Мотивація навчальних дій як дидактичний принцип // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. – 2000. – № 1. – С. 44-52. – 0,6 авт. арк.

30. Ягупов В.В. Навчальний процес та його ознаки // Наукові записки: Зб. наук. ст. Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – К.: НПУ. – 2000. – Ч.2. – С. 174-182. – 0,5 авт. арк.

31. Ягупов В.В. Наочні методи навчання військовослужбовців // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. академіка АПН України Євтуха М.Б., укладач О.В.Михайличенко. – К.: ВЦ КДЛУ. – 2000. – Вип. 9. – С.94-98. – 0,5 авт. арк.

32. Ягупов В.В. Неімітаційні активні методи навчання // Вісник Дніпропетровського університету. – Серія: педагогіка і психологія. – 2000. – Вип. 5. – С. 78-85. – 0,5 авт. арк.

33. Ягупов В.В. Практичне заняття // Наукові записки. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка. – 2000. – Вип. 21. – С.108-113. – 0,5 авт. арк.

34. Ягупов В.В. Практичні методи навчання військовослужбовців // Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту НАОУ. – 2000. – № 2. – С. 65-74. – 0,5 авт. арк.

35. Ягупов В.В. Продуктивне навчання // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вінниця – Київ. – 2002. – С. 464-469. – 0,5 авт. арк.

36. Ягупов В.В. Самостійна робота військовослужбовців як метод навчання // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. праць / За ред. член-кор. АПН України Г.В.Троцко. – Харків: ХДПУ. – 2000. – Вип. 6. – С.62-67. – 0,4 авт. арк.

37. Ягупов В.В. Суб’єкт-суб’єктні взаємини в навчальному процесі // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д.Осипенко (Педагогічні науки). – 1999. – Запоріжжя: ВПК “Запоріжжя”. – 1999. – № 3-4. – С. 5-10. – 0,45 авт. арк.

38. Ягупов В.В. Сучасна військова освіта в контексті гуманістичної парадигми // Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту НАОУ. – 2001. – № 1 (20). – С. 69-77. – 0,5 авт. арк.

39. Ягупов В.В. Творче використання ділових ігор у навчанні військовослужбовців // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошук: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2000. – Вип. 16. – С.124-127. – 0,4 авт. арк.

40. Ягупов В.В. Творчий підхід до добору змісту навчання військовослужбовців строкової служби // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошук: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2000. – Вип. 17. – С. 104-107. – 0,4 авт. арк.

41. Ягупов В.В. Теорія військового навчання: обґрунтування вузівського курсу // Рідна школа. – 2000. – № 11. – С. 54-56. – 0,4 авт. арк.

42. Ягупов В.В. Управлінські функції офіцера та їх педагогічний зміст // Вісник Української академії державного управління при Президентові України: Науковий журнал. – 2000. – № 2. – С. 307-312. – 0,5 авт. арк.

43. Ягупов В.В. Філософія освіти ХХІ століття // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. академіка АПН України Євтуха М.Б., укладач О.В.Михайличенко. – К.: ВЦ КДЛУ. – 2000. – Вип. 12. – С.142-145. – 0,5 авт. арк.

44. Ягупов В.В. Формування навчально-пізнавальних інтересів у військовослужбовців // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Серія: педагогіка і психологія. – 2000. – Вип. 99. – С. 175-179. – 0,5 авт. арк.

Статті у наукових і науково-методичних збірниках та журналах

45. Ягупов В.В. Гуманітаризація вищої військової освіти та деякі аспекти викладання дисципліни “Військова психологія і педагогіка” // Досвід навчально-методичної роботи КВІУЗ: Наук.-метод. зб. – К.: КВІУЗ. – 1996. – Вип. 5. – С. 9-14. – 0,4 авт. арк.

46. Ягупов В.В. Знание ключ к победе, или перспективы военного образования в Украине: гуманистический аспект // События и размышления. Политика и бизнес в Украине: Спецвыпуск межрегионального экономического вестника “Курьер. Деловые контакты”. – 2000. – № 2. – С.53-56. – 0,4 авт. арк.

47. Ягупов В.В. Ігрові технології навчання у допризовній підготовці молоді // Учитель: Щомісячний науково-педагогічний журнал. – 2000. – № 4-6. – С. 32-35. – 0,4 авт. арк.

48. Ягупов В.В. Особистість учня як предмет дослідження дидактики: історико-теоретичний аналіз // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Військово-спеціальні науки. – 2001. – № 3. – С. 5-11. – 0,7 авт. арк.

49. Ягупов В.В. Педагогічна майстерність та її складові // Учитель: Щомісячний наук.-педагог. журнал. – 2000. – № 1-3. – С.33-37. – 0,4 авт. арк.

50. Ягупов В.В. Проблеми викладання психолого-педагогічних дисциплін у вищих військових навчальних закладах // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. – Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. – К.: ІВЦ “Політехніка”. – 2001. – № 3. – Кн. 2. – С. 174-177. – 0,3 авт. арк.

51. Ягупов В.В. Психолого-педагогічні основи особистісно орієнтованого навчання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Військово-спеціальні науки. – 2000. – № 2. – С.20-25. – 0,6 авт. арк.

52. Ягупов В.В. Суперечності військово-дидактичного процесу // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Військово-спеціальні науки. – 1999. – № 1. – С. 4-7. – 0,5 авт. арк.

53. Ягупов В.В. Українська мова у формуванні особистості військового педагога // Стиль і текст: Зб. наук. пр. Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К. – 2000. – С. 86-94. – 0,5 авт. аркуш

54. Ягупов В.В. Військова освіта в Україні крізь призму гуманістичної парадигми // Воєнний журнал: Видання Міністерства оборони Болгарії. – 2000. – № 5. – С. 155-161 (болгарською мовою). – 0,5 авт. арк.

55. Ягупов В.В. Наочні методи навчання // Падрыхтоука інжынерна-педагагічных кадрау у МДПІ імя Н.К.Крупскай: Зборнік навуковых прац.– Мазыр: МДПІ імя Н.К.Крупскай. – 2001. – № 1. – С. 75-78. – 0,45 авт. аркуша

Статті та тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій

56. Ягупов В.В. Актуальні проблеми підготовки офіцерів-психологів у Військовому інституті Київського національного університету Імені Тараса Шевченка // Актуальні проблеми діяльності органів військового управління щодо підвищення результативності виховної роботи, зміцнення морального-психологічного стану особового складу: Матеріали наук.-практ. конф. – К.: ГУВР. – 1999. – С.111-114. – 0,3 авт. арк.

57. Ягупов В.В. Гуманістична парадигма навчання людей з особливими потребами // Актуальні проблеми виховання і навчання студентів із особливими потребами: Зб. наук. пр. (За матеріалами першої міжнар. наук.-практ. конф.) / За заг. редакцією П.М.Таланчука, Г.В.Онкович. – К.: Університет “Україна”. – 2000. – С. 169-179. – 0,6 авт. арк.

58. Ягупов В.В. Досвід формування стандартів підготовки спеціалістів психології у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка // Актуальные проблемы профессиональной подготовки практических психологов: Сб. науч. тр. Приложение № 10 (15) к научному журналу “Персонал”. – 2000: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. – К. – 2000. – № 5 (59).– С.180-186. – 0,5 авт. арк.

59. Ягупов В.В. Інсценування як метод навчання // Сучасний стан вищої освіти в Україні: проблеми та перспективи: Матеріали всеукр. наук.-метод. конференція: Тези доповідей. – К.: ВЦ “Київський університет”. – 2000. – С.251-254. – 0,3 авт. арк.

60. Ягупов В.В. Концептуальні засади впровадження інформаційних технологій навчання у систему професійної освіти // Сучасні педагогічні технології в сфері освіти: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. – Мелітополь. – 2001. – Вип. 1. – С. 47-53. – 0,5 авт. арк.

61. Ягупов В.В. Методологічні основи впровадження інформаційних технологій навчання у навчальний процес // Інформатика та комп’ютерно орієнтовані технології навчання: Зб. наук. пр. всеукр. наук.-практ. конф. – К.: Педагогічна думка. – 2001. – С. 120-122. – 0,2 авт. арк.

62. Ягупов В.В. Мовно-психологічні аспекти фахової орієнтації у створенні сучасних підручників // Слово і суспільство (За матеріалами міжвузівської наук.-практ. конф.): Зб. наук. пр. / За ред. О.Д.Пономаріва. – К.: Національний університет імені Тараса Шевченка. – 2000. – Ч.1. – С.93-96. – 0,3 авт. арк.

63. Ягупов В.В. Моделювання військово-навчального процесу // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі і вузі: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Рівне: Волинське обереги. – 2002. – Вип. 3.– С. 155-158. – 0,5 авт. арк.

64. Ягупов В.В. Мотивація учіння // Актуальні проблеми історії та культури України: За матеріалами наук.-практ. конф.: У ІІ частинах. – Миколаїв-Одеса, 2000. – Ч. І. – С. 259-266. – 0,5 авт. арк.

65. Ягупов В.В. Особистісні якості офіцера як детермінанти його ефективної педагогічної діяльності // Управління якістю професійної освіти: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк: ТОВ “Лебідь”. – 2001. – С. 94-98. – 0,4 авт. арк.

66. Ягупов В.В. Особистість військового педагога і дидактична інновація // Духовність і злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть: Дод. зб. наук. пр. КВГІ (За матеріалами виступів учасників конференції). – К. – 1999. – С.542-551. – 0,6 авт. арк.

67. Ягупов В.В. Особистість офіцера Збройних сил України як педагога // Система військової освіти як школа виховання української військової інтелігенції: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. – К.: ВЦ “Просвіта”. – 2001. – Ч.2.– С. 30-40. – 0,5 авт. арк.

68. Ягупов В.В. Психолого-педагогічна підготовка офіцерів як педагогів у вищих військових навчальних закладах // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. / Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2000. – Ч.3. – С. 218-220. – 0,2 авт. арк.

69. Ягупов В.В. Сучасна освіта у контексті гуманістичної парадигми // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: Матеріали міжнар. наук. конф. – Рівне: Ліста. – 2001. – Вип. 1. – С.449-455. – 0,5 авт. арк.

70. Ягупов В.В. Теоретичні основи особистісно орієнтованого навчання // Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: Матеріали міжнар. наук. конф. / За ред. С.О.Сисоєвої і О.Г.Романовського. – Харків: НТУ “ХПУ”. – 2000. – С. 414-417. – 0,2 авт. арк.

71. Ягупов В.В. Українська педагогіка як важлива складова національної культури // Українознавство в системі вищої освіти: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. – К.: ВГІ НАОУ. – 2001. – С. 231-237. – 0,45 авт. арк.