Виховання моральної культури військових фахівців досліджувалося на основі особистісно-соціального, холістського, діяльнісно-відносницького теоретичних підходів, у єдності спеціально організованої навчальної й виховної аудиторної й позааудиторної особистісно орієнтованої цілісної військово-педагогічної діяльності (психолого-педагогічна, військово-професійна, соціально-гуманітарна) педагогічного процесу вищого військового закладу освіти. Здійснено модифікацію поняття “моральна культура курсанта”, що є складовою загальної культури офіцера й характеризується як сукупність сприйнятих особистісних і професійних моральних норм та зразків поведінки, що визначає професійно доцільні способи взаємодії з підлеглими на рівні співробітництва і співтворчості, а також механізми регуляції та саморегуляції всієї життєдіяльності майбутнього офіцера. Моральна культура курсанта розглядається як критерій його особистісної і професійної зрілості, виступає показником: по-перше, його моральної свідомості та ціннісно-смислової спрямованості, що залежить від морально-етичних знань і переконань; по-друге, моральних почуттів, внутрішньої готовності до їх реалізації на особистісному і професійному рівнях; по-третє, культури моральної поведінки, у якій виявляється особистісна життєва позиція й військово-професійна компетентність, визнання себе як особистості, що здатна творити свою долю й відповідати за долю своєї країни. Розкрито сутність поняття “моральна культура курсанта” (єдність моральної свідомості й поведінки), його зміст (сукупність моральних імперативів особистісної і професійної етики згідно з моральними принципами суспільства) та структуру (моральна свідомість, моральні почуття, моральні відносини і вчинки). Дано наукове визначення поняття “цілісна військово-педагогічна діяльність”. Це єдність спеціально організованої, цілеспрямованої особистісно орієнтованої військово-професійної, психолого-педагогічної, соціально-гуманітарної навчальної й виховної аудиторної й позааудиторної професійних систем, що мають саморозвивальні й взаєморозвивальні властивості, містять суб’єкт-суб’єктний, цільовий, мотиваційний, змістовий і процесуальний компоненти. Отже, військово-педагогічний процес складається з окремих професійно об’єднаних видів і форм діяльності, кожна з яких має свою специфіку, але спрямована до єдиної мети – забезпечення (у даному випадку) особистісно-соціальної парадигми виховання моральної культури курсанта. Розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-функціональну, змістову модель виховання моральної культури курсантів у педагогічному процесі вищого військового закладу освіти як концептуально об’єднану сукупність взаємозумовлених організаційних, функціональних і змістових її структурних компонентів. Модель характеризується динамічністю, адекватністю особистісним, професійно-етичним нормам офіцера Збройних сил України та провідним принципам молодої Української держави. На основі моделі розроблено процес виховання моральної культури курсантів у єдності трьох етапів – становлення, індивідуально-корекційного та саморозвивального. Кожний етап має свою мету і зміст, у якому реалізовані провідні напрями виховання на основі наскрізного плану цілісної педагогічної діяльності та цільової особистісно й професійно зорієнтованої програми виховання моральної культури курсантів вищих військових закладів освіти. Доведено педагогічну доцільність і практичну ефективність сукупності об’єктивних (зовнішніх) умов (програмних, професійних, культурологічних) виявлено специфіку втілення основних положень Кодексу честі офіцерського корпусу Збройних сил України в практику виховання моральної культури курсантів; доведено основоположність суб’єкт-суб’єктних відносин між викладачами й курсантами, командиром підрозділу й курсантами у процесі виховання моральної культури, виявлено чинники їх забезпечення та динаміку розвитку від співпідпорядкування до співтворчості; з’ясовано й охарактеризовано шляхи використання національно-культурних традицій, бойового досвіду видатних вітчизняних полководців і військовослужбовців, що відзначились у виконанні міжнародної Програми “Партнерство заради миру”; з’ясовано фактори конструювання військово-педагогічного середовища. Установлено суб’єктивні (внутрішні) умови: когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові. З’ясовано й експериментально перевірено науково-методичну систему засобів виховання моральної культури в цілісній педагогічній діяльності ціннісно-смислового спрямування, для якої характерним є поєднання інноваційності й традиційності: види і форми діяльності (інтелектуально-емоційні аукціони, філософські столи, бліц-турніри, конкурси, диспути, ушанування ветеранів та ін); методи й прийоми (ратного труда, індивідуальних бесід, переконування, позитивного прикладу, різних видів тренувань, нарядів, варт тощо); авторські технології (виховання ціннісного ставлення курсантів до професії; поєднання індивідуальної, групової та колективної професійної діяльності; формування діалогічної основи виховання толерантності та культури спілкування). На основі розроблених узагальнених критеріїв (інтелектуальний, аксіологічний, практично-поведінковий) і обґрунтованих рівнів (високий, середній, низький) вихованості моральної культури показана ефективність організаційно-функціональної, змістової моделі й доцільність сукупності виявлених педагогічних умов. Зафіксовано збільшення кількості курсантів з високим рівнем моральної культури в трьох експериментальних військових навчальних закладах (Полтавський військовий інститут зв’язку (на 33,3%), Одеський інститут Сухопутних військ (на 32,4%), Військовий інститут ракетних військ і артилерії Сумського державного університету (на 34,2%), у середньому на 33,3% порівняно з контрольними групами. Таким чином, завдання дослідження виконані, гіпотеза одержала підтвердження. Проте нашим дослідженням проблема не вичерпується, подальшого вивчення насамперед потребує виховання моральної культури військовослужбовців строкової служби. Основні положення дисертаційної роботи викладено у таких публікаціях: 1. Ісаєнко Т.К. Виховний аспект підготовки майбутнього офіцера Збройних сил України // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка: Зб. наук. праць. – Серія “Педагогічні науки”. – Полтава, 2000. – Вип. 2 (10). – С.174 – 181. 2. Ісаєнко Т.К. Суб’єкт-суб’єктні відносини як норма співжиття у військовому колективі // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 2001. – Вип. XI. – С. 81 – 86. 3. Ісаєнко Т.К. Сучасні теоретичні підходи до аналізу проблеми виховання моральної культури майбутніх офіцерів // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. – Львів. – 2002. - №4. – С. 214 – 219. 4. Ісаєнко Т.К. Військово-національні традиції як чинник формування моральної культури військовослужбовців // Зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Серія “Педагогічні науки”. – Полтава, 2002. – Вип. 5/6 (26-27). – С. 79 – 85. 5. Ісаєнко Т.К. З історії виховання моральної культури військовослужбовців // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2002. – т. IV. – Ч. 6. – С. 91 – 94. 6. Ісаєнко Т.К. Теоретичні засади виховання моральної культури майбутніх офіцерів // Імідж сучасного педагога. – 2003. – №1. – С. 62 – 63. 7. Ісаєнко Т.К. Моральне виховання курсантів вищих військових навчальних закладів засобами української мови // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Розбудова суверенної України і проблеми виховання у вищих навчальних закладах”. – Полтава, 1999. – С. 71 – 74. 8. Ісаєнко Т.К. Моральне виховання як засіб гуманізації змісту освіти у вищих військових навчальних закладах // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Філософські проблеми гуманізації вищої освіти”. – Суми – Бердянськ, 2001. – С. 109. 9. Ісаєнко Т.К. Моральна культура особистості як педагогічна проблема // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту освіти”. – Полтава, 2001. – С. 22 – 23. 10. Ісаєнко Т.К. Військово-педагогічне середовище як фактор виховання моральної культури курсантів // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, присвяченої ювілею факультету “Телекомунікації”. – Полтава, 2004. – С. 18 – 20. 11. Ісаєнко Т.К. Гуманітаризація системи військової освіти в умовах реформування Збройних сил України // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Демократичні процеси та демократична освіта – основа розвитку соборності в Україні”. – Полтава, 2005. – С. 64 – 67. Анотації | 