Анотація до роботи:

Копилов Є.П. Взаємодія мікроорганізмів кореневої зони ярого ячменю з біоагентами мікробних препаратів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі, яка тісно пов'язана з біологізацією агроекосистем. Вивчено видовий склад мікроміцетів лучно-чорноземного грунту в кореневій зоні ярого ячменю та їх взаємодію з Chaetomium cochliodes. Показано, що C. cochliodes виявляє високу антагоністичну активність щодо більшості сапротрофних і, особливо, фітопатогенних грибів, що уражують кореневу систему ярого ячменю.

Аналіз азотфіксуючих бактерій кореневої зони ярого ячменю показав, що в ризосфері і ризоплані домінують представники роду Azospirillum. Отримано новий штам A. brasilense 11 з високою активністю азотофіксування. При сумісному застосуванні азотфіксуючих бактерій і C. cochliodes поліпшувалося азотне живлення рослин ярого ячменю, значно обмежувався розвиток кореневих гнилей, що сприяло підвищенню врожаю культури на 24-32%. На основі C. cochliodes і A. brasilense створено комплексний мікробний препарат азохетомік - перспективний засіб підвищення урожаю сільськогосподарських культур, поліпшення якості отриманої продукції за одночасного збереження родючості грунтів і навколишнього середовища від надмірного забруднення.

1. Вивчено видовий склад мікроміцетів лучно-чорноземного вилугуваного грунту кореневої зони ярого ячменю. Видова різноманітність і частота зустрічальності мікроскопічних грибів ризоплани ячменю відрізняються від грунту міжрядь і ризосфери. В грунті міжрядь види з високою частотою зустрічальності становили 33, в ризосфері - 41, в ризоплані - 64 відсотків.

2. Досліджено взаємодію гриба-антагоніста C. cochliodes 3250 - біоагента препарату хетоміка - з мікроміцетами кореневої зони ярого ячменю. Показано, що C. cochliodes 3250 здатний виявляти високу антагоністичну активність щодо широкого спектру фітопатогенних грибів. При внесенні його в дерново-середньопідзолистий і лучно-чорноземний вилугуваний грунти, відмічено суттєве зменшення чисельності мікроміцетів родів Bipolaris і Fusarium - представників патогенного комплексу кореневих гнилей ярого ячменю.

3. Встановлено, що інтродукований в грунт C. cochliodes 3250 здатний приживатися в кореневій зоні ярого ячменю, активно її колонізувати та обмежувати ріст фітопатогенних грибів аж до їх витіснення з кореневої зони.

4. Використання мікробного препарату хетоміка забезпечило надійний захист рослин ярого ячменю від збудників кореневих гнилей і сприяло підвищенню урожаю культури на 21,4-24,3%.

5. Одержано новий перспективний штам азотфіксуючих бактерій Azospirillum brasilense 11, який характеризується високою активністю азотофіксування і рекомендований як біоагент препаратів для поліпшення азотного живлення рослин та підвищення урожаю ярого ячменю.

6. Новий штам азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11 відзначається поліфункціональним характером впливу на рослини ярого ячменю: підсилює фіксацію молекулярного азоту в кореневій зоні рослин в 1,7-1,9 рази, продукує біологічно активні речовини, які сприяють росту і розвитку рослин, що підвищує урожай зерна ячменю на 10,5-19,9% і вміст в ньому білка на 2,0-2,5%.

7. Встановлено, що азотфіксуючі бактерії A. brasilense 11 і E. aerogenes 30ф захищають рослини ярого ячменю від збудників кореневих гнилей. Кількість рослин, уражених кореневими гнилями зменшується у 1,3-2,0 рази, інтенсивність прояву хвороби - в 1,7-4,2 рази. Досліджувані діазотрофи не виявляють антагоністичної дії щодо сапротрофних і фітопатогенних грибів, а зниження ураженості ярого ячменю кореневими гнилями може відбуватися за рахунок підвищення імунітету рослин до фітопатогенних грибів-збудників кореневих гнилей.

8. Обгрунтовано доцільність спільного застосування гриба-антагоніста C. cochliodes 3250 і нового одержаного нами штаму азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11. При поєднаному використанні A. brasilense 11 і C. cochliodes 3250 в ризосферному грунті і ризоплані ярого ячменю створюються більш сприятливі умови для успішного приживання і росту штаму A. brasilense 11, ніж за відсутності гриба-антаногіста.

9. Показано, що комплексне застосування екологічно безпечного мікробного препарату хетоміка і нового штаму азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11 дозволяє значно обмежити розвиток збудників звичайної та фузаріозної кореневих гнилей, поліпшити азотне живлення рослин за рахунок посилення активності процесу фіксації атмосферного азоту в кореневій зоні, що сприяє підвищенню урожаю зерна ярого ячменю на 24,5-27,7% і вмісту білка в ньому на 2,5-2,7%.

Публікації автора:

1. Патика В.П., Копилов Є.П., Надкерничний С.П. Вплив Chaetomium cochliodes Palliser на мікроміцети кореневої зони ярого ячменю //Мікробіологічний журнал. - 2001. - Т.63, №5. - С.3-9.

2. Патика В.П., Копилов Є.П., Надкерничний С.П. Вплив азотофіксувальних бактерій на підвищення імунітету рослин ярого ячменю до збудників кореневих гнилей //Физиология и биохимия культурных растений - 2001. - Т.33, №4. - С.279-283.

3. Патика В.П., Копилов Є.П., Надкерничний С.П. Мікробіологічні препарати у технології вирощування ячменю ярого //Вісник аграрної науки. - 2001. - №5. - С.22-24.

4. Копилов Є.П. Вплив мікробних препаратів на урожайність ярого ячменю та його ураженість кореневими гнилями //Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія біологія. - 2001. - №9. - С.60-62.

5. Копилов Є.П., Патика В.П. Вплив інтродукованих мікроорганізмів на мікроміцети дерново-підзолистого грунту та продуктивність ярого ячменю //Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. - 2000. - №6. - С.62-63.

6. Копилов Є.П. Використання мікробних препаратів в технології вирощування ярого ячменю //"Вчимося господарювати". Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів 22-23 листопада 1999 року. - Київ-Чабани. - 1999. - С.25-26.

7. Копилов Є.П., Надкерничний С.П., Патика В.П. Ефективність припосівної обробки насіння ярого ячменю мікробними препаратами //Науково-виробнича конференція "Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів". - Київ. - 2000. - С.79-80.