Борисова Вікторія Вікторівна. Вирощування садивного матеріалу модрини європейської інтенсивними методами в умовах Лівобережного Лісостепу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.01 / Український НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Борисова В.В. Вирощування садивного матеріалу модрини європейської інтенсивними методами в умовах Лівобережного Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, Харків, 2005.
Робота присвячена розробці теоретичних основ та вдосконаленню технології вирощування садивного матеріалу модрини європейської в теплицях із застосуванням інтенсивних методів в умовах Лівобережного Лісостепу України.
Доведено, що при розподілі насіння на фракції за розміром і щільністю збільшується енергія проростання, лабораторна схожість, а також кількість здорового насіння. Застосування агростимуліну, емістиму-С, триману-1, фумару, ПАБК для 18-годинного замочування насіння сприяє підвищенню його якісних показників.
З’ясовано, що для вирощування сіянців модрини європейської у теплицях придатним є як торф’янистий субстрат, так і зв’язно-піщана ґрунтова суміш із внесенням 1-см шару торфу у борозну. Кращим матеріалом для загортання насіння та мульчування сходів є свіжа соснова тирса. Застосування регуляторів росту агростимуліну, емістиму-С, триману-1, фумару та ПАБК для замочування насіння сприяє підвищенню схожості насіння у теплицях та ріст сіянців. Обробка сходів розчинами агростимуліну, триману-1 та ПАБК зумовлює інтенсивний ріст сіянців модрини. Виявлена висока ефективність сумісного застосування агростимуліну та амофосу при вирощуванні садивного матеріалу модрини європейської у теплицях.
Встановлено, що обробка коренів сіянців модрини європейської полімерною плівкоутворюючою композицією ЕПАА з додаванням емістиму-С сприяє збільшенню приживлюваності сіянців та темпів росту культур як в висоту, так і за діаметром в перші три роки вирощування.
В дисертаційній роботі обґрунтовуються теоретичні засади та наводяться результати досліджень технології підготовки насіння та вирощування садивного матеріалу модрини європейської в теплицях із застосуванням інтенсивних методів. Переваги у кращій збереженості та лінійних показниках росту вирощених сіянців зберігаються на лісокультурних ділянках протягом перших років життя. Дослідженнями доведена доцільність вирощування садивного матеріалу цієї породи інтенсивними методами для створення культур в умовах свіжих та вологих судібров Лівобережного Лісостепу. За результатами досліджень розроблені наступні висновки і рекомендації виробництву:
Видалення нежиттєздатнього насіння шляхом флотації у воді, а також калібрування насіння за розміром дозволяє суттєво підвищити відсоток схожого насіння у лабораторних умовах (56% проти 23% – у некаліброваного насіння), а також повністю видалити порожнє насіння.
Використання регуляторів росту нового покоління у дозах: агростимулін (1 та 2 мл/л), емістим-С (0,5, 1 та 2 мл/л), триман-1 (25 мг/л), фумар (0,00001%) та ПАБК (100 мг/л) сприяє підвищенню енергії проростання та лабораторної схожості насіння на 7-16%.
При вирощуванні сіянців модрини в якості субстрату рекомендується використання зв’язно-піщаної ґрунтової суміші з внесенням безпосередньо в посівні борозни торфу шаром 1 см, що позитивно впливає на розвиток кореневих систем.
Визначено, що оптимальною нормою висівання насіння є 180 шт. потенційно схожих насінин на 1 п.м. борозни. Загортання насіння модрини європейської при висіванні у теплиці свіжою сосновою тирсою з подальшим мульчуванням посівів сприяє збільшенню схожості насіння (на 11%), а також збереженості сходів (на 9%). Вихід стандартних сіянців при такій технології вирощування складає 390 шт./м2 теплиці.
Одночасно з висіванням насіння необхідно вносити мінеральні добрива: амофос (4 г/п.м. борозни) або суперфосфат (8 г/п.м посівної борозни), що забезпечує збільшення біометричних показників сіянців. При цьому вихід стандартного садивного матеріалу складає 450-480 шт./м2 теплиці.
Встановлено позитивний вплив 18-годинного передвисівного замочування насіння при вирощуванні сіянців на торф’янистому субстраті в наступних розчинах регуляторів росту: агростимуліна (концентрацією 2 мл/л), емістима (1 мл/л), тримана-1 (50 та 25 мг/л), фумара (0,0000001%) та ПАБК (250 та 100 мг/л). При вирощуванні сіянців на зв’язно-піщаному тепличному субстраті ефективними для замочування є розчини агростимуліну (2 мл/л), емістиму-С (2 мл/л), триману-1 (50 мг/л), фумару (0,0001%) та ПАБК (100 мг/л).
Поєднання передвисівного замочування насіння у розчині агростимуліну концентрацією 2 мл/л та висівання його з привисівним внесенням 4 г/п.м амофосу сприяє збільшенню біометричних показників сіянців і виходу стандартних сіянців з облікової одиниці у два рази в порівнянні з контролем.
Обприскування сходів розчинами агростимуліну (2 мл/л), триману-1 (100 мг/л – при вирощуванні на торф’янистому субстраті та 50 мг/л – на зв’язно-піщаному), фумару (0,0001%) та ПАБК (100 мг/л) забезпечує кращий ріст сіянців за висотою та діаметром, а також збільшує вихід стандартних сіянців на 19-32%.
Полив посівних стрічок агростимуліном концентраціями 1 мл/л при вирощуванні на торф’янистому субстраті та 2 мл/л – на зв’язно-піщаному, триманом-1 (50 мг/л) та ПАБК (100 мг/л) сприяє збільшенню біометричних показників сіянців та підвищенню виходу стандартного садивного матеріалу (на 25-40%).
Вирощені із застосуванням регуляторів росту сіянці модрини мають вищу приживлюваність на лісокультурній ділянці (на 8-13%), висота і діаметр таких культур в перші три роки достовірно перевищують контроль.
Обробка коріння сіянців модрини європейської при садінні водним розчином екзополіакриламіду (ЕПАА) з додаванням регулятора росту емістиму-С (концентраціями 2 та 4 мл/л) сприяє зменшенню післясадивної депресії в сіянців та підвищує їх конкурентноздатність, приживлюваність та приріст в перші роки після садіння.
Застосування регуляторів росту рослин в лісовому розсадництві є доцільним. Зокрема, для обробітку насіння модрини, що буде висіяне на 0,01 га теплиці, потрібно 8 мл агростимуліну, для обприскування 1 тис. сіянців – 1 мл, а для поливу – до 10 мл препарату. При цьому вихід стандартного садивного матеріалу збільшується майже вдвічі.
Публікації автора:
Борисова В.В. Інтенсифікація вирощування садивного матеріалу модрини європейської // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Оригінал, 2000. – № 98. – С. 88-91.
Борисова В.В. Вирощування сіянців модрини європейської у теплицях із використанням регуляторів росту рослин // Проблеми екології лісу і лісокористування на Поліссі України. – Вип. 2(8). – Житомир: Волинь, 2001. – С. 135-138.
Борисова В.В. Використання регуляторів росту рослин при вирощуванні сіянців інтродуценту – модрини європейської в поліетиленових теплицях // Матеріали ХІ з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків, 2001. – С. 47-48.
Борисова В.В. Применение агростимулина при выращивании сеянцев лиственницы европейской // Проблемы лесоведения и лесоводства: Сб. научных трудов БелНИЛХ: Гомель, 2001. – Вып. 53. – С. 215-217.
Борисова В.В. Використання регуляторів росту при вирощуванні сіянців модрини європейської // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2002. – № 100. – С. 70-78.
Борисова В.В. Влияние регуляторов роста растений на биометрические показатели однолетних сеянцев лиственницы европейской при выращивании их в теплице // Лес в жизни восточных славян. От Киевской Руси до наших дней / Материалы международной научной конференции молодых ученых. – Гомель, 2003. – Вып. 57. – С. 166-168.
Гавриленко А.П., Угаров В.М., Борисова В.В. Вплив агростимуліну та амофосу на вихід стандартного садивного матеріалу при різних нормах висівання насіння модрини європейської // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – С. 82-87 (Збір, обробка та аналіз матеріалу, участь у написанні).
Борисова В.В. Вирощування сіянців модрини європейської на різних тепличних субстратах // Леса Евразии – Восточные Карпаты / Материалы IV Международной конференции молодых ученых, посвященной академику П.С. Погребняку. – Москва: Изд-во МГУЛеса, 2004. – С. 86-88.