Анотація до роботи:

Нікіфорова О. В. Видовий склад, розповсюдження і заходи боротьби з іксодовими кліщами (Ixodidae) у Харківській області – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.

Дисертацію присвячено вивченню видового складу і розповсюдження іксодових кліщів (Parasitiformes:Ixodidae), виявленню їх хазяїв-живителів та розробці заходів боротьби з іксодовими кліщами.

Під час проведення еколого–фауністичного обстеження встановлено, що на території Харківської області мешкають 7 видів іксодових кліщів, з яких найбільш масовими є Ixodes ricinus (74,60%) і Dermacentor reticulatus (24,78%). Ці види кліщів є носіями шести збудників заразних хвороб, таких як Borrelia burgdorferi s. l., Babesia microti, Erlichia phagocytophila geno group, Bartonella spp., Rickettsia spp., Toxoplasma gondii. Уточнені строки активності Ixodes ricinus в природі. Встановлено, що залежно від метеорологічних умов тривалість циклу розвитку кліща Ixodes ricinus становить 4 роки, рідше 3.

Вивчено дію сучасних акарицидів на іксодових кліщів у лабораторних та виробничих умовах і встановлено їх економічну ефективність. На підставі одержаних результатів удосконалено схему боротьби з кліщами, яка включає 3–4 обробки на рік та розроблено рекомендації щодо заходів боротьби з іксодовими кліщами.

1. Вивчено розповсюдження, видовий склад та динаміку чисельності іксодових кліщів у Харківській області; виявлено основних живителів кліщів та тривалість розвитку кліща Ixodes ricinus. У кліщах видів Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus методом ПЛР виявлено ДНК шести збудників інфекційних хвороб, небезпечних для тварин і людей. Вивчено акарицидну ефективність ряду препаратів та удосконалено схему застосування акарицидів з урахуванням фенології іксодид.

2. У лісостеповій і степовій зонах Харківської області встановлено паразитування 7 видів іксодових кліщів: Ixodes ricinus, I. apronophorus, I. crenulatus, I. trianguliceps, Rhipicephalus rossicus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus. У наших зборах найчастіше зустрічались кліщі виду Ixodes ricinus (74,60%) та Dermacentor reticulatus (24,78%).

3. Основними живителями статевозрілих кліщів в умовах лісостепової і степової зон є велика і дрібна рогата худоба та собаки; для преімагінальних стадій – різні види дрібних ссавців: мідиця мала, мідиця звичайна, миша польова, нориця лугова, нориця руда, хом’ячок сірий.

4. На основі ретроспективного аналізу статистичних даних тридцятирічного терміну встановлено тривалість циклу розвитку кліща виду Ixodes ricinus на території Харківської області. Цей вид проходить повний цикл розвитку частіше за чотири роки, рідше за три.

5. Встановлено, що активність імаго кліщів залежить від температури довкілля і починається з кінця березня, а німф – з кінця квітня. Максимум активності імаго та німф іксодид припадає на червень. У вересні відмічено незначний повторний підйом чисельності іксодид.

6. Методом ПЛР у кліщах видів Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus виявлено ДНК шести збудників: Borrelia burgdorferi s. l., Babesia microti, Erlichia phagocytophila geno group, Bartonella spp., Rickettsia spp., Toxoplasma gondii. Ступінь ураження дрібних ссавців, за результатами ПЛР склала: Borrelia burgdorferi s. l. 6%, Erlichia phagocytophila geno group 2%, Bartonella spp. 26%, Rickettsia spp. 20%, Toxoplasma gondii 6%.

7. Виявлення Borrelia burgdorferi s. l., Bartonella spp., Rickettsia spp., Erlichia phagocytophila geno group у голодних німфах та імаго Ixodes ricinus свідчить про наявність трансфазної передачі цих інфекційних агентів у іксодид.

8. У лабораторних і виробничих дослідах отримано високу акарицидну ефективність тактику, бутоксу-50, аміциду та ектоциду. Встановлено, що 0,07% водна емульсія бутоксу-50; 5% водно-масляна емульсія аміциду та 5% водно-масляна емульсія ектоциду, застосованих методом обприскування, знищують іксодових кліщів і захищають тварин від нападу членистоногих протягом 17–20 діб.

9. Удосконалено схему боротьби з іксодидами на тваринах з урахуванням їх фенологічних і екологічних особливостей, а також початку випасання худоби. Встановлено, що для захисту тварин від іксодових кліщів достатньо декількох обробок на рік: якщо худобу починають випасати з квітня, то потрібно проводити 4 обробки: перша – перед вигоном худоби на пасовище, друга – через 17–20 діб, третя – у червні, а четверта – у вересні; якщо худобу починають випасати з травня – достатньо трьох обробок: першу проводять перед вигоном тварин на пасовище, другу – у червні і третю – у вересні.

Публікації автора:

1. Симоненко О. В. Іксодові кліщі, як перенощики збудників заразних хвороб тварин та людини / О.В. Симоненко //Вісник Сумського ДАУ. – Суми, 1999. – Вип. 4. – С. 170–175.

2. Симоненко О. В. Фауна и экология иксодовых клещей (Parasitiformes: Ixodidae) Харьковской области / О.В. Симоненко //Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Х., 2000. – Вип. 77. – С. 293–298.

3. Наглов В. А. Особенности экологии клеща Ixodes ricinus L. (Ixodidae) в лесопарковой зоне Харькова / В. А. Наглов, Г. Е. Ткач, О. В. Симоненко // Известия Харьковского энтомологического общества. – 2000. – Т. VIII, вип. 1. – С. 127-131.

Дисертант брала участь у збиранні кліщів із стаціонарного маршруту, ідентифікувала їх до виду, приймала участь у статистичній обробці матеріалів.

4. Симоненко О. В. Акарицидна дія аміцида, бутокса і тактика на німф і личинок кліщів I. ricinus в лабораторних умовах / О.В. Симоненко //Вісник Сумського ДАУ. – Суми, 2001. – Вип. 6. – С. 106-109.

5. Никифорова О. В. К вопросу прогнозирования численности и пиков активности Ixodes ricinus (Parasitiformes: Ixodidae) в Харьковской области / О. В. Никифорова //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць, присвячений 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного інституту. – Х., 2001. – Вип. 9 (33), ч. 1. – С. 204–208.

6. Нікіфорова О. В. Нові дані про іксодових кліщів, як носіїв збудників деяких інфекцій в Харківській області / О. В. Нікіфорова, В. О. Наглов, В. Є. Кульшин //Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Х., 2005. – Вип. 85, т. ІІ. – С. 833–837.

Дисертант провела збір іксодових кліщів, ідентифікувала їх до виду, брала участь у проведенні полімеразно-лінцюгової реакції, особисто проаналізувала та статистично обробила отримані дані.

7. Иксодовые клещи – носители возбудителей некоторых инфекций в Харьковской и Черниговской областях /О. В. Никифорова и [др.] // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения Тезисы докладов Х международной научно-производственной конференции, 15–19 мая 2006г. – Белгород, 2006. – Т. II. – С. 33.

Дисертант відібрала матеріал, провела попередню його обробку та підготовку для виділення ДНК збудників із кліщів, брала участь у постановці ПЛР, проаналізувала та статистично обробила отримані дані.

8. Нікіфорова О. В. Деякі особливості динаміки чисельності Ixodes ricinus у Харківській області / О. В. Нікіфорова, В. О. Наглов, В. Я. Пономаренко //Вісник Сумського ДАУ. – Суми, 2005. – Вип. 1–2. – С. 68–173 .

Дисертант проводила збирання іксодових кліщів, визначила їх до виду, статистично обробила отриманий матеріал та матеріал, люб’язно наданий Харківською санітарно-епідеміологічною станцією.

9. Нікіфорова О. В. Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus – носії збудників деяких хвороб у Лісостепу та Поліссі України / О.В. Нікіфорова, В. Я. Пономаренко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць. – Х., 2006. – Вип. 13 (38), ч. 3: Актуальні проблеми заразної патології, паразитоценології. – С. 225–231.

Дисертант відібрала матеріал, провела попередню його обробку та підготовку для виділення ДНК збудників із досліджуваних кліщів, брала участь у постановці ПЛР, проаналізувала та статистично обробила отримані дані.

10. Приходько Ю. О. Рекомендації про заходи боротьби з іксодовими кліщами / Ю. О. Приходько, В. Я. Пономаренко, О. В. Нікіфорова. – Х., 2005. – 34 с.

Дисертант провела дослідження відносно визначення ефективності сучасних препаратів проти іксодових кліщів.

11. Патент на корисну модель № 12659, Україна МПК⁹, F16H 7/02, C12Q 1/68. Спосіб детекції Borrelia burgdorferi sensu lato у біологічних зразках за допомогою полімеразної ланцюгової реакції / О. В. Нікіфорова, В. Є. Кульшин, В. І. Симоненко, В. Я. Пономаренко (Україна). – u 200508363; Заявл. 29.08.2005; Опубл. 15.02.2006, Бюл. № 2. – 4 с.