Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Фізична географія та біогеографія, географія грунтів та геохімія ландшафтів


Кирилюк Леонід Миколайович. Висотна диференціація ландшафтів Поділля : дис... канд. геогр. наук: 11.00.01 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. — Вінниця, 2007. — 194арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 166-188.



Анотація до роботи:

Кирилюк Л. М. Висотна диференціація ландшафтів Поділля. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007.

Узагальнено основні підходи та доповнено теоретико-методологічні засади регіональних досліджень висотної диференціації ландшафтів, виділено етапи і чинники розвитку палеовисотної диференціації ландшафтів Поділля, розроблено класифікацію висотно-ландшафтних комплексів, складено схему фізико-географічного районування сучасних ландшафтів регіону з врахуванням їх висотної диференціації. Поділля віднесено до Правобережного височинного лісостепового та Поліського рівнинного лісового висотно-ландшафтних країв. У їх структурі виділено 4 висотно-ландшафтні області: Подільську, Придніпровську, Придністровську та Малополіську та 10 висотно-ландшафтних районів. Обґрунтовано напрями поліпшення використання сучасних ландшафтів Поділля та їх охорони.

1. Аналітичний огляд фізико-географічних й ландшафтознавчих напрацювань з досліджуваної проблематики дав можливість зробити такий узагальнюючий висновок: на початку ХХІ ст. детальніше дослідженні особливості горизонтальної диференціації ландшафтів, вертикальної та висотної диференціації природних (натуральних та антропогенних) компонентів – мас земної кори з її поверхневими формами, ґрунтів, приземної атмосфери, рослинності тощо. Висотна диференціація ландшафтних комплексів (натуральних й антропогенних) досліджена (є згадки) лише в загальних рисах. Вона не знайшла відображення у наукових розробках, а відповідно й практичних рекомендаціях щодо раціонального природокористування. Дослідження висотної диференціації ландшафтів в подальшому повинно стати невід’ємною складовою будь-яких ландшафтознавчих досліджень, особливо регіонального рівня.

2. На сучасному етапі розвитку ландшафтної сфери Землі, головні особливості висотної диференціації ландшафтів визначають чотири групи чинників: геолого-геоморфологічні (абсолютна й відносна висоти, крутизна схилів, їх літологічний склад тощо), кліматичні (температура, опади, напрям вітру), гідрологічні (поверхневі й підземні води) й антропогенні (техногенна діяльність людини), а також натуральні й антропогенні процеси зумовлені ними. Провідне ландшафтоутворююче значення мають геолого-геоморфологічні, мікрокліматичні й антропогенні групи чинників, за якими змінюються й інші.

3. Особливості проявів висотної диференціації ландшафтів Поділля залежать від: а) масштабу коливань абсолютних і відносних висот (чим більше коливання висот, тим більший таксономічний ранг ландшафтів охоплений висотною диференціацією); б) географічної широти досліджуваного регіону, яка визначає зональний тип висотної диференціації ландшафтів; в) характеру палеогеографічного розвитку; д) енергетики ланшафтоутворюючих процесів; г) експозиційного розташування, що характеризує зволоженість території. Сучасна висотна диференціація ландшафтних комплексів Поділля тісно взаємопов’язана з палеоландшафтами регіону. У межах Поділля простежується чотири висотно-ландшафтних палеокомплекси: міоцен-ранньопліоценовий, пліоценовий, плейстоценовий, голоценовий.

4. Висотно-ландшафтним комплексам Поділля властива чітко виражена диференціація. Виділено три висотно-ландшафтних рівні: „молодий” акумулятивний – презентований заплавними, надзаплавно-терасовими і дюнними місцевостями; „типовий” акумулятивно-денудаційний – найбільш розповсюджений і представлений схиловими (прирічковими), каньйоноподібними („низькогірними”) та плакорними місцевостями; „старий” денудаційний з нехарактерними, але оригінальними місцевостями: останцево-вододільними, товтровими та горбисто-грядовими. Явище висотної диференціації характерне не лише для натуральних природних компонентів і ландшафтних комплексів, але і антропогенних. Серед антропогенних ландшафтів висотна диференціація найбільш чітко виражена у структурі міських і гірничопромислових ландшафтів (локальний рівень); лісових антропогенних і сільськогосподарських ландшафтів (регіональний рівень). Здебільшого вона проявляється у формуванні нових антропогенних висотно-ландшафтних ярусів. Їх розвиток призведе до поступової заміни натуральних висотно-ландшафтних рівнів і ярусів Поділля антропогенними.

5. У вирішенні загальних і регіональних проблем раціонального природокористування врахування особливостей висотної диференціації сучасних ландшафтів є такою ж необхідністю, як широтної та довготної (провінційної). При цьому особливе значення мають межі представлені екотонами, катенами і перехідними смугами. Їх пізнання й розробка проектів раціонального використання має таке ж важливе значення як і дослідження висотної диференціації ландшафтів загалом.

6. Різноманітність та своєрідність висотно-ландшафтних комплексів необхідно враховувати в практиці природокористування і при розробці заходів направлених на оптимізацію ландшафтно-екологічної ситуації в регіоні. При вирішені проблем раціонального природокористування Поділля першочергове значення має врахування висотної диференціації лісових антропогенних ландшафтів (для відновлення натуральної структури ландшафтів та охорони природи) і сільськогосподарських (оптимізація господарського використання регіону) ландшафтів. Перше стосується трьох висотно-ландшафтних рівнів, друге – переважно „типового”.

7. Створення оптимальної системи природоохоронної мережі Поділля в подальшому неможливе без урахування висотної диференціації ландшафтів. Особливу увагу необхідно звернути на створення заповідних об’єктів на „типовому” акумулятивно-денудаційному висотно-ландшафтному рівні, який займає 68% території Поділля, але містить незначну кількість геологічних та гідрологічних заповідних об’єктів. Формування мережі природно-заповідних об’єктів тут можливе також завдяки заповіданню не лише натуральних, а, здебільшого, антропогенних ландшафтних комплексів.

Публікації автора:

Монографії та посібники

1. Денисик Г.І., Воловик В.М., Кирилюк Л.М. Нариси з антропогенного ландшафтознавства. – Вінниця: Арбат, 1999. – 150 с.

2. Кирилюк Л.М. Висотна диференціація заповідних об’єктів Поділля // Заповідне Поділля. – Вінниця, „Тезис”, 2001. – С. 93-95.

3. Кирилюк Л.М., Шведюк Ю.Г. Центральне Поділля. Хмельниччина // Заповідне Поділля. – 2001. – Вінниця, „Тезис”, 2001. – С. 44-65.

4. Мудрак О.В., Кирилюк Л.М. Природно-ресурсний потенціал області // Географія Вінницької області. – Вінниця: Гіпаніс, 2004. – С. 132-140.

5. Яворська О.Г.,. Українець І.І, Романчук В.Л., Ворона Є.І, Кононова І.М., Андрієнко Т.Л., Кирилюк Л.М. Заповідні об’єкти Вінниччини. – Вінниця: Велес, 2005. – 104 с.

Статті

1. Кирилюк Л.М., Мудрак О.В. Висотна диференціація рівнинних ландшафтів: суть та історія дослідження // Географія і сучасність. – К.: Нац. пед. ун-т ім. М. Драгоманова, 1999 – С. 34-39.

2. Кирилюк Л.М. Висотно-ландшафтні рівні і ступені височин півдня Східно-Європейської рівнини // Ландшафти і сучасність. – Київ – Вінниця, 2000. – С. 278-281.

3. Денисик Г.И., Кирилюк Л.М., Хаецкий Г.С., Рябой В.Е. Историко-географические особенности формирования и высотной дифференциации прудов Правобережной Украины // Материалы международной. конференции. посвященной 70-летию Калининградского государственного университета. – Калининград, КГУ. – 1999. – С. 8-10.

4. Кирилюк Л.М. Аналіз перспективних змін у висотній диференціації сільськогосподарських, дорожних та лісових антропогенних ландшафтів Поділля // Наук. Записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. – Вінниця, 2001. – Вип. 1. – С. 93-99.

5. Кирилюк Л.М. Висотна диференціація ландшафтів та районування Поділля // Наук. записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія – Вінниця, 2002. – Вип. 3. – С. 27-33.

6. Кирилюк Л.М., Висотна диференціація водних антропогенних комплексів Хмельницької області // Наук. Записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. – 2002. – Вип. 4. – С. 62-66.

7. Кирилюк Л.М., Боднар С.В. Особливості висотної диференціації антропогенних ландшафтів „молодого” акумулятивного висотно-ландшафтного рівня Поділля // Наук. записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. – 2003. – Вип. 6. – С. 94-97.

8. Мудрак О.В., Кирилюк Л.М., Ворона Є.І. Про необхідність створення національного природного парку „Центральне Поділля” // Наук. зап. Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Географія. – 2004. – №2. – С. 226-231.

9. Мудрак О.В., Ворона Є.І. Кирилюк Л.М. Природоохоронні об’єкти Вінницької області, характер і особливості їх розподілу у фізико-географічних районах // Наук. Записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. – 2005. – Вип. 10. – С. 90-96.

10. Мудрак О.В., Кирилюк Л.М., Ворона Є.І. Перспективи створення національного природного парку „Подільське Полісся” // Екологічний. Вісник. – 2005. – № 1. – С. 22-25.

11. Яворська О.Г., Кирилюк Л.М. Досвід впровадження просторових елементів екологічної мережі на локальному рівні на прикладі Немирівського району Вінницької області // Науковий вісник Національного аграрного ун-ту. – 2006. – 93. – С. 160-174.

12. Денисик Г.І., Кирилюк Л.М., Чиж О.П., Война І.М. Висотна диференціація рівнинних ландшафтів // Наук. Записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Географія. – 2006. – Вип. 11. – С. 5-12.

Тези

1. Кирилюк Л.М. Екологічне виховання учнів на уроках географії та під час гурткової роботи // Тези доп. міжвуз. конф. „Сучасні проблеми екологічного виховання молоді в педагогічних вузах України”: – Вінниця, 1991. – С. 69-70.

2. Кирилюк Л.М. Висотні рівні та ступені Поділля // Тези наук. конф „Українська геоморфологія: стан і перспективи”. – Львів: Меркатор, 1997. – С. 139-141.

3. Кирилюк Л.М. Врахування висотної диференціації ландшафтів в екологічному вихованні // Мат. Всеукр. наук-практ. конф. „Екологічна освіта та виховання учнівської молоді”. – Кам’янець-Подільський, 1998. – С. 95.

4. Денисик Г.І., Кирилюк Л.М. Рівні екологічної освіти в національному вихованні // Мат. Всеукр. наук-практ. конф. „Екологічна освіта та виховання учнівської молоді”: – Кам’янець-Подільський, 1998. – С. 5.

5. Кирилюк Л.М. Природоохоронна мережа Поділля та її висотна диференціація // Тези Другої всеукр. наук.-метод. конф. „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України”. – Чернівці, 2000. – С. 117-118.

6. Кирилюк Л.М., Кирилюк Т.О. Малополіська рівнинна висотно-ландшафтна область // Антропогенна географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ ст. – Вінниця – Воронеж, 2003. – С. 189-191.

7. Денисик Г.І., Кирилюк Л.М. Висотно-ландшафтні комплекси Поділля та їх класифікація // Мат. наук.-практ. конф. „Природничі науки на межі століть”. – Ніжин, 2004. – С. 143-144.