Анотація до роботи:

Козак М.С. Взаємозв’язок між станом периферійного та центральних відділів слухового аналізатора і даними електроенцефалографії при дії екзогенних факторів (шум, радіація). - Рукопис.

33

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.19 - оториноларингологія. - Інститут отоларингології АМН України ім. проф. О.С. Коломійченка, Київ, 2006.

Дисертація присвячена комплексному підходу при розгляді функціонального стану периферійного та центрального відділів слухового аналізатора у взаємозв`язку з біоелектричною активністю головного мозку та даними психофізіологічних досліджень при дії екзогенних факторів (шум і радіація), що сприяло розширенню діагностичних і лікувально-профілактичних можливостей при вирішенні проблеми сенсоневральної приглуховатості.

Використано сучасні клініко-електрофізіологічні методи дослідження: аудіометрія в звичайному та розширеному діапазоні частот, реєстрація слухових викликаних потенціалів, електроенцефалографія, за допомогою яких встановлено характерні закономірності та особливості при нормальній і порушеній функції звукосприйняття шумового і радіаційного генезу. Доповнені знання про нейрофізіологічні механізми дії шуму і радіації на орган слуху. На основі розгляду структурно-функціональної організації головного мозку і формування корково-підкоркових взаємозвязків при дії шуму і радіації показано значення фонової та локальної його біоелектричної активності (ЕЕГ та СВП) в плані розкриття механізмів розвитку сенсоневральної приглухуватості при дії екзогенних факторів.

В результаті проведених досліджень були дані диференціально-діагностичні топічні ознаки порушень слуху на ранніх стадіях розвитку сенсоневральної приглухуватості. Визначено кількісні характеристики найбільш інформативних електроакустичних показників електрофізіологічних досліджень, характерних для хворих з сенсоневральною приглухуватістю шумового та радіаційного генезу.

Показано, що індивідуально-типологічний підхід, який базується на нейрофізіологічній основі, з урахуванням властивостей нервової системи відкриває принципово нові напрямки у відношенні вивчення механізмів розвитку резистентності до шуму і радіації, а також їх практичного використання при профвідборі і проведенні лікувально-профілактичних заходів.

Проведені експериментальні патоморфологічні та біохімічні дослідження свідчать про значні порушення як в системі кровообігу головного мозку, так і в елементах його нервової тканини при дії іонізуючого опромінення та шумовому навантаженні.

Дані рекомендації для практичного використання одержаних результатів при вирішенні питань профвідбору робітників шумових професій та трудової еспертизи осіб, які мали контакт з іонізуючою радіацією.

1. Визначено особливості перебігу сенсоневральної приглухуватості при дії шуму та радіації в залежності від стану центральних (стовбуромозкових та коркових) відділів слухового аналізатора, процентного вмісту основних ритмів і амплітуди альфа-ритму ЕЕГ та індивідуально-типологічних властивостей, що сприяє покращенню діагностики

27

слухових порушень, які виникають при дії зазначених чинників, а також профілактики розвитку сенсоневральної приглухуватості.

2. Показана значимість дослідження біоелектричної активності головного мозку у взаємозв’язку з функціональним станом стовбуромозкових та коркових відділів слухового аналізатора при дії шуму та радіації. При цьому найбільш виражені зміни в центральних відділах слухового аналізатора та тяжкий прогресуючий перебіг СНП виявлено при низькоамплітудній ЕЕГ.

3. Виявлено більш виражену достовірну різницю в показниках альфа-ритму потиличного відведення при прогресуючій СНП порівняно із стабільним її перебігом як при шумовому (25,3±2,2 та 37,3±2,4 мкв; t=4,6; P<0,01), так і радіаційному генезі (18,2±2,3 та 27,6 ±2,8 мкв; t=2,6 P<0,05)

4. Встановлено, що при прогресуючій СНП шумового та радіаційного генезу має місце подовження ЛПП компонентів Р₂ та N₂ ДСВП, відповідно, до 192,2±3,1 і 301,6±3,1 мс та 198,7±4,2 і 312,6±3,1 мс, а також зацікавлення лімбічних структур за даними ЕЕГ.

5. При дії радіації порівняно з шумовим впливом виявлена більш виражена дисфункція в стовбуромозкових та коркових структурах слухового аналізатора, про що свідчать достовірне (p<0,01) подовження ЛПП III і V хвиль КСВП, відповідно на 0,12(120мкс) та 0,17 мс(170мкс), а також МПІ I-V на 0,10мс(100мкс), а компоненту N₂ДСВП – на 29,3мс (293мкс) у хворих з початковою СНП.

6. Виявлено, що ознаки порушень діенцефально-стовбуромозкових структур головного мозку спостерігались у 57,1; 32,0 та 27,7% випадків при початковій СНП, відповідно, радіаційного, шумового та судинного генезу. Прояви десинхронізації коркових ритмів частіше мали місце у осіб із судинними захворюваннями (44,4%) та у працівників шумових професій (41,1%).

7. Порівняльний аналіз показників часових характеристик піків і між пікових інтервалів КСВП, а також компонентів ДСВП у ліквідаторів та у робітників шумових професій з нормальним слухом і початковою СНП дозволив виявити більш виражений вплив іонізуючої радіації на стовбуромозкові і коркові структури слухового аналізатора, ніж шумова дія.

8. Встановлено, що в усіх групах осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи (ліквідатори, що проживають на чистих та забруднених територіях, жителі забруднених територій), латентні періоди піків хвиль II-V КСВП та Р₂ і N₂ ДСВП значимо перевищували відповідні величини в контрольній групі здорових осіб, особливо у ліквідаторів, які продовжують тривало (більше 10 років) знаходитись на забруднених територіях.

9. Морфологічними дослідженнями встановлено, що радіаційне опромінення в малих дозах та шумове навантаження викликають розвиток порушень в системі кровообігу головного мозку і в елементах

28

мозкової нервової тканини. Комбінована дія вказаних чинників спричиняє більш глибокі і поширені зміни в структурно-функціональних системах головного мозку і може стати морфологічним базисом для формування нейротрофічних порушень гемато-тканинного обміну.

10. В експерименті на щурах показано, що при комплексній дії іонізуючої радіації та шуму підвищується рівень ТБК-продуктів ПОЛ не тільки відносно контролю, але й щодо хронічного опромінення, як самостійного фактору. Це стосується також і змін в активності каталази, як одного із основних компонентів ферментативного антиоксидантного захисту.

11. Комплексний підхід за даними психофізіологічних методик з урахуванням цілісного розуміння структури організму та особистості дозволив виявити “нестійких” (21%) осіб до дії виробничого шуму, ще при нормальному стані слухової функції за даними порогової тональної аудіометрії, які увійшли до групи “ризику” і потребують проведення негайних лікувально-профілактичних заходів по попередженню розвитку СНП.

12. Для підвищення якості діагностики СНП при дії екзогенних факторів (шум, радіація) і більш коректного проведення лікувально – профілактичних заходів по збереженню слухової функції у таких хворих необхідно враховувати зміни в показниках ЕЕГ, особливо в процентному співвідношенні основних ритмів, які з’являються в ранні терміни.

13. Показано, що поєднання унікальних можливостей методів реєстрації КСВП, ДСВП і ЕЕГ, а також результатів патоморфологічних і біохімічних досліджень в експерименті на тваринах при впливу шуму і радіації та сполученій їх дії відкриває широкі перспективи розкриття ключових ланок патогенезу слухових порушень шумового та радіаційного генезу, сприяє підвищенню якості їх діагностики і профілактики, а також диференціальному підходу до лікування таких хворих.

Публікації автора:

1. Сравнительная характеристика слуховой функции у рабочих «шумовых» профессий и ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС с нормальным слухом и начальными его нарушениями //Материалы XV Всероссийского съезда оториноларингологов 25-29 сентября 1995р.- т.II- СПб.- С.381-385

2. Влияние малых доз ионизирующего излучения на слуховую функцию и биоэлектрическую активность коры головного мозга у жителей “загрязненных” в результате аварии на ЧАЭС территорий // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. – 1995. - N 4/5. - С.32-35.

3. Порiвняльна характеристика показникiв слухових викликаних потенцiалiв при починаючійся сенсоневральнiй приглухуватостi радiацiйного,шумового та судинного генезу.// Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1997. - N 2. - С.23-27.(в співавт. з К.В.Овсяник, Т.А.Шидловською).

4. Порiвняльна характеристика показникiв високочастотної аудiометрiї при сенсоневральнiй приглухуватостi радiацiйного, шумового та судинного генезу // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1997. - N3. - С. 12-17.(в співавт. з К.В.Овсяник).

30

5. Показатели слуховых вызванных потенциалов у лиц, страдающих сенсоневральной тугоухостью радиационного, шумового и сосудистого генеза, с заинтересованностью корковых и диэнцефально-стволовых отделов головного мозга // Новости оториноларингологии и логопатологии. – 1998. - N1. - С.53-55 (в соавт. с Е.В.Овсяник).

6. Индивидуально-типологический подход для сохранения здоровья рабочих шумовых профессий. // Новости оториноларингологии и логопатологии. – 1998. - N3. - С. 97-107 (в соавт. с К.И.Кузьминой).

7. Использование метода цветовых выборов для оценки личностных свойств и функционального состояния рабочих шумовых профессий с учетом состояния слуховой функции // Новости оториноларингологии и логопатологии. – 1998. - N3. - С. 104-107 (в соавт. с Т.В.Шидловской, К.И.Кузьминой).

8. Амплитуда акустического рефлекса стременной мышцы при начинающейся сенсоневральной тугоухости радиационного генеза с учетом картины ЭЭГ // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1998. - N 6. - С.36-40 (в соавт. с А.Н.Голодом).

9. Взаємозв`язок мiж станом центральних вiддiлiв слухового аналiзатора та бiоелектричною активнiстю головного мозку у жителiв “забруднених” внаслiдок катастрофи на Чорнобильськiй АЕС територiй //Український науково-медичний молодiжний журнал. - 1999. - N1-2. - С.40-42. (в співавт. з Т.А.Шидловською., О.І.Котовим).

10. Амплитуда акустического рефлекса внутриушных мышц при начальной сенсоневральной тугоухости с учетом состояния центральной нервной системы // Новости оториноларингологии и логопатологии. –1999. - N2. - С. 31-34

11. Комплексный подход к диагностике, лечению и профилактике нарушений слуха шумовой этиологии // Новости оториноларингологии и логопатологии. – 1999. - N2. - С. 35-38

12. Общие закономерности и различия в картине ЭЭГ при воздействии производственного шума и ионизирующего излучения у лиц с нормальным слухом и начальными его нарушениями // Довкiлля та здоров’я. - 1999. - N2. - С. 48-51 (в соавт. с Д.И.Заболотным, Т.В.Шидловской).

13. Нейросенсорная тугоухость: вопросы ранней диагностики и профилактики // Журн. практического врача. – 1999. - N2. - С.12-13

14. Ранні слухові розлади у осіб, що зазнали дії шуму або радіації // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1999. - №3. - С.23-29 (в співавт. з К.Ю.Куреньовою).

15. Временные характеристики КСВП при начальной сенсоневральной тугоухости у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС, рабочих шумовых профессий и у лиц с сосудистыми нарушениями с учетом состояния биоэлектической активности головного мозга // Лiки України. - 1999. - N4. - С.70-72 (в соавт. с Т.А.Шидловской, Е.В.Овсяник).

31

16. Амплитудно-частотная характеристика основных ритмов ЭЭГ во взаимосвязи с состоянием слуховой функции при воздействии шума и радиации // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 1999. - N 4. -С.46-50

17. Функциональние изменения в стволовых структурах слухового анализатора у людей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы // Нейрофизиология (Neurophysiology). - 1999. - №4. - С. 289 -294 (в соавт. с Т.А.Шидловской)

18. Сравнительный анализ нейрофизиологических механизмов нарушений слуха различного генеза по показателям фоновой и вызванной биоэлектрической активності головного мозга // Лiкарська справа (Врачебное дело). – 1999. - N5. - С. 49-52

19. Реакцiя рiзних вiддiлiв слуховоi системи на вплив виробничого шуму // Лiки України. - 1999. - N 7-8. - С. 52-54 (в співавт. з Т.А.Шидловською).

20. Порушення голосу і слуху в осіб, що зазнали дії іонізуючого випромінення після Чорнобильської катастрофи // Науковий вісник Академії наук вищої школи України. - 1999. - №21. - С.64-72 (в співавт. з Д.І.Заболотним, Т.А.Шидловською).

21. Показатели АРВМ и СВП у жителів загрязненных тереторый после Чернобыльской катастрофы в динамике 1992-1994гг // Состояние ЛОР-органов при радиоционных авариях и катастрофах - под редакцией Гофмана В.Р., Шидловской Т.В., Заболотного Д.И., Поварова Ю.В., Базарова В.Г. С-Пб., 1996 т.II С.43-50.( в соавт. з Овсяник Е.В., Т.А. Шидловской, А.И.Котовым, С.В. Кузьменко)

22. Методика виявлення ранніх порушень слуху та їх профілактика у хворих з нейросенсорною приглухуватістю різного генезу // Інформаційний лист №25-1999р.

23. Использование экспресс – психодиагностических методик для оценки структуры личности и функционального состояния у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС// Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2000. -N.4. - С.120-123 (в соавт. с К.И.Кузьминой).

24. Показникив електроенцефалографії та коротколатентних слухових викликаних потенціалів у хворих на сенсоневральну приглухуватість, і професійні функціональні дисфонії// Довкілля та здоров’я. - 2002. - N1. - С. 34-37 (в співавт. з Т.А.Шидловською).

25. Стан біоелектричної активності головного мозку у хворих з СНП та функціональною дисфонією з урахуванням показників мозкового кровообігу // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2003. - N4. - С.19-23 ( в співавт. Т.В.Шидловською, Т.А.Шидловською, К.В.Овсяник, Т.В.Шевцовою).

26. Комплексное лечение СНТ сосудистого генеза с применением физиотерапевтических методов// Рос.оториноларингология. - 2003. - N3. - С.154-162 (в соавт. с Т.В.Шидловской, Т.А.Шидловской, Н.П.Запорощенко).

32

27. Експериментальне дослідження комплексної дії шуму і рентгенівського опромінення на перекисне окислення ліпідів та активність антиоксидантних ферментів головного мозку у щурів // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2004. - N3. - С.9-12 ( в співавт. з Т.В.Шидловською, Н.О.Постритач, М.О.Демченко, С.В.Андрейченко).

28. Патоморфологічні зміни у деяких структурних компонентах головного мозку щурів під впливом іонізуючого опромінення та шуму// Довкілля та здоров’я. - 2005. - N1. - С.11-13 (в співавт. з Т.В.Шидловською, Л.П.Калиновською, Ю.В.Ніколіним, С.В.Андрейченко, В.М.Пушкаренко).

29. Показники реоенцефалографії до і після лікування у хворих з порушеннями голосу та слуху на фоні вертебрально – базилярної недостатності// Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. - N2. - С. 2-8 (в співавт. з Т.В.Шидловською, К.В.Овсяник, В.І.Луценко).

30. Професійна приглухуватість шумової етіології (діагностика-класифікація, експертиза працездатності, профілактика).Метод. рекомендації.- Київ.-2001.-30с.

31. Спосіб лікування порушень мозкового кровообігу вертебробазилярного басейну, поєднаних з патологічними змінами хребта, у хворих на сенсоневральну приглухуватість // Деклараційний Патент України на винахід UA 47857A від 15.07.2002 р. (в співавт. з Д.І.Заболотним, Т.В.Шидловською, Т.А.Шидловською, В.В.Горбачом).

32. Спосіб виявлення вертебрально – базилярної недостатності у хворих з кохлеовестибулярними порушеннями // Деклараційний Патент України на винахід UA 70196A від 15.09.2004 р.(в співавт. з Д.І.Заболотним, Ю.П.Зозулею, Л.М.Яковенко, І.Г.Кісельовою Т.В.Шидловською, Т.А.Шидловською, К.Ю.Куреньовою, Т.В.Шевцовою, Ю.А.Руденко).

33. Роль судинних розладів у виникненні і розвитку порушень голосу та слуху (за даними показників реоенцефалографії до і після лікування) // Матеріали X з’їзду оториноларингологів України. – м. Судак, 2005. – С.220-221 (в співавт. з Т.В.Шидловською, К.В.Овсяник, В.І.Луценко, С.І.Кардаш).

34. Особливості показників слухової функції та біоелектричної активності головного мозку у осіб, які зазнали радіаційного впливу в малих дозах після аварії на ЧАЕС// Журнал вушних, носових і горлових хвороб, - 2005, № 5- 177- С. ( в співавт. з Т.В.Шидловською, К.В.Овсяник).

35. Показники довголатентних слухових викликаних потенціалів у взаємозв’язку з даними ЕЕГ при прогресуючій сенсоневральній приглухуватості шумового та радіаційного генезу/ Журнал вушних, носових і горлових хвороб, - 2006, № 1- С.2-5. ( в співавт. з Т.В.Шидловською, Т.А.Шидловською, Т.В.Шевцовою, В.А.Примою).