Анотація до роботи:

Бусел С. В. Взаємодія східної і західної традицій в українській літературі: гендерний аспект образності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 05 – порівняльне літературознавство. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі взаємодії східної та західної традицій в українській літературі, що її розглянуто, зважаючи на гендерний аспект образності художніх творів.

Встановлено генетичні витоки образів-адекватів гендерних начал в українській літературі. Виявлено їх первинну сутність: понятійне, естетичне, функціональне наповнення репрезентантів фемінного й маскулінного в східних, західних, давньоукраїнській міфологіях. Відслідковано процеси акумуляції однотипних образів; створення мегаобразів – традиційних гендерних парадигм; формування засад гендерної інтенсивності: специфіки взаємодії найдревнішої пари опозицій. Виокремлено стилістичні і тематичні функції гендерних мікрообразів української літератури. (У творах Т.Г.Шевченка, М.В. Гоголя, М.М. Коцюбинського, І.Я. Франка, Лесі Українки, представників Розстріляного відродження, Л. В. Костенко, О. Забужко, ін.) Досліджено специфіку взаємодії східних і західних буттєвих і аксіологічних концепцій в гендерному ракурсі. Доведено, що семантико-символічне наповнення чинників парадигм фемінного й маскулінного корелюється із традиційно визначеними у філософії, культорології, літературі рисами східного й західного. Вагомою значеннєво-естетичною функцією образів-адекватів гендерних начал є об’єктивація в поетиці художніх творів української літератури взаємодії східної і західної традицій: того, що вибудовано на засадах філософсько-релігійних вчень Сходу і Заходу, передає концептуальні ідеї цих культурних регіонів, зберігає сутнісні елементи східного й західного мислення, узагальнює наслідки руху свідомості. Встановлено, що саме гендерна специфіка формує й закріплює естетично зміст, внутрішню семантику образів, яка полягає у репрезентації східних і західних традицій. А гендерна інтенсивність у фактурі тексту не лише виявляє духовну спорідненість нашої нації з іншими етносами, але й увиразнює специфіку української ментальності, що формувалася на перетині художніх імпульсів, які йшли від традицій Сходу й Заходу, не заперечуючи, а збагачуючи одне одного.

Публікації автора:

1. Бусел С.В. Шкільна компаративістика в термінах // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001.- № 6. – С.47- 48.

2. Бусел С.В. Джозеф Редьярд Кіплінг “Балада про Схід і Захід”. Новаторські риси твору //Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - №7. – С. 41 – 50.

3. Бусел С.В. Переплетення психологічного, фантастичного та реального в баладі Й.В.Гете “Вільшаний король” // Зарубіжна література. – 2001. – № 7. – С.44-45.

4. Бусел С.В. Давньогрецькі міфи про Прометея, Геракла, Дедала та Ікара (Вивчення їх з використанням фонових відомостей ) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – №8. – С.5 – 11.

5. Бусел С.В. Гендерні параметри образного світу В. Ю. Свідзинського // Творчість Володимира Свідзинського. 3б. наук. пр. – Луцьк: Вежа, 2003. – С. 256 – 263.

6. Гендерний принцип творення мотивів української літератури: східна традиція // Науковий вісник Волинського державного університету. Сер. Філологічні науки. – 2006. – № 6. – С.76–80.