Анотація до роботи:

Івашків Р.М. Взаємозв’язок процесів відтворення і лактогенезу та етіопатогенез акушерської патології у високопродуктивних корів. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2008.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і експериментально доведено фізіологічні основи взаємозв’язку та взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу у високомолочних корів, котрі еволюційно проявляються у визначеній фізіологічній послідовності, завдяки якій самка народжує нащадка і вигодовує своїм молоком, зберігаючи видову популяцію тварин. Проте селекція худоби велася у напрямку збільшення молочної продуктивності корів для отримання максимальної кількості молока як продукту харчування, що не могло мати негативного впливу на відтворну здатність корів.

Роботу виконано на достатньому поголів’ї корів у двох господарствах при різних умовах утримання (стійлове і пасовищне) з використанням акушерської та гінекологічної диспансеризації. Результати виконаних досліджень показали, що у високомолочних корів у перші місяці після отелення відмічається пригнічення циклічної функції яєчників при різкому підвищенні молочної продуктивності, що проявляється анафродизією, та збільшенням тривалості міжотельного періоду до 400 днів і довше. Встановлено, що акушерська патологія, зокрема патологія родів і післяродового періоду, має найбільше поширення у високопродуктивних корів і становить 25-27 % щорічно.

Доведено, що основною причиною акушерської патології можна вважати порушення метаболічних процесів в організмі високопродуктивних корів, котрі є наслідком незбалансованості раціонів за мінеральними та вітамінними речовинами, при наявності достатньої кількості основних кормів у господарствах.

Застосування комплексного лікування корів при післяродовому метриті з використанням патогенетичної, неспецифічної та симптоматичної терапії дало високу терапевтичну і економічну ефективність. На підставі аналізу результатів проведених досліджень можна вважати основними формами неплідності високомолочних корів симптоматичну, штучно набуту та аліментарну.

У дисертаційній роботі висвітлено науково-теоретичне узагальнення і практичне обґрунтування фізіологічного взаємозв’язку та функціональної взаємообумовленості процесів відтворення і лактогенезу у високопродуктивних корів. Розкрито окремі аспекти їх порушень та патогенезу акушерської патології, що викликають функціональні розлади органів статевої системи і молочної залози. Розроблено систему заходів корекції процесів відтворення на фоні інтенсивного лактогенезу у високопродуктивних корів.

1. Результати систематичного проведення акушерської диспансеризації з визначенням фізіологічного стану корів молочного стада дають підстави аргументовано стверджувати, що процеси відтворення і лактогенезу здійснюються у певній фізіологічній взаємозалежності відповідно до фізіологічного стану організму корів. Взаємозв’язок даних процесів базується на принципах нейрогуморальної регуляції та єдності метаболічних процесів, що забезпечують гомеостаз організму тварин.

2. Перебіг інволюції тканин матки корів після отелення та становлення циклічної функції яєчників відбуваються одночасно із початком лактації, інтенсивність якої випереджає відновлення репродуктивної функції високопродуктивних корів, тобто проявлення естрального циклу відбувається повільніше, ніж зростання лактогенезу, що вважають неплідністю корів, зумовленою анафродизією, на ґрунті гіпофункції яєчників та хвороб матки.

3. Нами встановлено, що інтенсивне збільшення добових надоїв у високопродуктивних корів після родів із піком лактації на третьому місяці, викликало сповільнення інволюції матки (субінволюцію) та депресію циклічної функції яєчників, що проявлялася гальмуванням естрального циклу (анафродизією) у 56-62% первісток, тривалість якого складала 118,0±4,2 дні. Відтворна здатність таких корів стабілізується на 3-4 місяць після отелення.

4. Патологію родів реєстрували впродовж року у 22,7% корів ПАФ “Білий Стік”, у тому числі затримання посліду у 22 корів (6,7 %), та у ДП “Ямниця” у 27,7 % та 11,2 % корів відповідно. Післяродові ускладнення діагнозували у 26,1% корів, у тому числі післяродовий метрит у 13,5 % корів ПАФ “Білий Стік”, та у 35,3 % і 18,6 % корів ДП “Ямниця” відповідно.

5. Доведено, що патогенез затримання посліду у корів після нормального народження теляти полягає у швидкому (10-15 хв.) скороченні матки після виведення плоду внаслідок чого виникає защемлення ворсинок хоріона у криптах карункулів і гальмує відтікання крові із судин котиледонів. Доцільним є застосування перевірених нами методів сакрально-епідуральної анестезії або парасакральної блокади нервів тазового сплетіння (за В.І. Завірюхою), які знімають спазм карункулів і сприяють виділенню посліду.

6. Встановлено, що розвиток гострого гнійно-катарального ендометриту, який діагнозували у 15,5-18,6% дослідних корів, відбувається впродовж 5-7 днів після завершення родів і супроводжувався нагромадженням у порожині матки лохій та гнійного ексудату, що періодично виділяються під час лежання корови. При відсутності належного лікування хворих корів запалення приймало хронічну-субклінічну форму перебігу і викликало тривалу неплідність корів.

7. Застосування комплексного лікування хворих корів включало поєднання патогенетичної та неспецифічної терапії, спрямованої на посилення загальної резистентності організму та проведення симптоматичної терапії для припинення розмноження мікрофлори і дії ендотоксинів, а також відновлення скоротливої здатності міометрію та звільнення порожнини матки від запального ексудату і сприяло одужанню 66,7-68,2 % корів.

8. Об’єктивним критерієм оцінки ефективності застосованих методів лікування корів, хворих на післяродовий метрит, можна вважати показники щоденних надоїв молока; їх прогресивне збільшення засвідчує поступове видужання тварин, що підтверджувалося покращенням загального стану корів та функціональним станом органів статевої системи.

9. Неплідність високомолочних корів впродовж року коливалася у межах 23,4%-26,6% і проявлялася відсутністю, неповноцінністю або аритмією естрального циклу, що спостерігалися після післяродового метриту та при функціональних розладах яєчників. За результатами гінекологічної диспансеризації у 40,0-50,0 % корів встановлено симптоматичну форму неплідності, штучно набуту у 26,6-30,2% та аліментарну у 19,8-33,4 % неплідних корів дослідних господарств.

Публікації автора:

1. Хомин С.П. До питання етіопатогенезу маститу у корів / С.П. Хомин, В.І. Тирановець, О.Я. Дмитрів, С.Й. Кава, Р.М. Івашків // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2005. – №1-2 (13-14). – С. 57-60. (Дисертант провів науково - виробничі досліди і написав статтю).

2. Хомин С.П. Окремі аспекти патогенезу у корів / С.П. Хомин, В.Ю. Стефаник, О.Я. Дмитрів, Р.М. Івашків // Ветеринарна медицина України. – 2005. – №10. – С. 27-29. (Дисертантом проведено дослідження і написано статтю).

3. Івашків Р.М. Причини і форми неплідності корів та заходи профілактики / Р.М. Івашків // Сільський господар. – 2005. №5-6. – С. 16-17.

4. Хомин С.П. Застосування акушерської та гінекологічної диспансеризації для профілактики неплідності корів / С.П. Хомин, Є.Є. Костишин, І.М. Кудла, В.Ю. Стефаник, Р.М. Івашків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2005. – Т. 7, №3 (26). ч. 1. – С. 127-133. (Дисертантом проведено апробацію застосування акушерської та гінекологічної диспансеризації корів і підготовлено статтю).

5. Хомин С.П. Проблеми ритмічного відтворення корів та шляхи їх вирішення / С.П.Хомин, В.Ю. Стефаник, В.І. Тирановець, Р.М. Івашків, Л.В. Дубіняк // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2006 – Т. 8, №3 (30). ч. 1. – С. 180-183. (Дисертантом проведено аналіз відтворення корів, підготовлено і оформлено статтю).

6. Івашків Р.М. Взаємообумовленість відтворної здатності та лактогенезу у корів / Р.М. Івашків, В.Ю. Стефаник // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2006. – №41. – С. 44-47. (Дисертантом проведено узагальнення результатів, підготовлено статтю).

7. Івашків Р.М. Фізіологічні аспекти післяродової інволюції органів статевої системи молочних корів / Р.М. Івашків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2007. – Т.9, №2 (33). ч. 3. – С. 160-164. (Дисертант провів науково – виробничі досліди і написав статтю).

8. Хомин С.П. Моніторинг акушерської та гінекологічної диспансеризації у забезпеченні ритмічного відтворення корів / С.П. Хомин, В.Ю. Стефаник, В.І. Тирановець, Р.М. Івашків, Л.В. Дубіняк // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2007. – Т.9, №3 (34). – ч. 1. – С. 238-241. (Дисертант провів моніторинг досліджень і оформив статтю).

9. Стефаник В.Ю. Вплив сезону отелення на відтворну здатність корів / В.Ю. Стефаник, С.П Хомин, Є.Є Костишин, Р.М. Івашків // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2007. – №8 (19), – С. 122-124. (Дисертантом проведено аналіз та узагальнення досліджень, експерементальна частина роботи).

10. Тресницький С.М. Зміни показників гормонального статусу та їх вплив на перебіг отелення і післяотельного періоду / С.М. Тресницький, В.А. Тресницька, Д.О. Пономаренко, В.Ю. Стефаник, Р.М. Івашків // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. – Луганськ, 2007. – №78/101. – С. 632-635. (Дисертантом проведено дослідження, опрацьовано дані і написано статтю).

11. Пат. 11084 Україна МПК 7 G01№33/04. Пристрій для дослідження проб молока у тварин / Івашків Р.М., Хомин С.П., Дмитрів О.Я., заявник і патентовласник Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. № u 2005 04701; заявл. 19.05.2005; опубл. 15.12.2005, Бюл. 12. (Дисертант брав участь у проведенні науково-практичних дослідів, оформленні патенту).

12. Пат. 21891 Україна МПК (2006) А61D 19/02 (2007.01) А61D 7/00. Рукавиця біотехнологічна одноразова / Івашків Р. М., Костишин Є.Є., Стефаник В.Ю., Хомин С.П., заявник і патентовласник Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. № u 2006 10579; заявл. 06.10.2006; опубл. 10.04.2007, Бюл 4. (Дисертант брав участь у проведенні науково-практичних дослідів, оформленні патенту).