1. Встановлено високу ефективність сепарації води з дизельного палива високопористими фторопластами, порові структури яких сформовані за різними методами. 2. Показано, що перехід у високопротікаючий стан для пористих матеріалів реалізується у вузькому діапазоні значень пористості. Запропоновано класифікацію пористих матеріалів за рівнем їх протікаємості, яка, в свою чергу, визначається величиною пористості матеріалу, і встановлено ступінь впливу товщини пористого матеріалу і дисперсності пороутворювача на перехід у високопротікаючий стан. 3. Розроблено метод графічного комп’ютерного моделювання для встановлення оптимальних порових структур матеріалів, сформованих пороутворювачами різних дисперсних складів. Показано, що оптимальні значення пористості повинні зменшуватися в міру зменшення часток пороутворювача. 4. Визначено основні параметри порової структури матеріалу (пористість, максимальний і середній діаметр міжпорових каналів, коефіцієнт звивистості пор) і встановлено роль параметрів порової структури у формуванні властивостей матеріалів, що сепарують. Показано, що зменшення розміру найбільш проникних пор і підвищення коефіцієнта звивистості порових каналів призводить до підвищення ефективності водовідокремлення. 5. Досліджено вплив швидкості фільтрування Vф і товщини пористого матеріалу h на ефективність водовідокремлення. Для кожної h пористого матеріалу існує інтервал Vф, у якому h = 100%. Зі збільшенням Vф знижувався h, а перепад тиску DR на пористому матеріалі зростав. Встановлено, що залежність DR( Vф) лінійна, але має злам. Показано, що існує критична швидкість Vк, при якій спостерігається різке зниження h. 6. Вивчено процес сепарації і встановлено три його стадії (акумуляція, суфозія, седиментація). Запропоновано механізм сепарації емульгованої води з дизельного палива пористими фторопластами, який полягає в акумуляції глобул води в поровому просторі матеріалу з наступною їх коагуляцією і виході на поверхню елемента, що сепарує, у вигляді великих крапель з наступної їх седиментацією. Встановлено, що для пористих матеріалів, утворених дрібнодисперсним пороутворювачем, розмір глобул води на виході елемента, що сепарує, dгл. дорівнює 12 мм, а для пористого матеріалу, утвореного крупнодисперсним пороутворювачем, dгл.= 23 мм. 7. Показано, що для досягнення максимальної ефективності сепарації необхідне комбінування пористих матеріалів на основі фторопласту-4. Запропонована комбінована двошарова схема сепарації водопаливної емульсії дозволила збільшити dгл. до 34 мм, а Vк у 1,5 рази, і знизити DR у 2 рази. 8. Розроблено і виготовлено сепаратор поділу водопаливної емульсії продуктивністю М = 60 л/хв, який забезпечує ефективність водовідокремлення не менше h = 98 %, що пройшов експлуатаційні іспити на Шевченківському СРТП і впроваджений на паливозаправному комплексі ЧСП “Еліна”. Річний економічний ефект від застосування сепаратора складає 3483 грн. (у цінах на 2004 р.). |