Анотація до роботи:

Могілевський Л.В. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин працівників органів внутрішніх справ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2008.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням єдності та диференціації правового регулювання трудових відносин працівників органів внутрішніх справ України. Досліджено соціально-правову характеристику та історичні витоки єдності та диференціації правового регулювання трудових відносин працівників ОВС. Обґрунтовано необхідність проведення диференціації правового регулювання трудових відносин працівників ОВС. Проаналізовано різні точки зору вчених-юристів на понятійний апарат і підстави диференціації правового регулювання трудових відносин. Досліджено проблеми оптимального співвідношення єдиного і диференційованого регулювання трудових відносин працівників ОВС. Визначено основні риси єдиного і диференційованого правового регулювання відносин прийому на службу, робочого часу, часу відпочинку, трудової дисципліни і заробітної плати працівників ОВС. На основі аналізу диференціації правового регулювання трудових відносин працівників ОВС узагальнено і систематизовано її підстави. Запропоновано авторський варіант визначення понять внутрішньовідомчої диференціації правового регулювання трудових відносин працівників ОВС та її меж, а також класифікацію підстав внутрівідомчої диференціації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинних та розроблення нових нормативно-правових актів із питань співвідношення єдності і диференціації правового регулювання трудових відносин працівників ОВС.

У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на розуміння та вдосконалення співвідношення єдності та диференціації правового регулювання трудових відносин працівників ОВС України. Основні з них такі.

1. Диференціація правового регулювання трудових відносин працівників ОВС зумовлена насамперед специфічними функціями і завданнями цього правоохоронного органу. Проходження служби в ОВС має багато особливостей і стійких об’єктивних ознак, які виступають підставами для проведення диференціації.

2. Взаємозв'язок спеціальних норм, які містяться в законодавстві про службу в ОВС, із галузевими принципами трудового права свідчить про суттєвий вплив цієї галузі на нормативно-правовий масив що регулює проходження служби в ОВС, а це у свою чергу дозволяє говорити про дотримання принципу існування єдності регулювання трудових відносин працівників ОВС.

3. Для того, щоб у результаті диференціації правового регулювання праці виділення трудових відносин працівників ОВС в окрему групу було обґрунтованим, необхідно такі загальні критерії диференціації, як і залежність від галузі, залежність від умов праці й залежність від правового зв'язку між працівником і роботодавцем об'єднати в одну групу критеріїв – специфіку трудової діяльності, яка включає і умови праці і її характер.

4. Внутрішньовідомча диференціація правового регулювання трудових відносин працівників ОВС України – це правовий механізм установлення, обліку і, у разі необхідності, компенсації особливостей об’єктивного і суб’єктивного характеру, існування яких спричинено особливим характером діяльності, функціями і завданнями ОВС України.

5. Підстави внутрішньовідомчої диференціації поділяються на об'єктивні, суб'єктивні та змішані.

6. Диференціація правового регулювання трудових відносин працівників ОВС повинна мати місце тільки тоді, коли за допомогою загальних норм недостатньо або зовсім не врегульовані окремі питання проходження служби в ОВС.

7. Внесено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання трудових відносин працівників ОВС, основні з них наступні:

доповнити КЗпП України та Проект Трудового Кодексу України статтею під назвою “Співвідношення загального і спеціального законодавства у правовому регулюванні службово-трудових відносин” такого змісту: “Службово-трудові відносини регулюються спеціальним законодавством, а в частині забезпечення, реалізації та захисту прав і свобод громадян, дотримання правових гарантій, установлених державою, також цим Кодексом та іншими законами”. Для правильного тлумачення і застосування запропонованої норми необхідно у КЗпП України, Проекті ТК України або Законі України “Про державну службу” закріпити поняття службово-трудових відносин та їх сторін для того, щоб ця норма була універсальною для всіх державних мілітаризованих служб і зокрема для ОВС України;

доповнити КЗпП України та Проект Трудового Кодексу України статтею “Особливості правового регулювання праці” в такій редакції: “Особливості правового регулювання праці – норми, що частково обмежують застосування загальних правил із тих же питань; норми, що передбачають для окремих категорій додаткові правила; норми, які деталізують порядок і методи застосування загальних правил, пристосувавши їх до певних особливостей; норми, що у встановлених випадках надають право вибору того чи іншого правила для застосування”.

ухвалити Закон України “Про службу в органах внутрішніх справ України”, у якому встановити такі положення: поняття служби в ОВС, її обсяг, межі, завдання і принципи; поняття посади, класифікацію посад і кваліфікаційні вимоги до них, визначення правового статусу працівника ОВС, питання реалізації прав, дисциплінарної та матеріальної відповідальності, правового та соціального захисту працівників ОВС тощо. Під час проходження служби в ОВС постає безліч питань, пов'язаних з обмеженням прав як самого працівника, так і інших громадян, а відносини такої складності повинні регулюватися тільки законом, а не підзаконними нормативно-правовими актами;

доповнити Розділ V Закону України “Про міліцію” нормою, згідно з якою кожному працівникові міліції гарантується прямий судовий захист його гідності й особистих прав незалежно від того, чи пов’язані вони зі службовою діяльністю;

внести до “Інструкції про порядок залучення працівників ОВС до несення служби понад установлений законодавством робочий час, у дні щотижневого відпочинку й святкові дні та надання відповідних компенсацій” норму, в якій закріпити ведення обліку надурочного часу за працівником, який безпосередньо виконував службові обов’язки надурочно. Підтвердження факту виконання надурочної роботи покласти на начальників підрозділів та їх заступників, а під час чергувань або оперативних відпрацювань окремих об’єктів – на оперативного чергового по органу і відповідального від керівництва. Компенсувати надурочний час не тільки матеріально, але й наданням додаткового часу відпочинку за згодою працівника, або поєднати ці два види компенсації;

розробити та прийняти окремий нормативно-правового акт, у якому встановити перелік небезпечних, шкідливих і важких умов служби, що виникають безпосередньо під час її проходження працівниками ОВС із чітким розкриттям механізмів профілактики, компенсації існуючого ризику здоров'ю і небезпеці для життя, і компенсації наслідків дії таких небезпечних чинників;

розробити та прийняти комплексний нормативно-правовий акт, який встановлював би перелік підрозділів і посад, стаж служби в яких обчислюється в пільговому порядку із розкриттям конкретного механізму зарахування стажу, і до вже встановлених підрозділів (КР, УБОЗ, ДІМ, ВБЕЗ) додати відділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Публікації автора:

1. Могилевский Л.В. Единство и дифференциация как правовое явление, свойственное трудовому праву // Юридичні читання молодих вчених: Збірник матеріалів всеукраїнської наукової конференції 23–24 квітня 2004. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – С. 389–392.

2. Могилевский Л.В. Дифференциация как правовое явление, свойственное регулированию труда сотрудников правоохранительных органов // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та ЄС: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – С. 316–318.

3. Могілевський Л.В. Напрямки диференціації в процесі кодифікації трудового законодавства // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції; м. Запоріжжя 25–26 червня 2004 р. / За ред. д-ра юрид.наук, проф. В.С. Венедиктова. – Харків: НУВС, 2004. – С. 184–186.

4. Могілевський Л.В. Реалізація і захист трудових прав в умовах диференціації правового регулювання трудових відносин працівників відомчих органів // Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах: Матеріали науково-практичної конференції; м. Суми 2–4 червня 2005 р. / За ред. д-ра юрид.наук, проф. В.С. Венедиктова. – Харків: Українська асоціація фахівців трудового права, 2005. – С. 249–252.

5. Могілевський Л.В. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин // Молодь у юридичній науці: Збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених « Четверті осінні юридичні читання» (21–22 жовтня 2005 року): У 3-х частинах: Частина третя: „Публічно-правової науки”. Підтом І – Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2005. – С. 34–37.

6. Могілевський Л.В. Єдність та диференціація правового регулювання трудових відносин працівників органів внутрішніх справ //Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. – Харків: Вид-во Харківського нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 177–179.

7. Могілевський Л.В. Проблема поєднання єдності і диференціації в українському трудовому і міжнародному трудовому праві // Трудове право України в контексті європейської інтеграції: Матеріали науково-практичної конференції; м. Харків, 25–27 травня 2006 р. / За ред. д-ра юрид.наук, проф. В.С. Венедиктова. – Харків: Українська асоціація фахівців трудового права, 2006. – С. 329–332.

8. Могілевський Л.В. Підстави диференціації правового регулювання праці // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 32. – С. 315–321.

9. Могілевський Л.В. Історичні передумови і об’єктивна необхідність диференціації правового регулювання трудових і службово-трудових відносин // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 34. – С. 324–332.

10. Могілевський Л.В. Єдність та диференціація правового регулювання трудових відносин працівників органів внутрішніх справ // Вісник Запорізького інституту внутрішніх справ. – 2006. – № 3. – С. 62–69.

11. Могілевський Л.В. Диференціація правового регулювання трудових відносин працівників органів внутрішніх справ і визначення її критеріїв // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2006. – № 4. – С.142–147.