Анотація до роботи:

Юрченко А.П. Використання спеціалізованих м’ясних порід вітчизняної і зарубіжної селекції для підвищення продуктивності свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню і науковому обґрунтуванню використання у породно-лінійній гібридизації перспективного генофонду свиней вітчизняної і зарубіжної селекції. Дослідженнями проведена комплексна порівняльна оцінка різних варіантів породно-лінійної гібридизації на дво- і трипородній основі з кнурами спеціалізованих м’ясних порід вітчизняної та зарубіжної селекції на матках внутрішньопородного типу УВБ-1 з урахуванням рівня багатоплідності за перший опорос. Отримано високі ефекти гетерозису за ознаками репродуктивної здатності на низькопродуктивних свиноматках з використанням кнурів-плідників породи дюрок вітчизняної селекції. Запропоновано диференційний підхід до використання маток різного рівня продуктивності, зокрема маток класу М^- - у породно-лінійній гібридизації. Встановлена ефективність використання нового внутрішньопородного типу УВБ-3 як батьківської форми у гібридизації. Здійснена оцінка тварин різних варіантів гібридизації за селекційними індексами.

1. Проведеними дослідженнями обґрунтована можливість підвищення продуктивності свиней у товарних господарствах шляхом використання у програмах породно-лінійної гібридизації породи дюрок вітчизняної селекції та нового внутрішньопородного типу УВБ-3. Включення до варіанту породно-лінійної гібридизації на двопородній основі кнурів породи дюрок вітчизняної селекції забезпечило підвищення маси гнізда на час відлучення на 6,37 кг, живої маси однієї голови – на 1,05 кг.

2. Оцінка чистопородних маток-першоопоросок за багатоплідністю є необхідною умовою для використання тварин класу М^- з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції, а маток класу М⁺ – з плідниками породи дюрок чеської селекції. Матки класу М^- поєднання УВБ-1ЧДв мали вищий ефект гіпотетичного гетерозису за ознаками репродуктивної здатності (+21,74 % - за багатоплідністю). Маток класу М^- слід використовувати у породно-лінійній гібридизації з плідниками м’ясних порід.

3. Встановлено, що ефективність породно-лінійної гібридизації на двопородній основі зумовлена живою масою поросят у 2-місячному віці. Показано, що тварини класу М⁺ за цією ознакою мали вищу живу масу у 8 місяців на 7,99....7,17 кг, середньодобовий приріст - на 64,15....43,41 г, а вік досягнення живої маси менший на 14,72....10,82 доби порівняно з чистопородними аналогами. Кращими варіантами породно-лінійної гібридизації на двопородній основі за репродуктивною здатністю були поєднання УВБ-1ЧДв, а за відгодівельними якостями нащадків - УВБ-1ЧДч. Тварини названих поєднань суттєво та вірогідно переважали за показниками продуктивності чистопородних аналогів.

4. Встановлено високий вплив взаємодії класів розподілу на мінливість ознак, що вивчались. Найвищі відгодівельні якості мали тварини, що походили з класів М⁺ за багатоплідністю маток та індивідуальною живою масою у 2-місячному віці. Дисперсійним аналізом підтверджено суттєвий вплив генотипу, класів розподілу за живою масою та їх взаємодій (Р<0,05….0,001) на мінливість відгодівельних якостей свиней.

5. Специфічна комбінаційна здатність більше впливала на рівень показників репродуктивної здатності, а загальна - у значній мірі обумовлювала відгодівельні якості. Серед батьківських генотипів високими ефектами специфічної комбінаційної здатності вирізнялись: порода дюрок вітчизняної селекції на матках класу М^- та порода дюрок чеської селекції – класу М⁺.

6. Гібридні тварини характеризувались вищими показниками активності АсАТ та АлАТ сироватки крові, що свідчить про посилення синтезу замінних амінокислот та білків м’язової тканини і зумовлює більший вихід м’яса в туші.

7. Використання свиней внутрішньопородного типу УВБ-3 поряд з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції як заключної батьківської форми у гібридизації на дво- і трипородній основі забезпечило підвищення середньодобового приросту на 133,46....89,30 г, зниження витрат кормів на 1 кг приросту на 0,63....0,45корм.од. і скоротило тривалість досягнення живої маси 100 кг на 24,00....17,92 доби.

8. Комплексною оцінкою досліджуваних породних поєднань на підставі селекційних індексів встановлено найвищий рівень показників продуктивності тварин у варіантах УВБ-1ЧДв та (УВБ-1ЧДв)ЧУВБ-3.

9. З метою підвищення ефективності гібридизації до регіональних програм відтворення стада свиней доцільно включати як батьківську форму породу дюрок вітчизняної селекції та новий внутрішньопородний тип УВБ-3, що забезпечить раціональне використання наявного генофонду. Для підвищення прояву ефекту гетерозису рекомендувати вести диференційований відбір маток-першоопоросок і включати до програм гібридизації маток класу М^- за багатоплідністю.

10. Ремонтний молодняк для комплектування стада відбирати від маток класу М⁺ за багатоплідністю та за індивідуальною живою масою у 2-місячному віці. У виборі структури кросу враховувати ефект специфічної комбінаційної здатності.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Відгодівельні якості гібридних свинок, отриманих при використанні плідників спеціалізованих порід вітчизняної і зарубіжної селекції // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава. – 2003. - №3-4. – С.39-41. (Експериментальна частина, обробка даних).

2. Коваленко В.П., Пелих В. Г., Юрченко А.П. Оптимізація регіональних програм гібридизації у свинарстві // Вісник аграрної науки. – 2003. - №10. – С.38-40. (Експериментальна частина, обробка даних).

3. Юрченко А.П. Репродуктивні якості свиноматок різного рівня продуктивності у породно-лінійній гібридизації // Вісник аграрної науки. – 2003. - №11. – С.68-70.

4. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Вплив багатоплідності маток і живої маси у 2-місячному віці на відгодівельні якості чистопородних і гібридних свинок // Аграрна наука і освіта. – Науковий журнал. – Київ. – 2004. – Том 5. - № 1-2. – С.53-56. (Експериментальна частина, обробка даних).

5. Юрченко А.П. Динаміка живої маси чистопородного та гібридного молодняку свиней // Вісник аграрної науки. – 2004. - №1. – С.67-70.

Матеріали і тези з’їздів та конференцій

6. Пелих В.Г., Юрченко А.П. Зв’язок рівня продуктивності свиноматок з проявом гетерозисного ефекту за відтворними ознаками // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2003. – Вип.7. – С.158-163.

7. Kovalenko V., Pelykh V., Yurchenko A. The main methodological principles of teaching of discipline of cycle “genetic bases of breeding in animal-breeding” // Conference proceedings Global reforms in higher agricultural education and research: responding to challenges to quality and safety of food and agricultural products. – Kyiv, Ukraine, 2003. – P.124.