В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з визначення особливостей створення гетерозисних гібридів F1 редиски на основі самонесумісності. Встановлено особливості генофонду, адаптивність, кореляції між ознаками, насиченість сортозразків самонесумісними формами, успадковуваності ознак і комбінаційну здатність самонесумісних інбредних ліній. Доказано ефективність створення гетерозисних гібридів F1 з використанням материнських самонесумісних форм. Встановлені закономірності забезпечили створення генетичного банку джерел господарсько-цінних ознак. Створено самонесумісні інцухт - лінії і гетерозисний гібрид редиски Сідея F1. Результати досліджень мають теоретичне і практичне значення для селекції редиски і для сільськогосподарського виробництва України. 1. Встановлено особливості прояву ознак генофонду редиски та виділено джерела ранньостиглості – Французький сніданок, Жара, Rebel, Рісо, Рубін, Кавалерондо, Богиня; стійкості до стеблування – Gigante Siculo, Helro і Jolly; врожайності і товарності – Gigante Siculo і Жара; високого вмісту сухої речовини – Жара, Ілка, Червона з білим кінчиком; загального цукру – Катруся, Карка, Жара, Ілка, Рісо; аскорбінової кислоти – Helro, Базис, Французький сніданок, Gigante Siculo; з низьким накопиченням нітратного азоту – Червона з білим кінчиком, Helro, Gigante Siculo, Жара. 2. Виділено сорти з високою пластичністю і селекційною цінністю за комплексом ознак — Helro, Ілка, Gigante Siculo, Жара; з високою агрономічною стабільністю — Rebel, Ксенія, Serrida, Червона з білим кінчиком. 3. Встановлено кореляції між господарсько – цінними ознаками, що дає можливість оптимізувати селекційний процес. Середню пряму кореляцію виявлено між тривалістю вегетаційного періоду і урожайністю (0,39); масою коренеплоду і вмістом загального цукру (0,36). Сильну обернену залежність встановлено між накопиченням нітратного азоту і сухої речовини (- 0,71), середня - між вегетаційним періодом і товарністю (-0,30). 4. Встановлено високі ефекти загальної комбінаційної здатності за ознаками: урожайність 61,1 - 27,5 (Жара, Базис, Богиня); товарність 19,7 - 16,9 (Жара, Богиня, Катруся); маса розетки від - 32,9 до - 19,5 (Saxa, Helro, Jolly). 5. Визначено рівень насиченості колекційних сортозразків редиски самонесумісними рослинами – 75,0 - 70,0% (Serrida, Ілка). Висока активність алелей гена самонесумісності спостерігалась в умовах плівкової теплиці, а у відкритому ґрунті її прояв знижувався в 1,5 - 2,0 рази. 6. Встановлено оптимальні дози гіберелінової кислоти (80 мг/л), що дає можливість збільшити вихід насіння самонесумісних інбредних ліній редиски до 4,2 - 4,7 г з рослини. 7. Визначено джерела господарсько – цінних ознак у самонесумісних інбредних ліній редиски за: ранньостиглістю 21 - 22 доби (Жл-5, Кар-7, Жа-4); урожайністю і товарністю 0,5 кг/м2,u9 70-85% (Бо-9, Бз-12, Іл-5); високою масою коренеплодів 9 - 10 г (Бз-12, Бо-9, Іл-5); найкраще співвідношення маси листків до маси рослини 20% - 22% (Бо-9, Жа-4); високий бал стійкості до утворення пустот в коренеплодах 5,0 - 4,6 (Ха-3, Жл-5). 8. Встановлені коефіцієнти успадковуваності господарських ознак у гібридів F1: скоростиглість успадковувається за батьківською формою h2Б = 0,640; за урожайністю — материнська і батьківська лінії мають від’ємний коефіцієнт успадковування, h2М = - 0,236 і h2Б = - 0,216; товарність редиски за материнською формою h2М = 0,913; доля листків від загальної маси рослини за батьківською формою h2Б = 0,945; стійкість проти утворення пустот в коренеплодах за материнською формою h2М = 0,912. 9. З високою загальною комбінаційною здатністю за ознакою урожайність виділено самонесумісні лінії Кс-15 (9,23), Ру-18 (8,27), Жл-5 (4,96); за масою листків – Сер-2 (-2,88), Ла-13 (-2,84), Жа-4 (-2,14); за масою коренеплоду Ха-3 (7,52), Сер-2 (6,59), Пі-9 (4,63); за товарністю Сер-2 (1,73), Ха-3 (1,34), Ка-2 (1,14). 10. Створено і передано до Державної служби з охорони прав на сорти рослин перший український гетерозисний гібрид редиски на основі самонесумісності Сідея F1. Доведено економічну та біоенергетичну ефективність вирощування гібрида редиски Сідея F1. Рівень його рентабельності становить 93,7% а коефіцієнт біоенергетичної ефективності – 1,89. |