Анотація до роботи:

Горюк В.В. Використання сапоніту в системі заходів з профілактики неплідності худоби на Поділлі.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню причин неплідності худоби на Хмельниччині та розробці заходів з її профілактики. У роботі в господарствах південно-західного регіону Поділля досліджено поширення неплідності, її форми та збитки від неї. Проведено аналіз змін чисельності поголів’я худоби протягом 1990–1999 рр., її відтворної здатності. Встановлено, що основними видами неплідності на Поділлі є аліментарна, на долю якої припадає близько 60 % від усіх її видів та дещо менше (близько 25 %) – симптоматична неплідність. Інші види неплідності зустрічаються рідко і у незначних розмірах.

Клінічно аліментарна неплідність проявлялася, в основному, функціональними розладами статевої функції, ускладненнями перебігу тільності, отелень та післяотельного періоду, що, в свою чергу, ускладнювались симптоматичною неплідністю, і як результат – зниженням виходу телят, видовженням сервіс-періоду та міжотельного періоду.

На основі отриманих експериментальних даних з метою профілактики неплідності худоби було запропоновано схеми із застосуванням вітамінних препаратів, їх поєднанням з аутомолозивом та сапонітовим борошном. Найвищу ефективність досягнуто при застосуванні сапонітового борошна у складі екструдованого корму (співвідношення 150 г сапонітового борошна в 1 кг екструдованого корму) та дворазовими ін’єкціями після отелення аутомолозива в дозі 30 мл з інтервалом 5–6 днів. Застосування даної схеми профілактики неплідності позитивно вплинуло на перебіг сухостійного періоду, отелень та післяотельного періоду, знизився індекс осіменіння корів підвищилась життєздатність молодняку.

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – використання сапоніту в профілактиці неплідності худоби на Поділлі на основі аналізу результатів акушерської та гінекологічної диспансеризації маточного поголів’я, біохімічних досліджень крові, комплексного використання різних форм препарату, його поєднання з вітамінами з врахуванням їх впливу на здоров’я тварин, їх відтворну здатність та якість народжуваних телят.

2. Істотне зменшення поголів’я худоби у регіоні за останні роки та показників його відтворення, що супроводжувалося погіршенням рівня годівлі тварин, особливо у стійловий період, з подальшим зниженням вмісту в крові загального білка, загального кальцію, неорганічного фосфору, каротину, резервної лужності, дає підставу зробити висновок, що основною формою неплідності худоби в господарствах була аліментарна, яка становила 60 % усіх її випадків.

3. Дещо менше розповсюдження мала симптоматична неплідність, викликана, в основному, через затримання посліду, гнійно-катаральний ендометрит та функціональні розлади яєчників.

4. Неплідність худоби завдавала значних збитків господарствам, їх розмір зріс за 10 років з 20173 грн. до 67253 грн. на 100 корів.

5. Застосування сапоніту, як у вигляді сапонітового борошна, так і у суміші з екструдованим кормом та у поєднанні із підшкірним введенням молозива, дозволило підвищити відтворну здатність корів на 44 %, їх молочну продуктивність на 12 %, знизити збитки від неплідності на 19 %.

6. Застосування у системі заходів з профілактики неплідності худоби вітаміну А та тривіту дозволило зменшити розміри неплідності на 18–23 %, скоротити її термін на 20–29 %, підвищити запліднюваність корів на 38–48 %, скоротити тривалість періоду від отелення до запліднення на 16–25 %.

7. Застосування тільним коровам вітамінних препаратів та сапонітового борошна дозволило підвищити життєвість народжуваного молодняку на 13–19 %.

8. Економічна ефективність застосування сапонітового борошна у складі екструдованого корму з метою профілактики неплідності становила 3,14 грн., сапонітового борошна з молозивом – 3,64 грн., а тривіту – 3,02 грн., вітаміну А – 2,70 грн. на гривню витрат.