Анотація до роботи:

Кравцов О. О. Визначення обсягу виробництва вуглевидобувних підприємств при стратегічному та тактичному плануванні на базі ітераційного підходу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка підприємства й організація виробництва. – Дніпропетровськ: Національна гірнича академія України, 2002.

В дисертації досліджене питання оптимізації обсягу виробництва вуглевидобувних підприємств в умовах ринкових відносин. Проаналізовані методи планування виробництва в промисловості та принципи формування стратегії господарюючих субєктів на ринку, визначені специфічні цілі та задачі стратегічного планування на підприємствах видобувних галузей. На основі аналізу залежності валових витрат 30 вуглевидобувних підприємств Донбасу від обсягу виробництва розроблено методику оптимального планування вуглевидобутку на баці ітераційного підходу. Ітераційний підхід полягає в перманентній оптимізації виробничих планів за критерієм прибутковості, яка дозволяє економічно ефективно завантажити виробничі потужності вуглевидобувного підприємства, що реалізує вугілля на умовах довгострокових контрактів із споживачами. Визначена тривалість міжітераційного періоду між черговими коригуваннями виробничих планів. Запропоновано підхід до оцінки ризику та оптимальної надійності планових завдань.

В дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу оптимального стратегічного та тактичного планування обсягу виробництва вуглевидобувних підприємств на основі ітераційного підходу, що передбачає перманентне визначення оптимального за критерієм прибутковості обсягу виробництва та коригування виробничих планів на кожній ітерації впродовж життєвого циклу підприємства. Проведені в рамках дисертаційної роботи дослідження дозволили зробити наступні висновки:

Простір стратегічних альтернатив, який обмежує множину можливих стратегій підприємства, формується шляхом перетинання чотирьох множин: множини потреб зовнішнього середовища, які прагне задовольнити підприємство, реалізуючи свою місію; множини потреб, які воно повинно задовольнити, взаємодіючи із зовнішнім середовищем для досягнення власних цілей; множини потреб, запропонованих зовнішнім середовищем до задоволення у вигляді ринкового попиту; множини потреб, які система спроможна задовольнити, використовуючи свої ресурси.

Генеральною метою стратегічного планування на видобувних підприємствах є повне відпрацювання запасів родовища корисних копалин, передбачених проектом його будівництва або реконструкції, з максимальною економічною ефективністю. Встановлена в проекті потужність не залишається незмінної в силу невідповідності термінів служби основних виробничих фондів та терміну відпрацювання запасів. Відновлення активної частини основних виробничих фондів відбувається в середньому за 5-7 років, що обумовлює необхідність перманентного перегляду стратегії відтворення виробничої потужності вуглевидобувного підприємства.

Випадкові коливання обсягу вуглевидобутку на шахтах щодо планового завдання належать до класу нестаціонарних випадкових процесів. На основі аналізу відхилення фактичного обсягу виробництва на вуглевидобувних підприємствах від встановленого плану отримані статистичні моделі процесу вуглевидобутку. Спектральний аналіз випадкового процесу коливань фактичного обсягу виробництва виявив переваження короткострокових тенденцій у його динаміці на вуглевидобувних підприємствах. Отримано параметри часового тренда коефіцієнта варіації обсягу вуглевидобутку. Доведено, що планування виробництва на вуглевидобувних підприємствах відбувається в умовах нерелевантної вихідної статистичної інформації. Достовірну інформаційну цінність при цьому мають спостереження останніх 5-7 місяців передпланового періоду.

Доведено, що валові витрати вуглевидобувного підприємства в короткостроковому періоді, який триває не більше трьох місяців, є прогресивно зростаючими із збільшенням обсягу виробництва. Для їх моделювання доцільно використовувати квадратичну залежність. При більш тривалому періоді планування похибка у визначенні оптимального за критерієм прибутковості обсягу виробництва, яка виникає внаслідок мінливості параметрів залежності валових витрат від величини видобутку, перевищує 10%, що знижує надійність розрахункових економічних показників.

Оптимальний за критерієм максимуму прибутку (мінімуму збитків) обсяг вуглевидобутку для шахти є випадковою величиною, що розподілена в інтервалі, межи якого розширюються пропорційно періоду планування.

Науково обґрунтована необхідність коригування виробничих планів вуглевидобувних підприємств на базі ітераційного підходу, суть якого в послідовному розрахунку оптимального за критерієм прибутковості обсягу виробництва на кожній ітерації за рахунок активного залучення в процес планування нової інформації. Запропоновано методику визначення оптимальної тривалості ітерацій в залежності від співвідношення розрахункового планового і фактично досягнутого у ретроспективному періоді обсягів виробництва.

Розроблено метод оптимізації обсягу вуглевидобутку, що синхронізує досягнення стратегічних і тактичних цілей вуглевидобувного підприємства шляхом конкретизації стратегічного плану розвитку підприємства у поточних (річних) планах.

Запропоновано методику оцінки оптимальної надійності виробничих планів для забезпечення постачання вугілля споживачам за довгостроковими контрактами.

Розроблені за результатами дослідження методичні рекомендації по визначенню оптимального за критерієм прибутковості обсягу вуглевидобутку при стратегічному та тактичному плануванні сприятимуть підвищенню ефективності виробництва на вуглевидобувних підприємствах, що в цілому приведе до покращання організаційно-економічного рівня функціонування вугільної галузі.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Евдокимов Ф. И., Кравцов А. А. Стратегическое планирование в угольной промышленности Украины // Труды Донецкого государственного технического университета. Серия: экономическая. Выпуск 5. – Донецк: ДонГТУ. – 1999. – С. 26-44 (Особистий внесок автора: виконаний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку вугільної промисловості України та перспектив її розвитку)

2. Евдокимов Ф. И., Кравцов А. А. Оценка экономической безопасности угледобывающего предприятия // Маркетинг: теорія і практика. Збірник наукових праць Східно-українського державного університету. – Луганськ: вид. СУДУ, 2000. – с. 55-64 (Особистий внесок автора: обгрунтовані основні напрямки аналізу економічної безпеки в стратегічному плануванні на вуглевидобувних підприємствах)

3. Кравцов А. А. Методы установления горизонтов планирования на предприятиях / Економiка промисловостi. – 2000. - № 2 (8) – С. 129-134

4. Кравцов А. А. Динамический анализ безубыточности производства в стратегическом планировании на угледобывающих предприятиях / Менеджер. – 2000. - № 2(8) – С. 61-67

В інших виданнях:

1. Евдокимов Ф. И., Зборщик М. П., Кравцов А. А. Механизм управления мощностью угледобывающего предприятия в условиях рынка // Уголь Украины. – 1999. - №7. – С. 3-8 (Особистий внесок автора: обгрунтований типовий закон розподілу відхилень фактичного обсягу виробництва вуглевидобувного підприємства від планового)

2. Евдокимов Ф. И., Кравцов А. А. Оптимизация объёмов угледобычи на различных этапах жизненного цикла шахты // Известия Донецкого горного института. - №2. – 1996. – С. 35-39 (Особистий внесок автора: запропоновано модель залежності собівартості 1 т вугілля від глибини розробки)

3. Евдокимов Ф. И., Кравцов А. А. Угледобывающая отрасль в топливно-энергетическом комплексе промышленно-развитых стран // Вісник Українського Будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. - №3. – С. 29-32 (Особистий внесок автора: виконаний аналіз тенденцій світового вуглеспоживання)

4. Кравцов А. А. Стратегия структурной перестройки угольной промышленности // Труды научно-практической конференции «Развитие рыночных процессов в Украине: макроэкономические и региональные аспекты», г. Донецк, 28 октября 1997 г. – Донецк: ИЭП НАН Украины, ДонГТУ. – 1997. – С. 10-12

5. Кравцов А. А. Стратегическое планирование на предприятиях Украины // Материалы 2 Международной научной конференции молодых учёных-экономистов «Проблемы теории и практики управления в современной экономике». Том 1. Управление экономическими процессами на микроуровне. – Донецк: ДонГТУ, ИЭП НАН Украины, ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 1999. – с. 48-53