В дослідженні вирішено науково-прикладне завдання щодо визначення пріоритетів розвитку малих підприємств в регіоні та механізмів їх реалізації в контексті формування сучасної державної політики та відповідних загальнодержавних пріоритетів цього розвитку. Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки: 1. Досвід минулого десятиліття свідчить, що ефективність і темпи розвитку малого підприємництва в Україні прямо залежать від рівня становлення в них громадянського суспільства. Це, в свою чергу, пов'язано з моральною і політичною культурою як політичних лідерів, які зобов'язані забезпечувати становлення громадянського суспільства і правової держави в своїх країнах, так і всіх членів суспільства. Зокрема, визначальну і стимулюючу роль в розвитку малого підприємництва грає наявність таких факторів, які вимірюють показники рівня демократії і громадянськості в суспільстві. І це повинно стати основою формування сучасної державної політики щодо розвитку малого підприємництва на засадах становлення нової політичної та моральної ментальності державної влади та малого підприємництва, що, в свою чергу, забезпечить оптимальний вибір як загальнодержавних, так і регіональних пріоритетів цього розвитку. 2. Узагальнивши існуючі підходи щодо усвідомлення змісту та ролі малого підприємництва у розвитку економіки для формування сучасної державної політики щодо створення сприятливих умов їх розвитку його можна визначити, як: особливий тип підприємницької діяльності, який формується на основах дрібнотоварного виробництва; стимулює структурну перебудову економіки; створює додаткові робочі місця; є одним з провідних секторів ринкової економіки; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє обмеженню монополізму; активізує інноваційні процеси; забезпечує насичення ринку споживчими товарами і послугами; здійснює швидку окупність витрат і свободу ринкового вибору; характеризується високою мобільною здатністю; є найдинамічнішою і гнучкою формою господарювання. 3. Становлення нової політичної та моральної ментальності державної влади та малого підприємництва визначається як показниками рівня демократії та громадянськості, так і показниками, які характеризують політичну і етичну культуру людини. Це, перш за все, такі як: самообмеження влади, обмеження особи від державного деспотизму і свавілля; захист державою свобод громадян від будь-яких незаконних посягань; встановлення верховенства права в суспільстві; дотримання презумпції довіри до кожного члена суспільства; безумовна і контрольована суспільством регламентація застосування владних санкцій; обмеження карного насильства рамками прийнятих в ході демократичних процедур законів; поєднання правового і морального регулювання відносин між владою і опозицією; політична компетентність, яка заснована на знанні і розумінні; варіативність, гнучкість мислення; толерантність, терпимість до інакомислення; здібність і готовність до відмови індивідуального і групового егоїзму. 4. Соціально-економічний аналіз тенденцій розвитку малих підприємств в регіоні зумовив необхідність обґрунтування регіональної системи пріоритетних напрямків розвитку малих підприємств в регіоні на основі переорієнтації їх на освоєння прогресивних наукоємких, енергозберігаючих і нанотехнологій, конкурентноздатних на внутрішньому і зовнішніх ринках, обумовлених вступом України у СОТ. Формування критеріїв вибору таких напрямків відбувається з позицій як регіонального, місцевого, так і з позицій державного розвитку. Тобто постає проблема єдності пріоритетів: місцевих; регіональних; державних. Ігнорування будь-якої з цих груп призводить до розбалансованого розвитку регіонів, за яким ріст економіки регіону якщо і досягається, то все одно зберігається їх соціально-економічна диференціація. 5. Розроблено і обґрунтовано механізм подолання підприємницького відставання, який базується на відповідних принципах і одночасно охоплює основні стратегічні блоки. Крім того розроблено і запропоновано механізм реалізації пріоритетів розвитку малих підприємств в регіоні, механізм функціонування громадсько-експертної ради з питань малого підприємництва, а також механізм функціонування лізингової компанії для малих підприємств в регіоні, який має діяти за допомогою залучення коштів прибуткових комерційних фірм, банківських установ, державних фондів розвитку підприємництва, іноземних інвесторів, а також за участь держави. 6. Розроблено пропозиції щодо внесення змін в низку нормативно-правових актів, а саме: у сфері державної реєстрації розробити і прийняти Закон України “Про товариства з обмеженою відповідальністю” з метою спрощення започаткування бізнесу, зокрема, при створенні товариства з обмеженою відповідальністю, а також відповідні зміни з законах у сфері регуляторної політики, у сфері державного нагляду (контролю), у дозвільній системі, у сфері ліцензування, у сфері технічного регулювання. 7. Визначено тенденції формування державних стратегій міського розвитку для обґрунтування утворення міста-підприємця. У цьому зв’язку одним з регіональних пріоритетів запропоновано концептуальні засади розвитку великого міста як міста-підприємця. Місто-підприємець — це місто, в якому основні групи інтересів в державному, приватному і добровільному секторах приходять до рішення про необхідність сумісної розробки перспектив розвитку міста, створення структур для реалізації цих перспектив і про мобілізацію для цього місцевих і зовнішніх ресурсів. Хоча існують очевидні відмінності між містами, зокрема, по тому, наскільки ясно виражене їх злагоджене перспективне бачення майбутнього розвитку міста, проте, протягом останнього десятиріччя рух йшов в сторону розвитку підприємницького підходу, посилення конкуренції між містами і свідомої підтримки стратегій і проектів розвитку, розроблених для конкретних територій. 8. Обґрунтовано методичні підходи щодо побудови та функціонування організаційної структури управління розвитком малих підприємств в органах державної влади та місцевого самоврядування. Пропонується на рівні регіону і міста утворити самостійні управління з питань розвитку підприємництва і ринкової інфраструктури. Визначено основні задачі запропонованого до створення управління, функції та напрями діяльності, а також перелік функціональних обов’язків структурних підрозділів управління. |