Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія людини і тварин


Рубан Надія Владиславівна. Взаємозв'язок між активністю оксидантного стресу, атерогенністю плазми та функціональним станом судинної стінки при системному запальному синдромі : Дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України. — К., 2004. — 144арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 124-144.



Анотація до роботи:

Рубан Н.В. Взаємозв’язок між активністю оксидантного стресу, атерогенністю плазми та функціональним станом судинної стінки при системному запальному синдромі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню за умов хронічного експерименту на кролях характеру впливу системного запалення на залежність між активністю оксидантного стресу, атерогенним потенціалом крові та функціональним станом судинної стінки, перш за все – здатністю ендотелію продукувати фактор розслаблення та модулювати судинний тонус, а також визначенню можливості попередження розвитку порушень ліпідного обміну та порушень функціональних властивостей стінки судин в цих умовах шляхом фармакологічних протизапальних впливів. Системне запалення є одним з найважливіших самостійних факторів атерогенезу, що опосередковує свій атерогенний вплив через активацію запальних клітин крові та розвиток оксидантного стресу з наступним порушенням обміну ЛП крові, появою їх модифікованих форм. Сукупність цих факторів: наявність оксидантного стресу та підвищення рівня атерогенних ЛП в плазмі крові призводять до виражених змін реактивності судинної стінки, перш за все - порушення функціональних властивостей ендотелію. Застосування фенофібрату в умовах системного запалення веде до зниження активації запальних клітин крові та зменшення вираженості оксидантного стресу. Протизапальний та антиатерогенний ефекти фенофібрату в значній мірі мають незалежний характер.

У дисертації вирішено важливе наукове та практичне завдання – з’ясована роль системного запалення та оксидантного стресу як факторів проатерогенних порушень обміну ліпопротеїнів крові та змін функціональних властивостей судинної стінки, які зумовлюють їх схильність до розвитку атеросклеротичного пошкодження, та зроблені такі висновки:

  1. Встановлено, що системне запалення є самостійним етіологічним фактором проатерогенних змін обміну ліпідів, ліпопротеїнів, розвитку гіперхолестеринемії та гіпертригліцеридемії.

  2. Головними механізмами проатерогенної дії системного запалення є активація запальних клітин: моноцитів та нейтрофілів, розвиток оксидантного стресу, активація перекисного окиснення ліпідів та ліпопротеїнів крові і, в результаті – збільшення концентрації в ній модифікованих ліпопротеїнів низької щільності в кінці 6-го тижня у 12 разів, ліпопротеїнів дуже низької щільності – в 44 рази.

  3. Між збільшенням концентрації в крові холестерину і тригліцеридів та появою модифікованих форм ліпопротеїнів не відмічено чіткої залежності, що свідчить про відносну незалежність атерогенної модифікації ліпопротеїнів від рівня гіперхолестеринемії та гіпертригліцеридемії.

  4. Системне запалення з розвитком оксидантного стресу та підвищенням рівня атерогенних ліпопротеїнів в плазмі крові є самостійним фактором порушення функціональних властивостей судинних гладеньком’язових клітин та ендотеліоцитів, внаслідок чого змінюється реактивність судинної стінки по відношенню як до констрикторних, так і дилататорних впливів.

  5. Застосування фенофібрату за умов системного запалення зумовило істотний антиатерогенний ефект за рахунок попередження активації запальних клітин, зменшення вираженності оксидантного стресу та атерогенної модифікації ліпопротеїнів крові.

  6. Пригнічення системного запального процесу при застосуванні фенофібрату сприяло попередженню порушень функціональних властивостей судинної стінки, здатності ендотелію виявляти модулюючий вплив на її тонус, що підтверджує роль системного запалення як фактору порушення функціональних властивостей судинної стінки.

  7. Протизапальний та антиатерогенний ефекти фенофібрату в значній мірі мають незалежний характер, що зумовлює його значну інтегральну антиатеросклеротичну дію.

Публікації автора:

  1. Талаева Т.В., Третяк И.В., Радаловская Н.В., Братусь В.В. Патогенез гиперхолестеринемии у кроликов при длительном пребывании на атерогенной диете//Укр. кардиол. журн. – 1999. – № 1. – С. 52-56. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку; Братусь В.В. – керівництво роботою; Талаєва Т.В. - визначення вмісту в плазмі крові модифікованих ЛП, загальне редагування; Третяк І.В.– отримання суспензії моноцитів та нейтрофілів).

  2. Братусь В.В., Талаєва Т.В., Радаловська Н.В., Третяк І.В. Роль системного запального процесу в атерогенній модифікації ліпопротеїнів і розвитку гіперхолестеринемії // Фізіол.журн. – 1999. – Т.45, № 1-2.– С. 40-49. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку; Братусь В.В. – консультативна допомога; Талаєва Т.В.-визначення вмісту в плазмі модифікованих ЛП, керівництво роботою; ТретякІ.В.– отримання суспензії моноцитів та нейтрофілів, загальне редагування).

  3. Талаева Т.В., Третяк И.В., Радаловская Н.В., Братусь В.В. Спонтанная и алиментарная гиперхолестеринемия: особенности патогенеза // Журн. АМН України. – 1999. – Т.5, № 4. – С. 643 – 653. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку; Третяк І.В.– отримання суспензії моноцитів та нейтрофілів; Талаєва Т.В. - визначення вмісту в плазмі модифікованих ЛП, керівництво роботою; Братусь В.В. – консультативна допомога).

  4. Талаева Т.В., Рубан Н.В., Церковняк В.И., Третяк И.В., Сергиенко О.В., Братусь В.В. Влияние острого воспаления на функциональные свойства сосудистой стенки // Укр. ревматол. журн. – 2000. – № 2 (2). – С. 61-65. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку; Талаева Т.В. - визначення вмісту в плазмі модифікованих ЛП, керівництво роботою; Церковняк В.І. – підготовка тварин до досліду; Сергіенко О.В. - морфологічні дослідження судинної стінки; Третяк І.В.– отримання суспензії моноцитів та нейтрофілів, виділення судинних сегментів; Братусь В.В. – консультативна допомога).

  5. Братусь В.В., Талаєва Т.В., Третяк І.В., Рубан Н.В. Вплив хронічного навантаження глюкозою на залежність між станом вуглеводного гомеостазу та факторами атерогенезу // Ендокринологія. – 2002. – Т.7, № 2. – С.187–195. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку; Братусь В.В. – консультативна допомога; Талаєва Т.В. – визначення вмісту в плазмі модифікованих ЛП, керівництво роботою; ТретякІ.В.– отримання суспензії моноцитів та нейтрофілів).

  6. Рубан Н.В. Системний запальний процес як етіологічний фактор підвищення атерогенного потенціалу плазми // Фізіол.журн. – 2004. – Т.50, №2. – С. 64-73.

  7. Братусь В.В., Талаева Т.В., Третяк И.В., Радаловская Н.В. Особенности патогенеза гиперхолестеринемии при спонтанном и экспериментальном ате-росклерозе // Матеріали пленуму “Атеросклероз та ішемічна хвороба серця: сучасні аспекти профілактики, діагностики та лікування”.– Укр. кардиол. журн. – 1998. – №10, додаток. – С.30. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку; Братусь В.В. – керівництво роботою; Талаєва Т.В. - визначення вмісту в плазмі крові модифікованих ЛП, загальне редагування; Третяк І.В.– отримання суспензії моноцитів та нейтрофілів).

  1. Радаловская Н.В., Исаечкина И.М., Талаева Т.В. Влияние острого воспалительного процесса на реактивность сосудистой стенки // Матеріали VI конгресу кардіологів України. – Київ (Україна), 2000. – С.145. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку; Ісаєчкіна І.М. - виділення судинних сегментів; Талаєва Т.В. - загальне керівництво роботою).

  2. Братусь В.В., Талаєва Т.В., Третяк І.В., Рубан Н.В. Морфофункціональні властивості судинної стінки при моделюванні хронічного системного запального процесу // Матеріали ХVI з’їзду Українського фізіологічного товариства.– Вінниця (Україна), 2002.–Фізіол.журн.–2002.– Т.48, № 2.–С. 64-65. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка результатів, підготовка матеріалів до друку; Братусь В.В. – консультативна допомога; Талаєва Т.В. - загальне керівництво роботою; Третяк І.В. - виділення судинних сегментів).

  3. Рубан Н.В., Талаєва Т.В. Вплив фібратів на зміни функціональних властивостей судинної стінки в умовах системного запалення // Матеріали пленуму правління асоціації ревматологів України – Київ (Україна), 2004. – Укр. ревматол. журн. – 2004. – № 3 (17), додаток. – С. 44–45. (Здобувач – проведення експерименту, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку; Талаєва Т.В. – консультативна допомога).