Анотація до роботи:

Бондаренко О.В. Використання оцінки спортивної роботоздатності в селекції коней української верхової породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут тваринництва УААН, Харків, 2004.

В Україні найбільш розповсюдженою породою коней є українська верхова, цінність якої полягає, насамперед, у її народногосподарському та спортивному призначенні. Дисертація присвячена питанням оцінки й добору коней за ведучою селекційною ознакою – спортивною роботоздатністю.

Вперше в Україні оцінено породний склад спортивних коней за основними селекційними ознаками. Розроблено нову методику оцінки коней за спортивною роботоздатністю і визначено фактори, які її зумовлюють: метод тренінгу, період-початкова підготовка, вік і стать. Визначено бажаний тип спортивного коня і дано рекомендації з добору коней у виробничий склад і в спорт. З використанням методу обмеженої максимальної правдоподібності проведено оцінку успадковуваності спортивної роботоздатності, яка склала 0,12. Вперше в Україні для оцінки племінної цінності коней застосовано метод BLUP ("модель тварини"). Виділені і рекомендовані для племінного використання жеребці української верхової породи, які виявилися поліпшувачами за роботоздатністю і типом будови тіла. На підставі оцінок племінної цінності розраховано фактичний і очікуваний середньорічний генетичний прогрес спортивної роботоздатності. Запропоновано нову схему організації роботи суб'єктів племінної справи в українській верховій породі, при використанні якої можна очікувати підвищення генетичного прогресу за роботоздатністю на 10,5% від прогресу, що був виявлений за досліджуваний період.

1. Визначено нові методичні підходи до вивчення роботоздатності та комплексної оцінки племінної цінності спортивних коней різних порід, що дало можливість виявити шляхи удосконалення племінних та спортивних якостей коней, а отримані результати використовувати в селекційній роботі з українською верховою породою.

2. Запропонована методика оцінки спортивної роботоздатності дає змогу з урахуванням зайнятого місця, складності і вікових обмежень у змаганнях найбільш точно характеризувати спортивні якості коней у конкурі, виїздці та триборстві, визначати рівень ведення племінної роботи в породах за цією ознакою та використовувати результати оцінки для генетико-статистичного аналізу і визначення племінної цінності коней.

3. За період з 1980 по 2002 рік загальна чисельність спортивних коней зросла на 24,2% і склала 471 голову, при цьому питома вага коней української верхової породи була в межах 56,9%. У породі виявлено зниження рівня спортивних досягнень від 7,3 бала до 5,8 бала. Аналіз кількісного і якісного складу коней різних порід, зосереджених у племпідприємствах та кінноспортивних організаціях України, свідчить про необхідність подальшого нарощування спортивного поголів'я переважно за рахунок коней української верхової породи, які проходять випробування в класичних видах кінного спорту.

4. Використання в племінній роботі зворотного схрещування маток української верхової породи з жеребцями-плідниками вихідних порід не сприяло підвищенню роботоздатності. Помісне потомство одержало середню оцінку 5,5 бала, а чистопородне - 6,0 балів. Надалі використання запропонованого методу доцільне з урахуванням спеціалізації жеребців високої племінної цінності по видах кінного спорту та їх лінійної належності. Лінії Фактотума, Хобота, Безпечного та Гугенота, з урахуванням їх генетичного потенціалу та чисельності, є найбільш перспективними у відношенні використання їх у конкурі і виїздці.

5. Виявлено нелінійний зв'язок між показниками роботоздатності та промірами (коефіцієнти множинної кореляції - від 0,23 до 0,37), що свідчать про обмежені можливості ведення ефективної селекції за промірами для поліпшення спортивної роботоздатності. Вікова повторюваність по промірах у 2 роки і старше склала від 0,69 до 0,84. Для здійснення попереднього добору коней за роботоздатністю в ремонтну групу й у спорт установлено мінімальні показники промірів, які для 2-літок за висотою в холці й обхватом грудей склали 161 та 181 см, а для коней старшого віку - 167 та 192 см, відповідно.

6. Коефіцієнт успадковуваності спортивної роботоздатності склав 0,12, що вказує на низьку ефективність добору коней до виробничого складу за цією ознакою на основі фенотипу. Помірним ступенем успадковуваності характеризуються показники таких промірів як: висота в холці - 0,52, довжина тулуба - 0,55, обхват грудей - 0,22 і обхват п'ястка - 0,30.

7. Встановлено ступінь впливу факторів статі, віку, методу тренінгу та періоду-початкової підготовки на рівень розвитку основних селекційних ознак у спортивних коней. Найбільший вплив на роботоздатність має метод спортивного тренінгу (37,8%) та період-початкова підготовка (25,6%). У цілому, ступінь зумовленості роботоздатності та промірів перерахованими факторами склала від 25,5%, (коса довжина тулуба) до 74,7% (спортивна роботоздатність), що свідчить про необхідність врахування рівнів цих факторів при оцінці племінної цінності коней.

8. Розроблена модель оцінки племінної цінності спортивних коней за роботоздатністю та промірами на підставі методу найкращого лінійного незміщеного прогнозу (BLUP) за версією "модель тварини" дала можливість визначити генетичний потенціал сучасного складу спортивних коней, виділити і рекомендувати для апробації в племпідприємства жеребців української верхової породи, що є поліпшувачами за роботоздатністю та типом будови тіла.

9. На підставі оцінок племінної цінності, отриманих з використанням запропонованої моделі, розраховано фактичний середньорічний генетичний прогрес роботоздатності, що за 50-літній період склав 0,20% від стандартного генетичного відхилення. У рамках запропонованої системи організації роботи суб'єктів племінної справи і за рахунок підвищення точності добору коней у виробничий склад, за найближчі 5 років можна очікувати збільшення генетичного прогресу роботоздатності на 0,011 бала але 10,5% від прогресу, що був виявлений за досліджуваний період.

10. Подальшу племінну роботу в кінних заводах та племрепродукторах, які займаються розведенням коней української верхової породи, здійснювати з урахуванням оцінок коней за роботоздатністю в класичних видах кінного спорту, породної та лінійної належності батьків, їх спеціалізації по видах спорту і на підставі оцінок племінної цінності, отриманих з використанням методу BLUP.

Публікації автора:

1. Бондаренко О.В. Оцінка спортивних коней у господарствах різної форми власності // НТБ № 79 / ІТ УААН. - Харків, 2001. - С.15-19.

2. Бондаренко О.В. Методика оцінки роботоздатності коней, що використовуються в класичних видах кінного спорту // НТБ № 81 / ІТ УААН. - Харків, 2002. - С.6-11.

3. Бондаренко О.В. Спортивна роботоздатність коней різних порід // НТБ № 82 / ІТ УААН. - Харків, 2002. - С.35-38.

4. Бондаренко О.В., Волков Д.А. Можливості прогнозування спортивної роботоздатності коней // НТБ № 82 / ІТ УААН. - Харків, 2002. - С.75-81. (Автором проведено збір матеріалів, проведені дослідження, написана стаття)

5. Бондаренко О.В. Використання методу BLUP в оцінці племінної цінності спортивних коней // НТБ № 84 / ІТ УААН. - Харків, 2003. - С.24-31.

6. Бондаренко О.В., Даншин В.А. Система генетической оценки спортивных лошадей // Фактори експериментальної еволюції організмів / Зб. наук. праць.-К.: Аграрна Наука, 2003.-С.232-236. (Особисто автором проведені дослідження, зроблені висновки, написана стаття)

7. Бондаренко О.В., Даншин В.О. Зміни племінної цінності коней за спортивною роботоздатністю // НТБ№85 / ІТ УААН.-Харків, 2003.-С.143-149. (Автором проведено збір матеріалів, проведені дослідження, зроблені висновки, написана стаття)

8. Програма селекції коней української верхової породи на 2003-2010 роки / Мельник Ю.Ф., Волков Д.А., Новіков О.О., Латка О.М., Бондаренко О.В. та інші. - К.: Аграрна наука, 2003. - 96 с. (Автором проведені дослідження по оцінці основних селекційних ознак спортивних коней, визначена племінна цінність жеребців-плідників, обгрунтовані технологічні аспекти спортивної підготовки коней)