Луник Юрій Михайлович. Вивчення ступеня прояву комбінаційної мінливості і поєднання генотипів свиней при різних методах розведення : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / УААН; Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького. — Полтава, 2004. — 136арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 111-136.
Анотація до роботи:
Луник Ю.М. Вивчення ступеня прояву комбінаційної мінливості і поєднання генотипів свиней при різних методах розведення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. –Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, Полтава, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженням вивчення у порівняльному аспекті продуктивності свиноматок великої білої породи при схрещуванні та гібридизації з кнурами полтавського м’ясного типу, полтавської м’ясної породи, дюрок, червоно-поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней та генотипу мангалиця х дюрок.
Наведені дані продуктивності свиноматок, росту і розвитку, відгодівельних і м’ясних якостей, морфологічних і біохімічних показників крові помісного та гібридного молодняку. У роботі показані фізико-хімічний склад м’яса і сала, а також порівняльна ефективність поєднань різних генотипів свиней.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми, щодо шляхів збільшення виробництва свинини і підвищення продуктивності тварин за рахунок використання методів схрещування і гібридизації. За результатами проведених досліджень доцільно зробити такі висновки.
В обох дослідах найвищою багатоплідністю (10,33-10,42 голови) характеризувались свиноматки великої білої породи, які переважали своїх аналогів за цим показником в середньому на 0,67-0,79 поросяти або на 6,7-8,4 відсотка.
Найкраща збереженість приплоду (95,89-97,54%) виявилась у помісей мангалицької породи з кнурами дюрок при розведенні “в собі”, а значно нижча в поєднаннях ВБхВБ (76,72-77,12%) та ВБхЧПСЛ (78,33%) і ВБхПМ-1 (83,16%).
За масою гнізда поросят при відлученні, що вважається головним критерієм оцінки продуктивності свиноматок, найвищий показник мали поєднання ВБхМДхЧПСЛ (178,14±5,62 кг), ВБхЧПСЛ (165,42±4,81 кг), ВБхПМ-1 (163,38±5,94 кг), ВБхДхПМ (157,49±6,43 кг) та ВБхД (157,75±2,46 кг).
Комплексний показник відтворювальних якостей найвищим виявився у свиноматок поєднань: ВБхМДхЧПСЛ (119,03), ВБхЧПСЛхМД (111,80) та ВБхПМ-1хМД (110,16), а найменшим у ВБхМД (96,7), ВБхВБ (100,3-100,46) і МДхМД (100,3).
Помісні та породно-лінійні свинки ІІ, ІІІ і ІV піддослідних груп на контрольному вирощуванні відзначались вищими середньодобовими приростами (573±4,98; 561±4,44 та 585±5,32 г) порівняно з контрольними ровесницями і переважали їх при вірогідній різниці (Р<0,001) відповідно на: 8,2%; 6,2% та 10,1 відсотка. Найнижчою скоростиглістю характеризувались свинки поєднання (МДхМД), середньодобові прирости яких дорівнювали 515±4,24 г, а вік досягнення живої маси 100 кг – 223,3±1,83 дні.
На контрольній відгодівлі підсвинки великої білої породи досягали 100 кг живої маси за 211 днів при середньодобових приростах 581 г і затратах на 1 кг приросту 4,92 кормової одиниці. Кращими за відгодівельними якостями виявився молодняк поєднаннь ВБхМДхЧПСЛ (198 днів, 664,1 г і 4,16 корм. од.) та ВБхДхПМ (197 днів, 662,3 г та 4,17 корм. од.). Тварини генотипу МД при розведенні в собі поступались контрольним аналогам за віком досягнення 100 кг живої маси на 3 дні, мали на 10 г менше середньодобовий приріст і більше на 0,08 корм. од. витрачали корму на 1 кг приросту.
Найвищим відсотком м’язової тканини (62,62-63,95%) характеризувались помісні та гібридні підсвинки різних поєднань. У чистопородних тварин великої білої породи та генотипу МД цей показник дорівнював відповідно: 58,00 % та 58,88 відсотка.
За найбільшим виходом жирової тканини характеризувались підсвинки великої білої породи (30,20±0,74%) та МД (29,69±0,63%). В інших піддослідних групах цей показник зафіксовано в межах (25,79-26,19%).
За хімічними показниками м’яса і сала забитих тварин істотної міжгрупової різниці не виявлено. Щодо фізико-хімічного складу і властивостей кращими показниками характеризувались м’ясо і сало тварин VIII і XI дослідних груп.
Аналізом гематологічних показників встановлено перевагу тварин дослідних груп над аналогами великої білої породи за вмістом гемоглобіну та білкового азоту. Найвищим рівнем -глобулінової фракції відзначались тварини поєднання ВБхМДхЧПСЛ, які переважали контрольну групу за цим показником на 7,0 % (P<0,05).
Найбільший економічний ефект в дослідах одержано по тваринах поєднань: ВБхДхПМ та ВБхМДхЧПСЛ. Чистий доход на 1 голову у них становив відповідно: 65,7 та 72,7 грн. при рентабельності 21,9 та 24,7 відсотка.
Публікації автора:
1. Луник Ю.М. М’ясні якості свиней різних генотипів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. –2003.– Т. 5, №3, Ч. 4. – С. 167-171.
2. Луник Ю.М. Ефективність гібридизації у свинарстві // Сільський господар.– 2003.– № 9-10.– С. 21-23.
3. Луник Ю. Комбинационная сочетаемость свиней различных генотипов // Свиноводство.– 2004.– № 1.– С. 5-6.