1. Встановлено оптимальні параметри заготівлі, розстилу та механічної обробки лляної соломи. Теоретично обґрунтовано і досліджено залежність показників якості лляного волокна від параметрів технологічних процесів первинної переробки лляної соломи. 2. На основі кореляційного аналізу одержано залежності виходу лубу від довжини стебел лляної соломи різних сортів льону-довгунця, які з імовірністю 93,7 % дозволяють визначати за довжиною стебел відсотковий вміст лубу в соломі, що надходить на переробку. 3. Встановлено, що міцність лубу різних сортів льону-довгунця має високу кореляційну залежність від діаметра стебел соломи. Це дає можливість з імовірністю 96,9 % спрогнозувати міцність лубу за показниками діаметра стебел. 4. Рекомендовано використовувати одержані кореляційні залежності виходу та міцності лубу від біометричних характеристик лляної соломи під час розрахунків з постачальниками сировини без проведення її технічного аналізу. 5. Встановлено, що найбільш придатною для одержання волокна високої якості є лляна солома з середнім діаметром стебел 1,3-1,4 мм і довжиною 75,6-76,3 см, вихід лубу з якої становить 40-42 %, а його міцність досягає 25 даН. 6. Визначено оптимальний термін розстилання соломи для одержання лляної трести з показниками відокремлюваності 6,5-7,0 од., які забезпечують збереження міцності волокна і водночас зниження його лінійної густини, тобто досягнення високого ступеня розволокнення луб’яних пучків, що обумовлює високу прядильну здатність волокна. 7. За допомогою кореляційного аналізу залежності міцності, виходу та лінійної густини волокна від відокремлюваності встановлено, що із трести з оптимальними значеннями відокремлюваності 6,5-7,0 од. одержують найбільш міцне волокно з показниками розривного навантаження 13,3-15,2 даН і з лінійною густиною 118-126 текс. Одержані кореляційні залежності запропоновано ввести до державних стандартів для розрахунку показників міцності та лінійної густини волокна за показниками відокремлюваності трести. 8. На основі аналізу кореляційних залежностей міцності та лінійної густини волокна від тиску пружин у парах м’яльних вальців визначено оптимальні режими обробки трести на м’яльних машинах. 9. Впровадження результатів досліджень у виробництво дозволило підвищити якість трести від 0,75 до 1,5 номера за рахунок визначення оптимального терміну її приготування, який становить 20 діб. Економічний ефект від підвищення номера трести становить 225 грн. на тонну сировини. |