Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Діагностика і терапія тварин


Чуб Олександр Васильович. Вторинна дистонія рубця у високопродуктивних корів (патогенез і лікування): Дис... канд. вет. наук: 16.00.01 / Білоцерківський держ. аграрний ун- т. - Біла Церка, 2001. - 150арк. - Бібліогр.: арк. 120-139.



Анотація до роботи:

Чуб О.В. Вторинна дистонія рубця у високопродуктивних корів (патогенез і лікування) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2002.

Дисертаційна робота присвячена вивченню патогенезу вторинної дистонії рубця у високопродуктивних корів і експериментальному обгрунтуванню застосування аміридину гідрохлориду для лікування корів.

Вивчені показники вмісту рубця у клінічно здорових високопродуктивних корів при різних режимах годівлі та структурах раціону. Вивчено поширення та механізми розвитку вторинної дистонії рубця, першопричиною якої були: гепатодистрофія, кетоз, зміщення сичуга, ендометрит, мастит, гнійно-некротичні процеси у ділянці кінцівок. Досліджені показники вмісту рубця при цих патологіях. Розроблена і апробована схема лікування корів, хворих на вторинну дистонію рубця, яку застосовують паралельно із лікуванням основної хвороби. Застосування аміридину гідрохлориду і натрію хлориду у поєднанні з сумішшю за С.І.Смирновим відновлює не тільки моторику рубця, але й сприяє збільшенню загальної кількості інфузорій, підвищенню редуктазної, целюлолітичної і, навпаки, зниженню амілолітичної активності мікрофлори рубця. Також вірогідно підвищується рівень оцтової та знижується частка масляної кислоти у вмісті рубця.

1. У дисертації обгрунтовані етіологія, патогенез і патогенетична терапія вторинної дистонії рубця у високопродуктивних корів, яка розвивається при гепатодистрофії, кетозі, зміщенні сичуга, ендометриті, маститі, затриманні посліду, гнійно-некротичних процесах на кінцівках та з інших причин.

2. Вторинна дистонія рубця виявлена у 22,5 % з 3400 досліджених високопродуктивних корів, частіше у перші два-три тижні після отелення. Захворювання реєструють частіше (30,1–31,9 %) у корів-первісток з річним надоєм 7–8 тис. кг молока. У корів першої–четвертої лактацій і річним надоєм 4,5–6 тис. кг молока вторинну дистонію рубця діагностували у 14,8–22,5 %.

3. Вторинна дистонія рубця розвивається як ускладнення при гепатодистрофії – 23,4 % усіх випадків; ендометриті – 22,8; маститі – 15,1; кетозі – 12,5; гнійно-некротичних процесах у ділянці кінцівок – 12,1; затриманні посліду – 6,5; тимпанії, випадінні матки, зміщенні сичуга та з інших причин – 7,6 %.

4. Захворювання корів на вторинну дистонію проявляється зменшенням частоти (6,3±0,3 за 5 хв) і сили (11,0±0,6 мм) скорочень рубця, тривалості активної його роботи (22,0±1,6 %, проти 32,9±0,8% у клінічно здорових) та порушенням ритму скорочень. Найменшу частоту скорочень (5,0±1) та тривалість активної роботи рубця (19,9±16 %) реєстрували при зміщенні сичуга.

5. У корів, хворих на вторинну дистонію, знижується водневий показник рубцевої рідини (6,43±0,03; р<0,001), редуктазна активність мікрофлори рубця (342±41 с; р<0,01), підвищується амілолітична активність (68±6,8 мг/год), змен-шується загальна кількість інфузорій до 335±48 тис/мл (у клінічно здорових корів, відповідно, 6,73±0,05; 99,0±9,0 с; 49,5±3,7 мг/год; 644,0±49,0 тис.). Целюлолітична активність мікрофлори виявлялася лише у 10,5 % хворих корів. Найменшу кількість інфузорій і найбільший час прояву редуктазної активності мікрофлори рубця встановлено при зміщенні сичуга.

6. Загальна кількість коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) у рідині рубця високоудійних корів коливається від 80 до 155 ммоль/л (119±4,73), у тому числі частка оцтової кислоти становить 45,4±1,71%; пропіонової – 27,7±1,12; масляної – 22,2±1,33; валеріанової – 2,8±0,58; і-валеріанової – 1,9±0,4%.

7. Загальна кількість КЖК у корів, хворих на вторинну дистонію, становить 112,1±7,0 ммоль/л. Найменше їх було при зміщенні сичуга (65±10,4 ммоль/л), найбільше – при кетозі (131,5±5,2). У хворих корів порушується співвідношення між окремими кислотами: зменшується частка оцтової (40±1,1%; р<0,01), збільшується – масляної (23,7±0,8 %) та і-валеріанової (2,6±0,9 %; р<0,05). Відносна кількість пропіонової та валеріанової кислот не змінюється. Найменша кількість оцтової кислоти встановлена при гепатодистрофії (37,7±2,2%) та кетозі (38,7±1,5 %; р<0,01), а найбільша частка масляної – при кетозі (27,6±1,4%; р<0,001). Співвідношення між пропіоновою і масляною кислотами при кетозі зменшене до 1,04±0,08, порівняно з 1,37±0,09 у здорових корів (р<0,001).

8. Застосування з лікувальною метою 1 %-ного водного розчину аміридину гідрохлориду, 10%-ного натрію хлориду та суміші за С.І.Смирновим є ефективним при вторинній дистонії рубця: показники моторної функції рубця відновлюються до фізіологічних величин на 2–3-й день; загальна кількість інфузорій збільшується удвічі, підвищується редуктазна і целюлолітична активність мікрофлори рубця, знижується – амілолітична; відновлюється синтез КЖК – частка оцтової кислоти збільшується до 54,9±0,74 %, а масляної, навпаки, зменшується до 17,7±0,75%.

Публікації автора:

1. Поширення, етіологія дистоній передшлунків та деякі показники вмісту рубця у високопродуктивних корів /В.І.Левченко, О.В.Чуб, В.В.Сахнюк, Л.М.Богатко, О.Ю.Омельченко //Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. – Вип. 11. – Біла Церква, 2000. – С. 73–77.

Дисертант вивчив поширення, етіологію та стан рубцевого травлення у корів, хворих на вторинну дистонію рубця.

2. Чуб О.В., Левченко В.І., Сахнюк В.В. Результати хроматографії летких жирних кислот у високопродуктивних корів //Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. – Вип. 13, ч. 2. – Біла Церква, 2000. – С. 182–188.

Дисертант вивчив склад і співвідношення КЖК у рідині рубця високопродуктивних корів.

3. Чуб О.В., Сахнюк В.В. Деякі показники травлення у рубці високопродуктивних корів при вторинній гіпотонії //Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. – Вип. 14. – Біла Церква, 2000. – С. 273–277.

Дисертант вивчив зміни показників вмісту рубця при гіпотонії, зокрема – КЖК.

4. Деякі аспекти патогенезу поліморбідності внутрішньої патології у високопродуктивних корів. /В.І.Левченко, В.В.Сахнюк, О.В.Чуб, Н.В.Вовкотруб, В.М.Івченко, Л.М.Богатко //Науковий вісник Львівської держ. академії вет. медицини ім. С.З.Гжицького. – Т. 2. (№ 2), ч. 1. – Львів, 2000. – С. 114–118.

Дисертант вивчив зміни показників вмісту рубця високопродуктивних корів при деяких захворюваннях.

5. Дистонія передшлунків: поширення, етіологія, лікування. /В.Левченко, О.Чуб, В.Сахнюк, Л.Богатко, Г.Щуревич //Ветеринарна медицина України. – 2001. – № 10. – С. 30–31.

Дисертант експериментально обгрунтував застосування аміридину гідрохлориду і суміші за С.І.Смирновим при лікуванні корів, хворих на вторинну дистонію рубця.