На темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті зона активного вологообміну неполивної кукурудзи протягом вегетаційного періоду середньостиглих і середньопізніх гібридів становить: у міжфазний період сходи – 10-11 листків (перший місяць) – 20-30 см ; 10-11 листків – цвітіння (другий місяць) – 30-50 см і в подальшому – 70-80 см. У посушливі та середні за погодними умовами роки наприкінці вегетації (фаза цвітіння – формування зерна) суттєво зростають витрати вологи з шару 80-120 см. Показники середньодобового випаровування гібридів кукурудзи незалежно від груп стиглості досягають максимальних значень в період 15 листків – цвітіння і дорівнюють 54,4-63,5 мі/га за добу. В подальшому, до фази повної стиглості зерна, середньодобове випарування поступово зменшується, причому значно повільніше у пізньостиглих гібридів, ніж у середньостиглих.
3. На змінення морфо-біологічних показників найбільш інтенсивно впливають наступні досліджувані фактори: зрошення, біологічні особливості гібридів, густота стояння рослин. При зрошенні, залежно від біологічних особливостей гібридів, максимальні показники морфо-біологічних ознак збільшуються порівняно з неполивними умовами: висота рослин на 34,4-40%, площа листкового апарату у 2,5-2,6 рази, показники виходу сирої і сухої біомаси 2,3-2,6 і 2,2-2,4 відповідно, фотосинтетичний потенціал посівів на 48,7-63,3%. 4. Гібриди середньопізньої групи стиглості переважають більш скоростиглі гібриди за такими показниками: висотою рослин, площею листкового апарату, накопиченням сирої та сухої біомаси, чистою продуктивністю фотосинтезу та фотосинтетичним потенціалом. Збільшення густоти стояння рослин кукурудзи з 50 до 65 і 80 тис./ га призвело до підвищення лінійного росту, накопичення сирої і сухої біомаси, але, практично не вплинуло на показники фотосинтетичного потенціалу. 5. Зрошення у роки досліджень забезпечило підвищення врожайності зерна кукурудзи на 51,1-53,0 ц/га або 58,8-59,7%. Прибавка врожаю у поливних варіантах становила: у гібридів ранньої і середньоранньої групи стиглості 39,9-43,2 ц/га, у середньостиглих – 47,4-53,5 ц/га, у середньопізньостиглих – 58,0-61,8 ц/га. 6. Визначення строків і норм вегетаційних поливів різними методами забезпечило практично однакову врожайність зерна кукурудзи. Серед нових методів управління зрошенням кукурудзи найбільш ефективними за впливом на рівень урожайності та окупністю поливної води виявилися: метод за показниками вологості ґрунту зі зменшенням розрахованої поливної норми на прогнозовану кількість опадів міжполивного періоду та метод за показниками середньодобового випаровування рослин. 7. Серед гібридів ранньої і середньоранньої груп стиглості кращими показниками врожайності в середньому за 3 роки характеризується гібрид Борисфен 275 АМВ – 67,1 ц/га, у середньостиглих ОдМа 310М – 80,1 ц/га, а серед середньопізніх гібридів – Кадр 413 – 88,9 ц/га зерна. 8. При зрошенні максимальну врожайність зерна гібридів кукурудзи всіх груп стиглості, за виключенням Дніпровський 472 МВ, в середньому по фактору отримано при густоті стояння рослин 65 тис./га. Рівень урожайності зерна гібридів ранньої і середньоранньої груп при збільшенні щільності посівів з 65 до 80 тис./га був практично однаковим. У середньопізнього гібриду Дніпровський 472 МВ збільшення густоти стояння рослин з 50 до 65 і 80 тис./га не вплинуло на рівень врожайності зерна. На землях які тимчасово не зрошуються максимальна врожайність в середньому по фактору (45,6 ц/га) і по окремих гібридах(39,6-49,6 ц/га) за роки досліджень отримана при густоті стояння рослин, яка рекомендована для поливних земель. 9. При поверхневому способі поливу розподіл води почергово через борозну, порівняно з подачею у кожну борозну, забезпечив суттєве зменшення зрошувальної норми (30,5%) при зниженні врожайності на 11,4 ц/га (11,6%). 10. За окупністю поливної води середньостиглі гібриди дещо поступаються середньопізнім гібридам, що пояснюється меншою тривалістю вегетаційного періоду і показниками сумарного водоспоживання. Використання схеми розподілу поливної води в кожну борозну зменшувало ефективність зрошення на 17,7-34,4%. 11. Найвищими економічні показники: вартість валової продукції 5052,00 грн./га, чистий прибуток – 3486,06 грн./га та рівень рентабельності – 222,6% визначені у варіантах зі зрошенням. Собівартість виробництва зерна кукурудзи максимальна у неполивних варіантах, а на зрошенні цей показник зменшується на 10,7-14,8%. Проведення поливів через борозну призвело до зниження рентабельності на 58,0-59,6%. 12. Максимальні витрати сукупної енергії в умовах зрошення припадають на оборотні засоби – паливо (35,8-38,1%), добрива (19,5-21,7%), поливну воду (6,7-7,6%) тощо. Енергетичний коефіцієнт в усіх варіантах досліду перевищує одиницю і коливається від 1,8 без зрошення до 2,1-2,2 – при зрошенні. Найбільш енергетично обґрунтованою, за показниками енергетичного коефіцієнту 2,3-2,4, є густота стояння рослин 65 і 80 тисяч на гектарі. Зменшення щільності посівів до 50 тис./га викликає зниження енергетичного коефіцієнту на 17,4-20,8%. |