У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі з удосконалення методології вибору раціональних технологій підсилення залізобетонних колон в умовах реконструкції діючих промислових підприємств. Основні висновки за результатами виконаних досліджень зводяться до наступного: 1. У практиці виробництва робіт з підсилення залізобетонних колон найбільше розповсюдження отримали методи улаштування залізобетонних обойм, улаштування одностороннього нарощування перерізу, підсилення набризком бетонної суміші, підсилення сталефібробетоном, встановлення металевих розпірок. Існуючі методики та нормативні документи не регламентують можливість вибору раціонального методу підсилення в конкретних умовах експлуатаційних впливів, характерних для кожного виду виробництва. Відсутній методичний підхід з формування можливих варіантів підсилення. Не встановлений кількісний вплив факторів на техніко-економічні показники технологій підсилення. 2. Аналіз та узагальнення даних обстежень промислових об`єктів, що експлуатуються, дозволив визначити групи факторів, що змінюють якісні та кількісні показники процесів підсилення: дефекти залізобетонних колон, збільшення експлуатаційних навантажень та клас бетону підсилення. 3. Розроблена методика дослідження впливу зазначених факторів на техніко-економічні показники виробництва робіт з підсилення залізобетонних колон. Критеріями вибору технології підсилення прийняті трудомісткість та кошторисна вартість. 4. Дослідженнями підтверджена значущість факторів та виявлений ступінь їх впливу на вартість і трудомісткість виробництва робіт з підсилення залізобетонних колон. Аналіз отриманих залежностей показав, що довжина дефекту не впливає на вартість підсилення колон шляхом встановлення металевої розпірки з однієї гілки. Підсилення колон з мінімальними витратами ресурсів при різноманітних рівнях факторів, що досліджуються, досягається методом одностороннього нарощування перерізу. Дослідження довели, що найменш економічно ефективним виявився метод підсилення сталефібробетоном. Застосування бетонів високої міцності дозволяє знизити вартість та трудомісткість підсилення колон за рахунок зменшення товщини бетону підсилення, що в значній мірі знижує обсяги робіт з укладання та ущільнення бетонної суміші. 5. Розроблені багатофакторні моделі визначення вартості та трудомісткості виробництва робіт з підсилення залізобетонних колон різними методами, які враховують вплив дефектів колон, збільшення експлуатаційних навантажень та клас бетону підсилення. Виявлено, що набір значущих факторів та ступінь їх впливу на вартість і трудомісткість підсилення для будь-якого методу відрізняються. Статистично незначущою у отриманих рівняннях множинної регресії для колон висотою 6 м та 3 м виявилась корозія арматури. 6. Визначені коефіцієнти до моделей обґрунтування вартості та трудомісткості, які враховують розташування дефектів по гранях колон. Так, наявність дефектів на трьох гранях збільшує вартість та трудомісткість виробництва робіт з підсилення методом одностороннього нарощування перерізу у 2,14 та 1,66 рази відповідно. Кількість дефектних граней для інших методів підсилення, що досліджуються, істотно не впливає на вартість та трудомісткість підсилення. Наявність дефектів на чотирьох гранях збільшує ці показники відповідно у 1,22 і 1,17 рази. 7. Встановлені області раціонального застосування методів підсилення за критеріями трудомісткості та вартості з урахуванням ступеня збільшення навантаження та довжини дефектів колон. 8. Розроблена методика принципового вибору раціонального методу підсилення залізобетонних колон, в основу якої закладена запропонована автором послідовність операцій з вибору раціонального варіанту підсилення колон, оцінка кінцевих техніко-економічних показників на підставі розроблених моделей того або іншого методу підсилення. 9. Запропоновані і впроваджені на практиці конструктивно-технологічні пропозиції при підсиленні залізобетонних конструкцій двох промислових об`єктів на ВАТ «Авдієвський коксохімічний завод» та СО Курахівської ТЕС ТОВ «Східенерго» дозволили отримати засвідчені документально економічні ефекти у сумі 18,650 тис.грн. та 52,300 тис.грн. відповідно. | 