Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Розведення та селекція тварин


Дереш Олександр Миколайович. Використання вітчизняного генофонду порід для підвищення м'ясної та вовнової продуктивності овець в умовах західного лісостепу України : Дис... канд. наук: 06.02.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Дереш О.М. Використання вітчизняного генофонду порід для підвищення м’ясної та вовнової продуктивності овець в умовах західного лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин.- Херсонський державний аграрний університет. - Херсон, 2008.

У дисертації теоретично обґрунтована і практично реалізована доцільність використання баранів-плідників асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною для підвищення генетичного потенціалу північнокавказької м’ясо-вовнової породи.

Проведена комплексна оцінка продуктивних якостей і біологічних особливостей чистопородних і помісних овець за асканійським кросбредом, вперше дана порівняльна характеристика основних господарсько-корисних ознак овець даних популяцій, а також взаємозв’зок між основними селекційними ознаками.

Встановлено, що введення в селекційний процес баранів-плідників асканійського кросбредного типу і використання їх при різних варіантах схрещування на матках північнокавказької м’ясо-вовнової породи сприяє підвищенню у помісного молодняку живої маси, м’ясної, вовнової продуктивності в усі вікові періоди, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.

  1. Дослідженнями встановлена доцільність використання баранів-плідників асканійських кросбредів при схрещуванні з матками північнокавказької м'ясо-вовнової породи в умовах західного Лісостепу України.

  2. Вищою плодючістю відрізнялись вівцематки, які схрещувалися з баранами-плідниками асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною. Так, від 100 маток при чистопородному розведенні отримано 110 ягнят, при схрещуванні з баранами-плідниками асканійської селекції – 113, а при схрещуванні помісних маток першого покоління з вищезазначеними баранами-плідниками - 115 ягнят, що відповідно на 2,7% - 4,5% більше в порівнянні з чистопородними тваринами.

  3. Помісний молодняк відрізнявся високою інтенсивністю росту. Середньодобовий приріст помісних ярок за період від народження до відлучення склав відповідно 168,6 та 180,0 г, що на 1,5 і 14,3% вище ніж у молодняку контрольної групи, а жива маса в річному віці складала 46,7 і 49,4 кг проти 44,2 кг у чистопородного. За екстер’єрними особливостями напівкровні ярки в усі вікові періоди мали краще розвинені груди, були більш розтягнутими, масивними, у порівнянні з чистопородним молодняком, що свідчить про їх скоростиглість та ухилення в бік м'ясності.

  4. Помісні баранці ІІ і ІІІ групи у 4-місячному віці за передзабійною живою масою переважали тварин контрольної групи відповідно на 5,2 та 17,9%; у 8-місячному – на 11,2 та 12,7%; а у 12 місяців – на 2,2 та 5,0%; за масою туші відповідно - на 6,6 та 22,6; 14,9 та 22,7; 3,6 та 12,6%. Показники площі "м’язового вічка" і товщини м’язових волокон найдовшого м’яза спини у помісей також були вищими.

  5. За калорійністю м'яса помісі переважають своїх чистопородних одноліток в 4 місяці на 6,5% і 12,2%, а в річному віці – на 0,9 і 4,4% за рахунок більш високого вмісту білку та жиру.

  6. Маса овчин була найбільшою у помісей ІІІ групи (4,97 кг), декілька меншою вона була у ІІ групи (4,62 кг), що відповідно на 18,1 і 9,7% більше показників І контрольної групи (4,21 кг).

  7. За настригом немитої вовни чистопородні ярки достовірно (р > 0,95) поступалися помісним, і особливо яркам ІІІ групи на 6,1%. Помісні ярки за тониною вовни відповідають в основному 48 - 50 якості, а їх ровесниці контрольної групи - 56 - 58 якості. За густотою вовни помісні ярки перевищували чистопородних у 4-місячному віці на 2,1 - 1,9%, а у віці 14 місяців – на 3,4 - 3,2%. Найбільшою міцністю вовнових волокон характеризувались помісні ярки ІІ і ІІІ груп, які перевищували за цим показником своїх чистопородних одноліток відповідно на 10,7 і 7,31%.

  8. В крові дослідних овець відхилень від фізіологічної норми і порушень в обміні речовин не спостерігалось. Висока продуктивність помісного молодняку обумовлена деяким підвищеним вмістом в крові еритроцитів, лейкоцитів, що свідчить про вищий рівень обмінних процесів, а також про достатню адаптацію організму помісей до місцевих кліматичних умов.

  9. Між живою масою та настригом вовни у піддослідних овець спостерігається позитивна кореляція. Що стосується кореляції між живою масою і товщиною вовни, то вона виявилася негативною як у чистопородних, так і в помісних, і коливається в межах від -0,07 до -0,11. Між такими ознаками, як довжина – настриг вовни, товщина – настриг вовни кореляція складає відповідно +0,52 - 0,45 і +0,43 – 0,24.

  10. Прибуток при однаковій реалізаційній ціні за 1 кг живої маси по ІІ дослідній групі склав 2,46 грн., по ІІІ групі – 2,72 грн., що відповідно на 14,9 і 27,1% більше у порівнянні з контрольною групою.

Пропозиції виробництву

Аналіз експериментальних даних дозволяє рекомендувати агроформуванням західного лісостепу України використовувати баранів-плідників асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною на матках північнокавказької породи з метою одержання помісного молодняку, який характеризується високою збереженістю, підвищеною енергією росту та кращими показниками м'ясної та вовнової продуктивності.

Публікації автора:

  1. Тимофійшин І.І., Севернюк Л.О., Дереш О.М. Вовнова продуктивність ярок різних генотипів // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам’янець-Подільський, 2002. – Вип. №10. - С. 87-88. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

  1. Тимофійшин І.І.,Севернюк Л.О., Дереш О.М. Вовнова продуктивність помісних ярок залежно від тонини вовни // Зб. наук. пр. - Кам’янець-Подільський, 2003. – Вип. № 11. - С. 136-138. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

  2. Тимофійшин І.І., Севернюк Л.О., Дереш О.М. Результати індивідуального бонітування та шляхи підвищення вовнової продуктивності помісних ярок // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам’янець-Подільський, 2004. – Вип. №12. - С. 118-122. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

  3. Тимофійшин І.І., Дереш О.М., Дідик Л.П. Ріст і розвиток напівтонкорунного помісного молодняку м’ясо-вовнових овець // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам’янець-Подільський, 2004. – Вип.. №13. - С. 147-151. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

  4. Дереш О.М. Відгодівельні якості та м’ясна продуктивність баранців північнокавказької м’ясо-вовнової породи різних генотипів // Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам’янець-Подільський, 2006. - Вип. №14. - С. 186 – 188. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

  5. Тимофійшин І.І., Дереш О.М., Шляхи підвищення конкурентоспроможності галузі вівчарства// Зб. наук. пр. Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам’янець-Подільський, 2007. - Вип. №15. - С. 129 – 133. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).