Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


779. Устименко Олена Вікторівна. Виживання та його предиктори у хворих з хронічною серцевою недостатністю: дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Устименко О.В. Виживання та його предиктори у хворих з хронічною серцевою недостатністю.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11–кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2004.

Кумулятивне співвідношення виживання пацієнтів з ХСН та так званою збереженою систолічною функцією лівого шлуночка протягом 5-ти та 10-ти років вірогідно краще, ніж у пацієнтів з систолічною дисфункцією лівого шлуночка.

Спектр вихідних ехокардіографічних параметрів, сполучених з десятирічним виживанням хворих з ХСН суттєво не відрізняється у хворих з систолічною дисфункцією та так званою збереженою систолічною функцією лівого шлуночка та представлений показниками, які відбивають різну міру дилятації, систолічної дисфункції та ексцентричного ремоделювання лівого шлуночка. Визначені незалежні предиктори виживання хворих з клінічно маніфестованою ХСН з використанням регресійної моделі пропорційних ризиків Кокса. Розроблені комп’ютерний та табличний методи індивідуального прогнозування виживання хворих з клінічно маніфестованою ХСН протягом п’яти років.

1. На підставі ретроспективного вивчення виживання хворих з клінічно маніфестованою ХСН та визначення його клініко – інструментальних предикторів розроблена модель індивідуального прогнозування виживання даної категорії хворих.

2. Доведено, що п’яти- та десятирічне виживання хворих з клінічно маніфестованою ХСН складає, відповідно, 48 % та 10 %. Пацієнти з систолічною дисфункцією ЛШ (ФВ 40 %) характеризуються гіршим виживанням, ніж з так званою збереженою систолічною функцією (ФВ> 40 %) – як протягом 5 – ти років, так і протягом 10 – ти років, де показники виживання дорівнюють, відповідно, 33 % та 68 % і 0 % та 28%.

3. Визначено, що кумулятивне виживання протягом 10 – ти років хворих з ХСН та систолічною дисфункцією ЛШ виявляє залежність від вихідних величин ІКДО, ФВ ЛШ, КДО, КСО, Мм/КДО, ВТС, величини систолічного АТ та ФК пацієнта. Воно є найбільш низьким при величинах ІКДО > 150 мл/м2 , ФВ ЛШ < 25%, КДО > 300 мл, КСО > 220 мл, Мм/КДО 1,3 г/мл, ВТС 0,25 см, АТс < 100 мм рт. ст. та ІІІ – IV ФК NYHA.

4. Показано, що кумулятивне виживання хворих з ХСН та систолічною дисфункцією ЛШ протягом десяти років не залежить від ії походження (ІХС чи ДКМП), величини передньо – заднього розміру лівого передсердя, ударного та серцевого індексів, ІМм та наявності постійної форми ФП.

5. З’ясовано, що кумулятивне виживання хворих з ХСН та т. з. збереженою систолічною функцією ЛШ протягом десяти років виявляє залежність від вихідних величин ІКСО, ІКДО, ВТС, КСО, КДО та ФК пацієнта. Вона являється найбільш низькою при величинах ІКСО > 65 мл/м2 , ІКДО > 120 мл/м2 , ВТС 0,3 см, КСО > 120 мл, КДО > 240 мл та ІІІ ФК пацієнта.

6. Визначено, що кумулятивне виживання хворих з ХСН та так званою збереженою систолічною функцією ЛШ не залежить від вихідного рівня систолічного АТ, наявності постійної форми ФП, величини передньо – заднього розміру лівого передсердя, ІМм, ударного індексу та відношення маса міокарда/КДО.

7. Продемонстровано, що спектри вихідних ехокардіографічних параметрів, сполучених з десятирічним виживанням хворих ХСН

а) суттєво не відрізняються у хворих з ХСН та систолічною дисфункцією ЛШ та у пацієнтів з ХСН і т. з. збереженою систолічною функцією ЛШ;

б) представлені показниками, що відбивають різну міру дилятації, систолічної дисфункції та ексцентричного ремоделювання ЛШ у вищезазначених групах.

8. Показано, що незалежними предикторами виживання пацієнтів з ХСН за даними регресійної моделі пропорційних ризиків Кокса є значення КСО, ФВ ЛШ, рівень систолічного та діастолічного АТ, наявність мітральної регургітації, гемодинамічний варіант СН, наявність патологічного зубця Q на ЕКГ, наявність A – V блокади, рівень натрію та білірубіну сироватки крові, кількість лімфоцитів та фібриногену в крові.

9. Визначено, що найбільш інформативними предикторами виживання хворих з ХСН, що розраховані за формулою для кількості інформації, являються, по мірі зменшення інформативності: ІКСО, ІКДО, ФВ ЛШ, КСО, гемодинамічний варіант СН, ФК NYHA, ВТС.

10. Розроблені комп’ютерний та табличний методи, які дозволяють прогнозувати п’ятирічне виживання хворих з клінічно маніфестованою ХСН з точністю, відповідно, 71 – 80,3 % та 70 – 80 %, за даними оцінки чутливості і специфічності в основній та перевіряючій вибірках.

Публікації автора:

  1. Устименко Е.В. Клинико – инструментальные предикторы выживаемости больных с клинически манифестированной систолической дисфункцией левого желудочка. // Вісник Харківського національного університету. – 2003. - № 597. – Випуск 6. – С. 79 – 83. (Проведено обстеження та лікування групи хворих, статистична обробка матеріалу, написання статті).

  2. Воронков Л.Г., Яновський Г.В., Устименко О.В., Семененко О.І. Виживання та його ехокардіографічні предиктори у хворих з клінічно маніфестованою хронічною серцевою недостатністю. // Український кардіологічний журнал. – 2003. - № 5. – С. 84–87. (Самостійно проведено обстеження та лікування частини хворих, статистична обробка матеріала дослідження та написання статті).

  3. Воронков Л.Г., Яновский Г.В., Устименко Е.В., Семененко О.И. Клинико – инструментальные предикторы выживаемости больных с хронической сердечной недостаточностью и сохраненной систолической функцией левого желудочка. // Лікарська справа. – 2003. - № 7. – С. 28 – 31. (Проведено обстеження та лікування групи хворих, статистична обробка матеріалу, написання статті).

  4. Воронков Л.Г., Яновский Г.В., Устименко Е.В., Семененко О.И. Предикторы 5 – летней выживаемости и индивидуальное прогнозирование больных с клинически манифестированной хронической сердечной недостаточностью.// Український медичний часопис. – 2003. - № 6 (38).- С. 106 – 109. (Самостійно проведено обстеження та лікування частини хворих, статистична обробка матеріала дослідження та написання статті).

  5. Яновский Г.В., Устименко Е.В., Семененко О.И., Воронков Л.Г. Выживаемость при хронической сердечной недостаточности у больных ишемической болезнью сердца с сохраненной систолической функцией левого желудочка. // Український кардіологічний журнал. – 2003. - № 2. – С. 57 – 59. (Самостійно проведено обстеження та лікування частини хворих, статистична обробка матеріала дослідження та написання статті).

  6. Патент 65765А Україна. Воронков Л.Г., Устименко О.В., Семененко О.І. Спосіб прогнозування виживання хворих з хронічною серцевою недостатністю. Заявл. 07.05.2003. Опубл. 15.04. 2004.8 с. Бюл. № 4.

  7. Воронков Л.Г., Яновський Г.В., Устименко О.В., Семененко О.І. Виживання та його предиктори при хронічній серцевій недостатності зі зниженою та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. // Матеріали пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів. – 2003. - Тези наукових доповідей . –С.47 – 48. (Самостійно проведена статистична обробка матеріала дослідження та написання тезисів).

  8. Воронков Л.Г., Яновский Г.В., Устименко Е.В., Семененко О.И. Выживаемость и ее предикторы при хронической сердечной недостаточности со сниженной и с сохраненной систолической функцией левого желудочка. // Кардиология СНГ. – 2003. – Сборник тезисов Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. – Том 1. (приложение) – С. 53. (Самостійно проведена статистична обробка матеріала дослідження та написання тезисів).

  9. Voronkov L., Yanovsky G., Ustimenko H., SemenenkoO. Echocardiografic predictors of survival in chronic heart failure with and without left ventricular systolic dysfunction. // European Journal of Heart Failure. – 2003. – Volume 2/1. (Suppl.) – P. 108. (Самостійно проведена статистична обробка матеріала дослідження та написання тезисів).