Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Вірусологія


Манджос Олександр Павлович. Взаємодія вірусних та полінуклеотидних індукторів з клітиною як первинний сигнал продукції інтерферонів I типу : дис... канд. біол. наук: 03.00.06 / Національний ун-т харчових технологій. — К., 2007. — 127арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 109-127.



Анотація до роботи:

Манджос О.П. Взаємодія вірусних та полінуклеотидних індукторів з клітиною як первинний сигнал продукції інтерферонів І типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.06 – вірусологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Робота присвячена дослідженню початкових стадій індукції інтерферонів (ІФН) І типу під дією вірусних та полінуклеотидних індукторів.

Встановлено здатність іммобілізованих дволанцюгових РНК (длРНК) викликати продукцію ІФН І типу. За часовими характеристиками індукція ІФН І типу за допомогою іммобілізованих длРНК виявилася подібною до незв’язаних індукторів – вірусу везикулярного стоматиту (ВВС) і длРНК. Показані зміни мікров’язкості вільних та анулярних ліпідів мембран тимоцитів та спленоцитів щурів під час вірусної та полірибонуклеотидної індукції, що вивчали за допомогою флуоресцентного зонду – пірену. Відмічено зміни активності маркерних ферментів мембран клітин під дією полірибонуклеотидів та ВВС. Вперше проведено пряме спостереження за зовнішньою поверхнею клітин при їх взаємодії з полірибонуклеотидним індуктором за допомогою атомно-силової мікроскопії (АСМ).

Найбільш виражені структурно-функціональні зміни мембран клітин при дії длРНК, підтверджені вищезгаданими методами, відбуваються на 10-30 хв після початку контакту клітин з індукторами ІФН. На основі аналізу відомих і отриманих даних висловлено вирішальне значення первинного впливу вірусних та полінуклеотидних індукторів на мембрани клітин для початку синтезу ІФН І типу.

  1. Сконструйовані полірибонуклеотидні індуктори ІФН на основі молекулярних комплексів (МК) одноланцюгової РНК з гідрохлоридом тилорону, іммобілізованих на нерозчинних гранулах Cферону-300. Показана інтерфероногенна здатність згаданих конструкцій, вивчена динаміка синтезу індукованого ними ІФН і доведена його приналежність до ІФН І типу (/-ІФН).

  2. Встановлено зменшення мікров’язкості анулярних ліпідів мембран спленоцитів в 3,5 та у 4,6 рази під дією вірусу везикулярного стоматиту (ВВС) та МК, відповідно. Мікров’язкість вільних ліпідів зростала на 38±4,1% для ВВС та на 12±1,1% для МК за 1 годину інкубації порівняно з початковою.

  3. Для анулярних ліпідів мембран тимоцитів показано підвищення мікров’язкості на 66±7,1% та 45±5,5% під дією ВВС та МК, відповідно. Мікров’язкість вільних ліпідів майже не змінювалася протягом 1 год інкубації з цими індукторами.

  4. Визначені константи гасіння флуоресценції білків цитоплазматичної мембрани під дією індукторів: 8,8±0,45 і 17,5±1,6 у суспензії тимоцитів, та 3,0±0,14 і 4,4±0,37 у суспензії спленоцитів для МК і ридостину відповідно.

  5. Виявлено, що взаємодія клітинної мембрани тимоцитів щурів з полінуклеотидними інтерфероногенами призводить до підвищення рівнів активності трьох мебранозв’язаних ферментів – Nа+,K+-АТФази, Са2+,Mg2+-АТФази та 5'-нуклеотидази у 2-6,5 разів. ВВС, навпаки, пригнічував активність цих ферментів у 1,9-8,3 рази.

  6. Одержано зображення поверхні моношарових клітин ПТП при дії полінуклеотидного індуктору (МК). Виявлені морфологічні зміни на поверхні цитоплазматичної мембрани у вигляді адсорбованих часток та заглиблень розміром (50-100) (15-25) мкм.

  7. Поряд з відомими фактами, отримані експериментальні дані підтверджують можливість індукування сигналу до експресії генів ІФН внаслідок структурно-функціональної перебудови клітинних мембран під дією індукторів як вірусної, так і полінуклеотидної природи.

Публікації автора:

  1. Манджос О.П., Карпов О.В. Вплив комплексного індуктора інтерферону на клітинну поверхню: дані атомно-силової мікроскопії. // Доп. НАНУ. – 2005. – № 7. – С. 188–192.

  2. Манджос А.П., Прокопова К.В., Жолобак Н.М., Карпов О.В. Изменение активности маркерных ферментов плазматических мембран под действием полинуклеотидного индуктора интерферона. // Доп. НАНУ. – 2005. – № 3. – С. 148–151.

  3. Карпов О.В., Верьовка С.В., Манджос О.П., Поводзинський В.М., Жолобак Н.М., Співак М.Я., Кисельова О.К. Індукція інтерферонів І типу в умовах in vitro за допомогою іммобілізованого комплексного інтерфероногену. // Доп. НАНУ. – 2003. – № 9. – С. 178–181.

  4. Жолобак Н.М., Манджос А.П., Поводзинський В.М., Веревка С.В., Карпов А.В. Интерфероногенное действие рибополинуклеотидов in vitro. // Укр. Біохім. Журн. – 2003. – т. 75. – № 6. – С. 106–110.

  1. Карпов О.В., Жолобак Н.М., Манджос О.П., Пенчук Ю.М., Співак М.Я. Вивчення зв’язку структура-активність в ряду лігандів інтерфероніндукуючих молекулярних комплексів з однонитчастою РНК. // Вісник. Біологія. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка. – 2001. – Вип. 35. – С. 25–28.

  2. Карпов А.В., Жолобак Н.М., Манджос А.П., Пенчук Ю.Н., Спивак Н.Я. Изучение святи структура-активность в ряду лигандов интерферониндуцирующих молекулярніх комплексов с однонитевой РНК. // Анали Мечніковського інституту. – Харків: ін-т мікробіології та імунології ім. І.І. Мечнікова, 2001. – № 1. – С. 68.

  3. Жолобак Н.М., Манджос О.П., Карпов О.В., Співак М.Я. Інтерфероніндукуюча здатність молекулярних комплексів одноланцюгових гомополінуклеотидів з 2,7-біс[2-(діетиламіно-етоксі)-флуорен]-9-он дігідрохлори-дом (тилороном). // Тези ІІІ Міжнар. конф. „Біоресурси та віруси”. – Київ, 11–15 вересня 2001. – С. 9.

  4. Манджос О.П., Пенчук Ю.Н. Карпов А.В. Интерферониндуцирующее действие иммобилизованной дрожжевой РНК в комплексе с тилороном. // Тез. Междунар. научно-практ. конф. „Новые технологии получения и применения биологически активных веществ”. – Алушта, 20–25 мая 2002. – С.117.

  5. Манджос О.П., Карпов О.В., Кисельова О.К. Контакт індуктора полінуклеотидної природи із клітинною стінкою як початковий сигнал для індукції in vitro інтерферонів типу I. // Матеріали VIII Українського біохімічного з’їзду. – Чернівці, 1–3 жовтня 2002: Укр. біохім. журн. – 2002. – Т.74, № 4б (додаток 2). – С. 187.

  6. Жолобак Н.М., Манджос А.П., Карпов А.В. Индукция интерферонов I типа путем контакта иммобилизованной двуспиральной РНК с клеточной мембраной. // Тез. 7-ой Пущинской школы-конференции молодых ученых „Биология – наука ХХI века”. – Пущино (Россия), 14–18 апреля 2003. – С. 351.

  7. Манджос О.П., Карпов О.В. Вивчення адсорбції полірибонуклеотидного індуктора інтерферону І типу на поверхні клітин ПТП за допомогою атомно-силової мікроскопії. // Тези ІV Міжнар. конф. „Біоресурси і віруси”. – Київ, 27–30 вересня 2004. – С. 16.

  8. Манджос О.П., Прокопова К.В., Карпов О.В. Вплив індуктора інтерферону І типу на активність маркерних ферментів плазматичних мембран тимоцитів щурів. // Матеріали міжнар. науково-практ. конф. студ., асп. та молодих вчених, присвяченої 190-річчю з дня народження Тараса Шевченка та 170-річчю заснування Київського університету. „Шевченківська весна”. – Київ, 2004. – Випуск ІІ. – С. 17–18.