Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Адміністративне право, фінансове право, інформаційне право


Мельник Роман Сергійович. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов'язаних з відповідальністю: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2002. - 211арк. - Бібліогр.: арк. 181-207.



Анотація до роботи:

Мельник Р.С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2002.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю. Досліджуються сутність та особливості адміністративного примусу, види заходів, які входять до його системи, поняття і зміст законності, система її вимог при застосуванні заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, визначаються види органів держави, посадові особи, які мають право застосовувати заходи адміністративного попередження і припинення, аналізуються основи їх компетенції. Аналізуються юридичні гарантії законності застосування заходів адміністративного примусу, серед яких такі способи забезпечення законності як належне правове регулювання застосування зазначених заходів, контроль за законністю застосування цих заходів, право на оскарження та прокурорський нагляд. Визначаються нормативні і організаційні аспекти удосконалення способів забезпечення законності застосування заходів адміністративного попередження і припинення, сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства.

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення розуміння заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, системи суб’єктів, які застосовують зазначені заходи, законності діяльності щодо застосування заходів адміністративного попередження та припинення, юридичних гарантій законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю. Основні з них такі:

  1. У зв’язку з існуванням великої кількості нормативних актів різної юридичної сили, які визначають види, підстави і процедури застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, виникла необхідність у розробці єдиної нормативної бази, наприклад структурної частини Адміністративно-процедурного кодексу, яка закріпила б систему і процесуальні особливості застосування зазначених заходів адміністративного примусу.

  2. Юридичні гарантії законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, утворюють складне поняття, яке включає правові норми, юридичну діяльність щодо застосування цих норм і спеціально передбачені державою і закріплені у відповідних нормативних актах способи забезпечення законності (контроль, нагляд, право на звернення).

  3. Потребують більш детальної регламентації у законодавчих актах обов’язки і права відповідних органів держави (посадових осіб) щодо застосування заходів адміністративного примусу, а також покращення роботи щодо доведення цих нормативних приписів до відома населення.

  4. В адміністративному законодавстві має бути закріплено норму права, яка б встановлювала відповідальність посадових осіб за незаконне застосування заходів адміністративного попередження або припинення, зокрема, відповідальність за незаконне затримання (доставлення, привід).

  1. Поліпшення потребує також сама діяльність щодо застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю. Насамперед, певних зрушень повинен зазнати рівень організації і якості роботи суб’єктів, які застосовують зазначені заходи.

  2. Має бути законодавчо вирішено питання про можливість притягнення до юридичної відповідальності посадових, службових осіб органів держави, органів місцевого самоврядування за переслідування громадян за критику, а також за інше порушення законодавства про звернення громадян.

  3. Доцільно внести зміни до назви та змісту Закону України “Про звернення громадян” і встановити, що юридичні особи, поряд з громадянами України, мають право на внесення пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг до органів державної влади, місцевого самоврядування.

  4. Для поліпшення контролю за законністю застосування заходів адміністративного примусу в органах внутрішніх справ доцільно в нормативних актах МВС України визначити перелік реквізитів підсумкового документу контрольної перевірки, що сприятиме повноті та одноманітності контрольної діяльності.

  5. Діяльність щодо застосування всіх заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в різних державних органах, зокрема, в органах внутрішніх справ, має бути визнано самостійним об’єктом контрольної діяльності, що дозволить забезпечити більш повний і всебічний контроль за практикою їх застосування.

  6. Доцільно внести зміни до ч. 2 ст. 2484 ЦПК України, встановивши, що скаргу за розсудом громадянина може бути направлено до суду або за місцем проживання громадянина, або за місцем розташування органу, посадової особи, дії чи рішення яких оскаржуються.

  7. З метою забезпечення реального захисту прав громадян від незаконного застосування заходів адміністративного примусу варто доповнити чинний ЦПК України процесуальним терміном “адміністративний позов”, що дозволить судам одночасно вирішувати питання і про незаконність дії (рішення) відповідного органу, посадової особи, і про відшкодування завданої у зв’язку з цим шкоди.

  8. Главу 3 Закону України “Про прокуратуру” “Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді” слід доповнити статтею, яка б встановлювала повноваження прокурора на досудовій стадії виконання функції представництва інтересів громадянина або держави в суді (здійснення перевірок, витребування документів тощо).

Публікації автора:

  1. Мельник Р.С. Законність як принцип управління та його роль у діяльності органів державної виконавчої влади // Вісник Запорізького юридичного інституту.—1999. – № 4. – С.126-132.

  2. Мельник Р.С. Вплив адміністративного розсуду на законність застосування заходів адміністративного примусу // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск. – С.157-159.

  3. Мельник Р.С. Місце правових норм у системі юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності міліції // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 2. – С.117-124.

  4. Мельник Р.С. Адміністративні стягнення в системі заходів адміністративного примусу // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць. – Донецьк, 2000. – № 3. – С.187-193.

  5. Мельник Р.С. Правова інформація в діяльності міліції щодо застосування заходів адміністративного примусу // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. – С.114-118.

  6. Мельник Р.С. Правове регулювання як гарантія законності адміністративного видворення іноземців за межі України // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2001. – № 3. – С. 117-124.