1. У дисертації досліджено розповсюдження та видовий склад іксодових кліщів, які паразитують на вівцях у Криму, вивчено біологічний цикл і фенологію основного переносника кровопаразитів овець – кліща Rh. bursa. Проведено пошук нових акарицидів, встановлено їх ефективність, нешкідливість та економічну доцільність. За результатами роботи удосконалена схема застосування акарицидів з урахуванням біології та фенології переносника. 2. На вівцях у Криму виявлено 6 видів кліщів сімейства Ixodidae: Rh. bursa, Haem. punctata, D. marginatus, I. ricinus, Hyal. plumbeum й Hyal. scupense. Найбільш розповсюдженими є кліщі виду Rh. bursa, які становили 69,7% від загальної кількості кліщів у наших зборах. У окремих зонах ураженість овець кліщами Rh. bursa становила: у передгірній – 85%, гірській – 60,6% і в приморській частині степового Криму – 52,7%. 3. Вивчено фенологію Rh. bursa. Встановлено, що сезон паразитування кліщів на тваринах залежав від кліматичних факторів (температури та кількості опадів), і починався з другої декади квітня або з другої декади травня і тривав по листопад включно. Зв’язок між середньомісячною кількістю опадів і чисельністю кліщів виду Rh. bursa має зворотну залежність. Визначено збіг між цвітінням деяких рослин (кульбаба, адоніс, акація біла, грицики та деревій) і строками появи кліщів на тваринах. 4. Вивчено життєвий цикл і біологічні особливості кліща Rh. bursa. З’ясовано, що протягом року цей вид дає одну генерацію із двома піками активності кліщів на тваринах – один у червні, обумовлений імаго, другий у жовтні, обумовлений личинковими стадіями. 5. У лабораторних умовах цикл розвитку кліща становив 115 діб за умови переходу німф в імагінальну стадію цього року і 346 діб при линянні німф у наступному році. В умовах Криму в зимовий період виживають переважно ситі німфи, у меншій мірі – голодні імаго; насичені самки й голодні личинки частіше гинуть. 6. Середня зараженість самок Rh. bursa в Криму збудниками кровопаразитарних хвороб овець становила 19,9%. При цьому зараженість у вогнищах латентного типу вища в 4,1 разу (28,6%), ніж у вогнищах епізоотичного типу (7,0%), і зовсім відсутня в загрозливих вогнищах. 7. Лабораторні та виробничі досліди показали високу акарицидну дію нових препаратів – аміциду, талстару і кінміксу, використаних методами обприскування та купання. Встановлено, що 0,005% в.е. талстару і кінміксу, і 0,6% в.е. аміциду знищували іксодових кліщів на тваринах і запобігали їх повторному нападу протягом 20 діб. 8. Триразова обробка овець 0,005% в.е. талстару з інтервалом 15 діб не спричиняла видимих ознак інтоксикації, не впливала на морфологічні показники крові тварин. Каталітична активність ХЕ максимально знижувалась у 2,1 рази (Р 0,001), відновлення її наступало на 15-у добу після третьої обробки. Рівні АсАТ і АлАТ підвищувались відповідно в 2 і 2,3 рази (Р 0,001) і статистично не відрізнялись від контролю вже на 15-у добу після третьої та на 5-у добу після другої обробки відповідно. 9. При використанні пропливної ванни талстар був у 13,7 разів дешевший, ніж аміцид, а при обробці овець методом обприскування найбільш економічним був препарат аміцид. 10. Удосконалено схему боротьби з основним переносником кровопаразитів овець у Криму – кліщем Rh. bursa з урахуванням його біолого-екологічних та фенологічних особливостей. Ця схема містить три обробки тварин: перша – в третій декаді травня – першій декаді червня, друга – через 17–20 діб, третя – в третій декаді вересня – першій декаді жовтня. |
