Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Фармацевтичні науки / Фармацевтична хімія та фармакогнозія


Герасимова Ольга Олександрівна. Вивчення гепатозахисної дії препарату з трави гороху посівного - піфламіну : Дис... канд. наук: 15.00.02 - 2003.



Анотація до роботи:

Герасимова О.О. «Вивчення гепатозахисної дії препарату з трави гороху посівного – піфламіну».- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія.- Національний фармацевтичний університет, Харків, 2003.

Проведено фармакологічне вивчення субстанції і таблеток піфламіну, отриманих з трави гороху посівного. Встановлено, що піфламін у дозі 150 мг/кг має широкий спектр фармакологічної активності: антиоксидантну, мембрано- та судиностабілізувальну, протизапальну, за якими він перевищує препарат порівняння – рослинний гепатопротектор силібор.

На моделях токсичних гепатитів з гострим, субхронічним і хронічним перебігом за допомогою біохімічних і гістологічних досліджень доведена терапевтична ефективність піфламіну в дозі 150 мг/кг. Виявлені переваги піфламіну перед силібором за інгібуванням вільнорадикальних процесів, підтриманням активності антиоксидантної системи, нормалізацією синтетичних та репаративних процесів в печінці. Гепатозахисна дія піфламіну забезпечується комплексом біологічно активних речовин трави гороху посівного, реалізується через антиоксидантний механізм, стабілізацію клітинних мембран, послаблення проявів цитолізу гепатоцитів і виявляється у відновленні функціонального стану печінки та нормалізації процесів обміну.

Піфламін є “відносно нешкідливим”, не чинить ульцерогенної дії, посилює перистальтику кишечника, не впливає на секрецію і кислотність шлункового соку.

Піфламін рекомендується як гепатопротекторний засіб для патогенетичного лікування уражень печінки токсичної етіології. Препарат характеризується широким спектром активності і вигідними економічними характеристиками.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення даних про перспективність пошуку нових гепатопротекторних засобів з антиоксидантним механізмом дії і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в експериментальному дослідженні рослинного препарату гепатозахисної дії піфламіну, одержаного з трави гороху посівного. Порівняння з поліфенольним гепатопротектором силібором показало, що піфламін має більш виражені антиоксидантні, мембрано- і судиностабілізувальні та протизапальні властивості, які лежать в основі гепатозахисної дії препарату.

  1. Установлені ефективні дози піфламіну за антиоксидантною дією – 100 і 150 мг/кг. Визначений механізм антиоксидантної дії, який включає антирадикальну активність по відношенню до активних метаболітів кисню - гідроксильного та супероксидного радикалів, утворення хелатних комплексів з іонами заліза (II) та підвищення активності фізіологічної антиоксидантної системи. За антиоксидантною активністю піфламін не поступається перед вітаміном Е в дозі 50 мг/кг і перевершує активність силібору в дозі 25 мг/кг.

  2. Піфламін стабілізує клітинні і субклітинні мембрани, про що свідчить зниження цитолізу гепатоцитів, зниження спонтанного гемолізу і підвищення резистентності еритроцитів, відновлення функцій мітохондрій, запобігання ушкодженню мембранозв’язаного ферменту цитохрому Р-450.

  3. Протизапальний ефект піфламіну обумовлений його антиоксидантними властивостями, інгібуючим впливом на синтез медіаторів запалення - лейкотриєнів, кінінів і серотоніну та зниженням судинної проникності. Порівняння дії піфламіну і силібору в ізоефективних дозах за гепатозахисною активністю виявило переваги піфламіну за антиліпоксигеназною активністю і судиностабілізувальним ефектом.

  4. За умов експериментального моделювання патологій печінки піфламін в дозі 150 мг/кг виявляє гепатозахисну дію, яка проявляється відновленням функціонального стану печінки і нормалізацією гомеостазу.

  5. Піфламін виявляє антитоксичні властивості, про що свідчить здатність усувати наслідки негативної дії гепатотоксинів за умов гострого, субхронічного і хронічного гепатитів у щурів.

  6. Отримані результати показали переваги піфламіну за гепатопротекторною дією перед силібором у виучуваних дозах, а саме за антиоксидантною, мембраностабілізувальною та протизапальною активністю, відновленням функцій печінки, стимуляцією процесів синтезу та внутрішньоклітинної регенерації, що пояснюється більш вираженими антиоксидантними властивостями піфламіну та його комплексним складом: присутністю поряд з антиоксидантами-поліфенолами амінокислот, полісахаридів, глікопротеїнів, макро- та мікроелементів, які забезпечують метаболічну дію препарату.

  7. Піфламін є відносно нешкідливим, не має видової чутливості і характеризується великою широтою терапевтичної дії.

  8. Піфламін не проявляє ульцерогенної дії, на відміну від силібору не виявляє гіперацидних властивостей і не впливає на секреторну функцію шлунка. В ефективній дозі за гепатозахисною дією піфламін, як і силібор, підвищує перистальтику кишечнику.

  9. Піфламін призначений для застосування в патогенетичній терапії гострих та хронічних гепатитів токсичної етіології і рекомендується для поширення асортименту вітчизняних гепатопротекторів.

Публікації автора:

1.Герасимова О.О. Експериментальне дослідження впливу на процеси вільнорадикального окислення нового гепатопротектора піфламіну /Медична хімія,- 2001.- Т.3.- №1.- С.44-47.

2.Герасимова О.О., Яковлєва Л.В. Корекція мембранних порушень, викликаних тетрацикліном, за допомогою нового рослинного гепатопротектора піфламіну //Медична хімія.- 2002.- Т.4.- № 1.- С.65-67 (особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовка статті).

3.Яковлєва Л.В., Герасимова О.О. Дослідження механізмів антиоксидантної дії рослинного гепатопротектора піфламіна //Клінічна фармація.- 2002.- Т.6.- №4.- С. 28-32. (особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовка статті).

4.Ковальова А.М., Георгієвський Г.В., Комісаренко А.М., Герасимова О.О. Трава гороху посівного – джерело одержання лікарських засобів //Фармаком.- 2002. - № 3.- С.158-163 (особистий внесок здобувача: приймала участь в аналізі і узагальненні експериментальних даних з фармакології і у підготовці статті).

5.Деклараційний патент на винахід 30879А, Україна, МПК А 61К 38/43, А 61К 9/20. Спосіб одержання комплексу біологічно активних речовин, що має гепатопротекторну дію, і засіб для лікування захворювань печінки, який вміщує даний комплекс “Піфламін” /Ковальова А.М., Комісаренко А.М., Яковлєва Л.В., Тимченко М.М., Черних В.П., Ковальов В.М., Герасимова О.О., Походенко М.П., Стрімоухов О.О., Бунятян Н.Д.; Заявл.16.06.98; Опубл. 15.12.00, Бюл.№ 7-II (особистий внесок здобувача: приймала участь у патентному пошуку, в підготовці опису до патенту).

6.Герасимова О.А. Гепатопротекторное действие растительного препарата пифламина при парацетамоловом поражении печени //Материалы научно-практ. конф. «Лекарства – человеку», г.Харьков.- 2001.- Т.XVI.- №1-2.- С.113-117.

7.Герасимова О.А. К механизму противовоспалительного действия растительного гепатопротектора пифламина //Материалы научно-практ. конф. «Лекарства – человеку», г.Харьков.- 2002.- Т.XVII.- №1.- С.115-120.

8. Герасимова О., Карбушева І. Протизапальна активність нових поліфенольних препаратів // Матеріали IV Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, 11-13 травня.- Тернопіль.- 2000.- с.378-379 (особистий внесок здобувача: досліджені протизапальні властивості піфламіну, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних і підготовці тезів).

9.Gerasimova O., Yakovleva L.. Influence of a new bioflavonoid drug piflamin on medicinal hepatitis process /Аbstracts. 6th European Congress of Pharmaceutical Sciences, EUFEPS 2000, Budapest, Hungary, 16-19 September // European journal of Pharmaceutical sciences.- Elsevier, Amsterdam. - 2000. – Vol.11/Suppl.1.- S 78 (особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовці тезів).

10.Герасимова О., Сахарова Т., Карбушева І. Вплив фенольних антиоксидантів рослинного походження на обмін ліпідів при експериментальному тетрацикліновому гепатиті //Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, приурочений до 10-ї річниці незалежності України, 10-12 травня.- Тернопіль.- 2001.- С.197.(особистий внесок здобувача: досліджені гепатозахисні властивості піфламіну, проведена статистична обробка результатів, , участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовці тезів).

11.Герасимова О.О. Вивчення гепатозахисних властивостей піфламіну при тетрахлорметановому гепатиті /Матеріали наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики”//Вісник фармації.- 2001.- Т.27.- №3.- С.150.

12.Герасимова О.А. Активность пифламина на модели декстранового отека //Матеріали республік. наук.-практ. конф. “Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб”, 20-21 вересня.- Харків.- 2001.- С.5.

13.Сахарова Т.С., Герасимова О.О., Карбушева І.В., Цубанова Н.А. Зясування потенційної антиокислювальної активності оригінальних препаратів на основі рослинних поліфенольних сполук /Матеріали наук.-практ. конф. (з міжнар.участю) “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів, взаємодія ліків в клінічній практиці”, 7-8 лютого, м. Вінниця //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002.- Т.6.- №1.- С. 207 .(особистий внесок здобувача: досліджені антиокислювальні властивості піфламіну, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовці тезів).

14. Герасимова О.А. Изучение мембранотропности нового гепатопротектора пифламина //Материалы IV Всеукраинской науч.-практ. конф. (с междунар.участием «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов», 30-31 мая.- Харьков.- 2002.- С.80.

15. Герасимова О.О. Вплив рослинного гепатопротектора піфламіну на стабілізацію мембран //Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Фармація XXI століття”, 23-24 жовтня. – Харків.- 2002.- С.135-136.