1.Виявлені закономірності співвідносної мінливості між показниками жиропоту та вовновою продуктивністю таврійських мериносів доцільно врахувати в подальшій поглибленій селекційній роботі. Встановлені такі закономірності співвідносної мінливості ознак: у більших за живою масою тварин спостерігається тенденція до збільшення вмісту жиропоту, а збільшення довжини штапелю супроводжується тенденцією зменшення вмісту жиропоту в руні; у овець з більшою товщиною волокон вовни вміст жиру в руні зменшується (r = -0,109 (P>0,99) до -0,114 (P>0,99)), а співвідношення піт:жир та вміст поту – збільшується; при збільшенні настригу немитої вовни і кількість жиропоту в руні більша (від r = +0,144 (P>0,999) до +0,170 (P>0,999)); збільшення виходу чистого волокна у овець супроводжується значним зменшенням вмісту жиру і поту в руні (r = –0,360 (P>0,999) до - 0,424 (P>0,999)). 2.В процесі онтогенезу в овець змінюються показники продуктивності та їх взаємозалежність. Барани-плідники мають більшу живу масу (в 1,4 -2 рази), вищі показники настригу немитої (4,5-10,7 кг) і чистої вовни овець (2,90-7,12 кг). У дорослих овець, порівняно з молодняком, вовна товща на 8,1 – 9,4 %. За вмістом жиру і поту в руні маточне поголів’я основного стада і молодняка поступаються баранам в 1,35-1,5 рази. Найменші показники вмісту поту та відношення піт:жир у баранів-плідників, що є є свідченням високої інтенсивності їх відбору. Дорослі тварини мають в 1,1-1,3 рази більше жиру і в 1,2-1,4 рази менше поту, ніж молодняк. Відношення піт:жир у них також менше у 1,3-1,5 рази. 3. Температура плавлення вовнового жиру, числа омилення, ефірне, кислотне та йодне число змінюються і залежать від віку та статі тварини і інтенсивності відбору. У однорічних баранів і баранів-плідників, порівняно з ярками і вівцематками, температура плавлення вовнового жиру вища відповідно на 2,7 ( P=0,95) і 4,4 % (P>0,95). 4.При збільшенні вмісту жиропоту в руні зростає кількість домішок. Це один з істотних негативних аспектів збільшення вмісту жиру в рунах мериносів, що необхідно враховувати в селекційних програмах поліпшення таврійського типу. Величина коефіцієнтів кореляції складає від +0,264 ± 0,034 (P>0,999) до +0,330 ± 0,033(P>0,999). За вмістом поту (+0,204 ± 0,034(P>0,999)) і величиною відношення піт:жир (+0,166 ± 0,034 (P>0,999)) показники дещо менші, але позитивні і статистично достовірні. 5. Збільшення вмісту жиру у вовні забезпечує менше проникнення мінеральних домішок у руно як по внутрішній, так і зовнішній зонах штапелю (зворотна кореляція). Коефіцієнти кореляції за показниками вмісту жиру у вовні і ступенем забруднення внутрішньої зони штапелю по групах молодняку до відбору (однорічні барани і ярки) змінюється в межах від -0,270 ± 0,054 (P>0,999) до -0,330 ± 0,053 (P>0,999). 6. Відносна стійкість величини прямої кореляції між вмістом поту у вовні, відношенням піт:жир та ступенем забруднення внутрішньої і зовнішньої зон штапелю свідчить про суттєве негативне значення поту та відношення піт:жир в системі онтогенетичних механізмів формування захисних властивостей руна щодо проникнення мінеральних домішок на різну глибину вовнового покриву. 7. Встановлено, що таврійські мериноси з білим і світлим жиропотом мають вищий вихід і настриг чистої вовни ( 66,6 % і 4,18 кг ), ніж вівці з кремовим (60,5% і 4,01 кг), у них менший вміст жиру у вовні - 17,9; 14,3; 22,4 % (P>0,999), порівняно з кремовим (20,2; 16,1; 25,2 %), нижче співвідношення піт : жир ( тварини з білим жиропотом – 0,65 відповідно з кремовим – 0,87), вміст поту 9,4 порівняно з кремовим 12,7 % (P>0,999), менші показники загального вмісту і проникнення мінеральних домішок у глибину руна. У групах овець з кремовим жиропотом руна вміст мінеральних домішок у постійній масі немитої вовни коливається від 11,7 до 15,1 % (P>0,999), а світлим – від 11,2 до 13,2 (менше на 1 % (P>0,999)) і білим – від 10,2 до до 12,5 % менше на 1,5 % (P<0,999)). Не встановлено чіткої залежності між величиною овець і кольором жиропоту. Але спостерігається тенденція до зменшення живої маси тварин з білим та світлим жиропотом. 8. За комплексом досліджених параметрів вовнового жиру таврійські мериноси племзаводу “Червоний чабан” наближаються до кращих варіантів мериносового вівчарства. Середні значення величини чисел омилення, кислотного, йодного, ефірного, та температура плавлення вовнового жиру змінюються залежно від кольору жиропоту вовнового покриву досліджених тварин. Найкращі оптимальні показники за встановленими параметрами мають тварини з білим кольором жиропоту (основні, ремонтні барани). Більшу температуру плавлення має вовновий жир від овець з білим ( 38,7 С, з коливанням за групами від 37,0 до 41,0 С) і світлим жиропотом руна (38,8 С з коливанням за групами від 37,4 до 40,1 С (P>0,999)). Найменші показники цього параметра мають тварини з кремовим кольором жиропоту (37,2 С). 9.Селекцію таврійських мериносів доцільно проводити з врахуванням оптимальних кількісних і якісних характеристик жиропоту, з метою забезпечення кращих захисних властивостей руна, а саме : вміст жиру в постійній масі чистої вовни від 13,6 до 24,7%, вміст жиру в постійній масі немитої вовни 10,7 - 20,6 %; відсоток жиру до постійної маси чистої вовни від 16,4 - 29,2%; вміст поту 6,9-8,4 %; відношення піт : жир 0,34-0,42 у тварин з білим та світлим кольором жиропоту. При селекції таврійських мериносів за компексом бажаних ознак віддавати перевагу тваринам з білим і світлим кольором жиропоту, такий відбір тварин забезпечить в опосередкованій формі поліпшення загальних хімічних властивостей вовнового жиру. 10.Спрямувати сучасну систему відбору овець в стаді таврійських мериносів племзаводу “Червоний чабан” на подальше удосконалення селекційних ознак, які складають його специфіку, про що свідчать показники продуктивності баранів - плідників у порівняні з іншими групами тварин. При поглибленій селекційній роботі з новим таврійським типом використовувати встановлені поряд з вовновою продуктивністю оптимальні параметри оцінки якості вовнового жиру, а для більш точного судження про захисні властивості жиропоту доцільно, крім візуальної оцінки, проводити лабораторні дослідження основних біохімічних показників, що відображають якість жиропоту. |
