1. Теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури дав змогу розкрити сутність поняття “толерантність” у розумінні науковців різних країн світу та зазначити, що найглибший смисл у нього вкладають французькі вчені. Толерантність розглядається ними як соціальна цінність, норма соціального життя, принцип людських взаємовідносин, поведінки, якість особистості. Вона (толерантність) є компонентом життєвої позиції зрілої особистості, яка має сформовану систему цінностей та інтересів і готовність їх захищати, але, одночасно, з повагою ставиться до позицій і цінностей інших людей, прагне їх зрозуміти, свідомо відмовляється від домінування чи насильства, визначає багатомірність і розмаїття людської культури, норм вірувань. Насамперед, толерантність передбачає взаємність і активну позицію всіх зацікавлених сторін, готовність до сприйняття інших людей і взаємодії з ними на основі згоди. 2. Ми дійшли висновку, що толерантність - складне й багатогранне утворення і є важливою моральною якістю особистості, завдяки якій спілкування між людьми стає виваженим, що, в свою чергу, сприяє знаходженню істини навіть у конфліктній ситуації. Це якість, яка проявляється, насамперед, у повазі до чужих думок, звичаїв, вірувань, політичних уподобань, інтересів та почуттів інших людей; толерантність є взаємоповагою через взаєморозуміння та основою цивілізованих стосунків. 3. Визначені критерії та рівні сформованості толерантності у ліцеїстів: високий, середній, низький, кожен із яких характеризується певними показниками. 4. Порівняльний аналіз змісту, форм та методів виховання толерантності у середніх загальноосвітніх ліцеях Франції та школах України дає підстави стверджувати, що: – основна особливість виховання толерантності у ліцеях Франції полягає в її системності й комплексності та реалізується на державному рівні такими соціальними інститутами: сім’єю, школою, соціальними службами для молоді, громадськістю(національно-культурними товариствами і союзами, недержавними громадськими організаціями, фондами), релігійними організаціями, державними органами (місцевими і центральними), світовим співтовариством (міжнародними організаціями та фондами); – процес виховання толерантності в ліцеях Франції передбачає широку і обов’язкову інтеграцію всіх виховних чинників середовища, де ліцеї виступають у якості координатора їх дій, що сприяє створенню єдиного виховного простору в суспільстві для подальшого розвитку процесів його гуманізації і демократизації; – виховний процес в ліцеях Франції здійснюється через відкриту систему дозвілевої діяльності і систему безперервної підготовки і підвищення кваліфікації фахівців в області соціопедагогічної діяльності. Успішна реалізація процесу виховання толерантності в ліцеях Франції сприяє розв’язанню конкретних педагогічних завдань: адаптації для нових економічних і соціальних умов життя в країні; – виховання толерантності в ліцеях Франції спрямоване на осмислення й прилучення учнів до фундаментальних загальнолюдських цінностей, таких як: людська гідність, права людини, мирне співіснування, толерантність, законність, солідарність європейців, бережливе ставлення до природи, особиста відповідальність. Протягом усього періоду навчання французькі школярі отримують глибокі уявлення про сутність демократичних основ життя. Починаючи з материнської школи, їм прищеплюють такі риси характеру як, чесність, правдивість, наполегливість, мужність, справедливість. 5. На противагу французькому досвіду, виховання толерантності в середніх загальноосвітніх закладах України є епізодичним і безсистемним, тому недостатньо ефективним. 6. Визначені організаційні та соціально-педагогічні умови, за яких виховання толерантності учнів середніх загальноосвітніх закладах України стане більш результативним. Результати дисертаційного дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мети досягнуто. Реалізація основних положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретико-методологічних основ підвищення вивчення історії зарубіжної педагогіки. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв’язання поставленої проблеми. Подальшого дослідження вимагають структура та змістові характеристики психолого-педагогічних та організаційних умов виховання толерантності, комунікативної толерантності, підготовки майбутніх учителів до здійснення виховання толерантності, вдосконалення системи форм, методів та засобів виховання толерантної особистості. |