Анотація до роботи:

Куліков Ю.А. Вихідний матеріал томата для селекції на гетерозис в умовах плівкових теплиць. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. Юр’єва УААН. Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена аналізу існуючого вихідного матеріалу за господарсько-цінними ознаками в плівкових теплицях.

Встановлена селекційна цінність вихідних ліній томата, для гетерозисної селекції в умовах плівкових теплиць. Проведено пошук нових підходів по створенню нового вихідного матеріалу.

Проведений пошук щодо використання селективних фонів для оцінки спектра фенотипової мінливості та добір нових ліній томата. Вивчено їх комбінаційні здатності, встановлені кореляції та успадкування основних господарських ознак у створеного вихідного матеріалу.

Встановлені напрямки використання створених вихідних форм томата в умовах плівкових теплиць.

Створені нові гетерозисні гібриди томата Бармалєй F₁, Ятрань F₁ для плівкових теплиць на основі нового вихідного матеріалу

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання зі створення нового вихідного матеріалу та на його основі гетерозисних гібридів F₁ томата для умов плівкових теплиць. Встановлено селекційну цінність створеного вихідного матеріалу в умовах плівкової теплиці на ґрунті без обігріву. Показана ефективність комплексності у визначенні кореляцій, успадковування, комбінаційної здатності для добору селекційно цінних ліній. Показано ефективність розроблених методів добору та використання селективних фонів для одержання і виділення цінних батьківських компонентів гетерозисних гібридів. Встановлені закономірності забезпечують прискорення гетерозисної селекції томата для умов плівкових теплиць. Створено новий вихідний матеріал і гетерозисні гібриди F₁ томата з високою стійкістю до стресових умов вирощування. Результати досліджень мають теоретичне і практичне значення для селекції томата та для сільськогосподарського виробництва України.

1. Вперше встановлено ефективність визначення селекційної цінності існуючого вихідного матеріалу (сорти, лінії, гібриди) за комплексом господарських ознак як початкової ланки при створенні нового вихідного матеріалу томата в умовах плівкової теплиці на ґрунті без обігріву.

2. Встановлено селекційну цінність існуючого вихідного матеріалу залежно від напряму його використання у схрещуваннях.

Найбільшу кількість ліній з комплексом господарсько-цінних ознак виділено з популяцій складних подвійних гібридів 17,7% (Petula F₁ (КАС В) F₁ – 21,8%, Orion F₁ Інтуїція F₁ – 20,5%), а також у потомстві гібридів F₁, що розщеплюються 15,7% (Petula – 23,9%; Maeva – 22,1%, Taлица – 22,1%). Значну кількість селекційно цінних ліній виділено з популяції складних потрійних схрещувань 15,8% (Petula F₁ лінія (КАС В) – 21,8%; лінія Оріон х Інтуїція F₁ – 20,5%).

3. Внаслідок оцінки нового вихідного матеріалу встановлено, що найбільш ефективним типом схрещування для добору скоростиглих ліній є використання напівкультурних форм томата. Одержано лінії з тривалістю вегетаційного періоду – 91 добу (в 1061 – 88 діб, в 1063 – 90 діб), а також сортолінійні та складні подвійні схрещування лінії з достиганням 102 доби (кращі з яких с 1021 та с 1027 – по 98 діб).

4. Показано ефективність одержання лінії з високою ранньою врожайністю у потомстві гібридних комбінацій сортолінійного походження 1,8 кг/м² (у ліній с 1027 – 2,1 кг/м², с 1026 – 2,0 кг/м²), а також від складних потрійних і подвійних схрещувань — 1,8 кг/м² та 1,7 кг/м² відповідно (ст 1030 – 2,8 кг/м², ст 1040 –2,7 кг/м², сд 1053 – 2,2 кг/м², сд 1054 – 2,2 кг/м²). Разом з тим, одержано лінії з високою загальною врожайністю, які відібрано у потомствах гібридів від складних подвійних та потрійних схрещувань — 10,5 кг/м² та 10,6 кг/м² відповідно (сд 1052 – 12,5 кг/м², ст 1035 – 12,4 кг/м²), а також від міжлінійних схрещувань — 10,5 кг/м² (м 1014 – 13,4 кг/м²)_.

5. Доведено ефективність одержання крупноплідних генотипів у популяціях F₂ від міжлінійних схрещувань 132 г (м 1008 – 155 г.), та від схрещувань за участю мутантних генотипів (ген f) 130 г (мф 1072 – 224 г).

6. Показано, що лінії з підвищеним вмістом біохімічних речовин, ефективно добирати в популяціях F₂ від віддалених схрещувань (в1061, в1063, в1064, в1065).

7. Доведено ефективність виділення толерантних до Alternaria solani Sor зразків з ступенем розвитку хвороби менше 30% в популяціях F₂ від віддалених схрещувань з 19% ураження (в1063), а також в потомстві від розщеплення гібридів F₁ 24% (л 400, л 404, л 406, л 418).

8. Лінії томата, стійкі до розтріскування плодів, відібрано з гібридів F₂ від віддалених схрещувань зі стійкістю 4,2 бала (в 1061 – 5,0 бала, в 1062 – 5,0 бала), а також при розщеплені гібридів F₁ 4 бала (л 828, л 829, л 830, л 404, л 406, л 407, л 418 – бал стійкості 5,0).

9. Встановлено кореляції між господарсько-цінними ознаками, що дало можливість ефективно проводити добори від різних типів схрещувань. Виявлено середню зворотню кореляцію між загальною врожайністю та тривалістю вегетаційного періоду (-0,43 ± 0,09), а також між вмістом сухої речовини та титрованих кислот з загальним врожаєм -0,47 ± 0,09 і -0,35 ± 0,09 відповідно. Визначено середню залежність між накопиченням у плодах аскорбінової кислоти з раннім врожаєм (0,49 ± 0,09). Також встановлено середню пряму залежність між стійкістю плодів томата проти розтріскування та тривалістю вегетаційного періоду (0,44 ± 0,09) та зворотню — з масою плода (-0,34 ± 0,09).

10. Визначено позитивний ступінь успадковуваності за материнською формою ознак: рання і загальна врожайність, маса плоду, розтріскуємість плодів, накопичення в плодах цукру, титрованих кислот і аскорбінової кислоти, за батьківською формою – кількість плодів, тривалість вегетаційного періоду, накопичення нітратного азоту.

11. Встановлено рівень загальної комбінаційної здатність нових селекційних ліній залежно від їх походження. Високою загальною комбінаційною здатністю за ознакою “врожайність” характеризувались лінії, які відібрані в популяціях F₂ від складних подвійних схрещувань 3,8. Також вони були кращими за ефектами ЗКЗ за масою плоду 1,42. Високою комбінаційною здатністю за тривалістю вегетаційного періоду були лінії, які відібрані в популяціях F₂ від віддалених та сортолінійних схрещувань -8,08 та -2,12 відповідно.

12. Доведено ефективність хімічних селективних середовищ для виділення на ранніх стадіях розвитку цінних рекомбінантних генотипів з бажаними господарськими ознаками, кращі серед яких були середовища ХСР – 4 та ХСР – 6, на фоні яких відібрано лінії 711 106 і 710 106 відповідно. Лінії виділені за комплексом господарсько – цінних ознак як вихідний матеріал для створення гетерозисних гібридів томата для плівкових теплиць.

13. Створено перспективні гібриди F₁, які перевищили стандарт більше, ніж на 30% при врожайності 13,8 кг/м². Подано заявку на державну реєстрацію до Державної служби з охорони прав на сорти рослин у 2004–2005 рр. на два нових високоврожайних, гетерозисних гібриди томата Бармалєй F₁ і Ятрань F₁. Гетерозисний гібрид Бармалєй F₁ включено до Державного реєстру сортів України на 2007 р.

14. Встановлено високу економічну та біоенергетичну ефективність вирощування нових гібридів томата в плівкових теплицях. Рентабельність вирощування нових гібридів томата Бармалєй F₁ і Ятрань F₁ склала 93,7% та 94,0% відповідно, що значно більше, ніж у стандартного гібрида КДС–5 F₁ (34,7%). Коефіцієнт біоенергетичної ефективності їх вирощування становив відповідно 1,74 та 1,89.