У дисертації подано характеристику самозапилених ліній кукурудзи різних груп стиглості за насіннєвою продуктивністю. Наведено теоретичне узагальнення та новий підхід вирішення наукового завдання щодо підвищення насіннєвої продуктивності (кількість зерен з рослини в штуках) кукурудзи, і створення високопродуктивних гібридів на основі оцінки та добору вихідного матеріалу за вказаною ознакою. 1. Самозапилені лінії кукурудзи з високою насіннєвою продуктивністю зустрічаються серед усіх груп стиглості, а тому при групуванні вихідного матеріалу за цією ознакою слід враховувати і елементи скоростиглості. 2. Відмінності між самозапиленими лініями кукурудзи за елементами насіннєвої продуктивності (кількість рядів зерен, зерен в ряду, довжина качана) дають можливість ефективно проводити відбір, а використання таких ліній у гібридизації – одержувати високопродуктивні гібриди. 3. Серед колекції виявлено самозапилені лінії кукурудзи з високою насіннєвою продуктивністю ХЛГ 33, ХЛГ 164, ХЛГ 281, ХЛГ 290, ХЛГ 403, ХЛГ 562, ХЛГ 1128, ХЛГ 1216, ХЛГ 1325, ХЛГ 1343, УХ 405, СО 113, TVA 8022 O2, які перевищують стандарт на 25 % і більше. 4. слабка кореляційна залежність між масою 1000 зерен та насіннєвою продуктивністю (r = 0,158 – 0,254) свідчить про те, що дана ознака не може бути об’єктивною при визначенні насіннєвої продуктивності кукурудзи. 5. Ознака “кількість зерен в ряду” має найбільший вплив на вираженість насіннєвої продуктивності (r = 0,825 – 0,859) та врожайності (r = 0,695 – 0,766). 6. Встановлено тісний кореляційний зв’язок (r = 0,766 – 0,886) між урожайністю та насіннєвою продуктивністю у самозапилених ліній і простих гібридів кукурудзи, який описується рівнянням регресії у = 0,3774 + 0,0067 Х. 7. Самозапилені лінії кукурудзи, які утворюють більше одного качана на рослині, диференціюються на такі, в яких обидва качани наближаються за насіннєвою продуктивністю (ХЛГ 33, Р 523) і такі, в яких верхні качани істотно кращі за нижні (ХЛГ 169, ХЛГ 270, ХЛГ 272). 8. Кількість квіток на качані є вагомим фактором при збільшенні насіннєвої продуктивності кукурудзи (r = 0,681 – 0,868). Тому поряд із елементами продуктивності (кількість рядів зерен, кількість зерен в ряду) у кукурудзи слід аналізувати кількість незав’язаних квіток в ряду, що сприятиме прискоренню добору вихідного матеріалу та створенню на його основі високопродуктивних гібридів кукурудзи. 9. Самозапилені лінії відрізняються як за ЗКЗ, так і за СКЗ за елементами насіннєвої продуктивності (кількість рядів зерен, зерен в ряду). При цьому, як високі значення ЗКЗ, так і високі значення СКЗ відіграють важливу роль у вираженості вказаних ознак у гібридів. 10. Між гібридами кукурудзи існують достовірні реципрокні відмінності за елементами насіннєвої продуктивності: за кількістю рядів зерен у 2001 році у 30 пар (83,3%), та в 2002 році у 28 пар (77,8%) із 36 гібридинх комбінацій; за кількістю зерен в ряду у 2001 році у 17 пар (47,2%) та 19 пар (52,8%) у 2002 році, що вказує на необхідність підбору напрямків схрещування при гібридизації. 11. Встановлена можливість проведення повного генетичного аналізу для ознак “кількість рядів зерен”, “кількість зерен в ряду”, “кількість зерен на качані”, в ході якого підтверджено цінні властивості виділених за насіннєвою продуктивністю ліній та визначено генетичну сутність формування ознаки “висока насіннєва продуктивність”. Якщо за кількістю рядів зерен спостерігався майже еквівалентний розподіл по наддомінуванню високого показника (25,0 % і 41,7 % випадків у різні роки) та відповідно низького (37,5 % і 30,6 %), то за іншими ознаками в різні роки переважав ефект позитивного наддомінування та неповного домінування. При цьому саме ця величина неповного домінування (19,4 – 31,9 % випадків у різні роки) вказує на високу специфічність окремих гібридних комбінацій, що виражається через СКЗ окремих ліній. 12. На генетичну вираженість вивчених ознак насіннєвої продуктивності значний вплив здійснюють фактор року та середовищної взаємодії генотипу, внаслідок чого встановлена нестабільність у генетичній детермінації ознак в однієї і тієї ж лінії по роках. 13. Для створення високопродуктивних гібридів кукурудзи необхідно підбирати такі батьківські компоненти, які мають ознаки, що визначають насіннєву продуктивність (кількість зерен з рослини, рядів зерен, зерен в ряду) і мають найвищу комбінаційну здатність за елементами насіннєвої продуктивності при найменшій специфічності (за СКЗ) її прояву. Як кращі слід відзначити лінії ХЛГ 33, ХЛГ 403, ХЛГ 562, УХ 405. 14. Аналіз біоенергетичної ефективності вирощування самозапилених ліній з високою насіннєвою продуктивністю та створених на їх основі простих гібридів кукурудзи, вказує на правильність підходу при підборі батьківських пар при гібридизації. Так енергетичний коефіцієнт для ліній становить: 1,41 у стандарту та 2,37 у кращої лінії з середньоранніх, та 1,82 і 2,80 у середньостиглих. У гібридів цей показник становить – 3,66 та 4,14 і 4,81 та 5,03, відповідно. |