Анотація до роботи:

Бєльська Л.М. Вивчення активності фагоцитуючих клітин мозку при експериментальному алергічному енцефаломієліті та його корекції.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.09 - імунологія (біологічні науки). Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003р.

Основні наукові положення дисертації містять результати комплексного дослідження функціонального стану фагоцитуючих клітин мозку на етапах розвитку експериментального алергічного енцефаломієліту з урахуванням ступеня тяжкості та його корекції аллогенними нервовими клітинами новонароджених тварин. Показано, що активація мікроглії та макрофагів мозку виявляється в латентний період після індукції ЕАЕ і зберігається довше клінічних проявів захворювання. Найбільша поглинальна активність, продукція активних форм кисню, що напрацьовуються та секритуються в процесі фагоцитозу та продукція ФНП-a різними фракціями фагоцитуючих клітин мозку виявлена в період клінічних проявів ЕАЕ. Важкий перебіг ЕАЕ

(ступінь тяжкості 3⁺-4⁺) супроводжувався однонаправленою активацією фагоцитуючих клітин в системному та "місцевому" компартментах. На основі комплексного експериментального дослідження показано, що залучення клітинної терапії ЕАЕ щурів шляхом внутрішньоочеревинного введення нейрональнозбагаченої суспензії мозку новонароджених тварин забезпечувало позитивний протекторний вплив на клінічний перебіг захворювання та супресію розвитку імунопатологічних зрушень в період розгортання гострої фази енцефаломієліту. Введення гліальнозбагаченої фракції клітин головного мозку новонароджених, тваринам з ЕАЕ, посилювало запальну інфільтрацію в тканині ЦНС, активувало продукцію токсичних інтермедіаторів кисню та продукцію прозапального цитокіну ФНП-a мікроглії і макрофагів мозку, що супроводжувалося зростанням тяжкості клінічного перебігу ЕАЕ.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в вивчені ролі фагоцитуючих клітин мозку в процесі розвитку експериментального алергічного енцефаломієліту з урахуванням ступеня тяжкості, обгрунтуванні доцільності використання клітин головного мозку новонароджених тварин та визначені їх впливу на функціональний стан фагоцитуючих клітин мозку при дані патології.

1. Експериментальний алергічний енцефаломієліт індукувався у щурів введенням тканини спинного мозку в стимуляторі Фрейнда і протікав з клінічною картиною захворювання різного ступеня тяжкості. Максимальні клінічні прояви спостерігались на 18-20-ту добу після індукції ЕАЕ. Патоморфологічні зміни в тканині головного і спинного мозку, характерні для ЕАЕ, виявлялись у тварин як з малосимптомними, так і клінічно вираженими проявами енцефаломієліту і зберігались до 70-ої доби.

2. Порівняльне вивчення функціонального стану різних фракцій фагоцитуючих клітин головного мозку і селезінки щурів з ЕАЕ показало в основному зміну активності мікроглії та макрофагів ЦНС в усі терміни спостережень, включаючи латентний, клінічних проявів і спонтанної ремісії періоди.

3. Активація мікроглії і макрофагів мозку виявлялася вже з 5-ої доби після індукції ЕАЕ і зберігалася до 35-ої доби, що значно перевищувало період клінічних проявів захворювання.

4. Найбільш висока фагоцитарна активність (продукція токсичних інтермедіаторів кисню, поглинальна активність) макрофагів мозку і мікроглії визначалась в період клінічних проявів ЕАЕ.

5. Функціональна активність мононуклеарів селезінки достовірно посилювалась в період клінічних проявів енцефаломієліту тільки при тяжкому перебігу ЕАЕ.

6.Продукція in vitro фагоцитуючими клітинами мозку ФНП-a залежала від тяжкості клінічних проявів ЕАЕ. Субпопуляція клітин, збагачених мікроглією, мала більш значну ФНП-a синтезуючу здатність, порівняно з субпопуляцією макрофагів мозку.

7. Суспензія клітин алогенного мозку новонароджених тварин, введена щурам на початку клінічних проявів ЕАЕ, викликала зменшення тяжкості захворювання та зниження активності фагоцитуючих клітин мозку.

8.Введення гліальнозбагаченої фракції клітин головного мозку новонароджених, тваринам з ЕАЕ, посилювало запальну інфільтрацію в тканині ЦНС, активувало фагоцитарну і цитокінсинтезуючу активність мікроглії і макрофагів мозку, що супроводжувалося зростанням тяжкості клінічного перебігу ЕАЕ.

9.Введення нейрональнозбагаченої фракції тваринам з ЕАЕ, зменшувало ступінь проявів демієлінізації, поширеність запальної інфільтрації тканини ЦНС, гальмувало функціонально-метаболічну і цитокінсинтезуючу активність мікроглії і інфільтруючих ЦНС клітин моноцитарно-макрофагального ряду.

Публікації автора:

1.Бельская Л.Н., Маркова О.В. Изменение активности микроглиальных клеток при иммунологических процессах в мозге // В кн.: Иммунная система головного мозга. Под ред. Н.И. Лисяного.- Киев.-1999.-С.177-190.

2.Лисяный Н.И., Маркова О.В., Бельская Л.Н., Горобец О.Б. Функциональное состояние иммунокомпетентных клеток в селезенке и головном мозге крыс после индукции экспериментального аллергического энцефаломиелита // Iмунологiя та алергологiя.- 1998.- №1.-С.98-103.

3.Лісяний М.І., Маркова О.В., Бєльська Л.М. Моделювання експериментального алергічного енцефаломієліту у щурів та його корекція // Фізіологічний журнал.-2001.-Т.47.-№5.-С.37-41.

4.Лисяный Н.И., Бельская Л.Н. Изменение функциональной активности фагоцитирующих клеток мозга и селезенки крыс после индукции экспериментального аллергического энцефаломиелита // Лабораторная диагностика.-2003.-№3 .-С.38-42.

5.Семенова В.М., Лисяный Н.И., Маркова О.В., Бельская Л.,Н. Особенности патоморфологических изменений в спинном мозге крыс при лечении экспериментального аллергического энцефаломиелита нейронально- и глиальнообогащенными фракциями клеток головного мозга // Український нейрохірургічний журнал.- 2003.-Т.22.-№ 2.- С.15-21.

6.Лісяний М.І., Любич Л.Д., Маркова О.В., Бєльська Л.М. Дослідження гуморальних аутоімунних реакцій до нейроспецифічних білків у разі експериментального алергічного енцефаломієліту на етапах патогенезу та імунокорекції алогенною нервовою тканиною// Фізіологічний журнал- 2001.- Т.48.-№1.- С.15 - 24.

7.Бєльська Л.М. Дослідження продукції фактору некрозу пухлини-альфа імунокомпетентними клітинами ЦНС щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом після корекції клітинами алогенного головного мозку // Мат-ли науково-практичної конференції “ Нейроімунологія в неврології та нейрохірургії” 25-26 квітня 2000р. Київ.-С.7-9.

8.Маркова О.В., Бєльська Л.М. Моделювання аутоімунного демієлінізуючого процесу в експерименті та його корекція клітинами алогенного головного мозку // Мат-ли науково-практичної конференції “ Нейроімунологія в неврології та нейрохірургії” 25-26 квітня 2000р. Київ .-С.58-60.

9.Бельская Л.Н. Продукция супероксид анион-радикала макрофагами ЦНС крыс с экспериментальным аллергическим энцефаломиелитом // Мат-лы IV съезда иммунологов и аллергологов СНГ. Москва, Россия 12-14 сентября 2001г. Аллергология и иммунология.-2001.-Т.2.-№.2.- С.76.

10.Бельская Л.Н. Продукция супероксид анион-радикала макрофагами ЦНС крыс с экспериментальным аллергическим энцефаломиелитом после внутрибрюшинного введения аллогенных клеток головного мозга новорожденных животных // Мат-ли І Всеукраїнської науково-практичної конференції "Аутоімунні захворювання: імунопатогенез, імунодіагностика, імунотерапія. Імунологія та алергологія .-2003.-№1.-С.38-39.

11.Лисяный Н.И., Маркова О.В., Бельская Л.Н., Горобец О.Б. Функциональное состояние иммунокомпетентных клеток в селезенке и в ЦНС крыс после индукции ЭАЭ // Мат-лы 9-ой научно-практической конференции «Нейроиммунология» 24-27 апреля 2000г., Россия, Санкт-Петербург - С.70-71.

12.Лисяный Н.И., Маркова О.В., Бельская Л.Н., Горобец О.Б. Исследование продукции ФНО-a различными клетками головного мозга крыс после индукции ЭАЭ // Мат-лы 9-ой научно-практической конференции «Нейроиммунология» 24-27 апреля 2000г., Россия, Санкт-Петербург - С.72.

13.Лисяный Н.И., Маркова О.В., Бельская Л.Н. Влияние краткосрочного культивирования фагоцитов селезенки с лимфоцитами на фагоцитарную активность крыс с экспериментальным аллергическим энцефаломиелитом различной степени тяжести // Мат-лы научно-практической конференции неврологов” Нейроиммунология” , 15-18 мая 2002г, Россия, Санкт-Петербург.-С.158-159.

14.Семенова В.М., Лісяний М.І., Бєльська Л.М., Маркова О.В., Стайно Л.П. Динаміка патоморфологічних зрушень при експериментальному алергічному енцефаломієліті щурів після корекції нейрональними та гліальними клітинами мозку новонароджених тварин // Мат-ли ІІ національного конгресу неврологів, психіаторів і неврологів України. Український Вісник Психоневрології.-2002.-Т.10-Вип.1(30)-С.123.

15.Лисяный Н.И., Бельская Л.Н., Любич Л.Д. Различное иммуномодулирующее влияние эмбриональных клеток на течение ЭАЭ // Мат-ли І Всеукраїнської науково-практичної конференції "Аутоімунні захворювання: імунопатогенез, імунодіагностика, імунотерапія. Імунологія та алергологія .-2003.-№1.-С.37.