Анотація до роботи:

Сопко Я.О. Вроджені вади серця у плода: удосконалення діагностичних технологій і тактики ведення вагітності. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2007.

Робота присвячена актуальній темі ранньої діагностики вроджених вад серця у плода шляхом удосконалення та використання сучасних діагностичних технологій.

Для вирішення поставлених задач в основу роботи було покладене комплексне пренатальне обстеження 120 вагітних жінок групи високого ризику з вродженими вадами серця у плода.

Проаналізовано частоту та структуру простих та складних вроджених аномалій серцевої системи за наявності материнських та плодових факторів ризику. Визначено, що вроджені вади серця є маркерами різних хромосомних захворювань: від найбільш розповсюджених синдромів до рідкісних хромосомних аномалій.

Дослідження деяких ланок патогенезу виникнення вроджених вад серця шляхом аналізу навколоплідного матеріалу дозволило розглядати цей процес як результат ранніх морфологічних порушень у фето-плацентарній системі.

Аналіз періоду ранньої неонатальної адаптації показав, що на його перебіг впливає не лише тип вродженої вади серця, а й поєднання її з екстракардіальними аномаліями та/або гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи.

В результаті дослідження визначені найбільш сприятливі терміни гнстації для виявлення вродженої патології серця у плода та розроблено алгоритм ведення вагітності у жінок групи високого ризику за наявності вроджених вад серця у плода, що сприяло зниженню перинатальних втрат.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові підходи до актуальної наукової задачі - удосконалення діагностичних технологій, тактики ведення вагітності та розробці алгоритму діагностичних критеріїв вроджених вад серця у плода, які направлені на зниження перинатальних ускладнень та втрат.

1. На підставі застосування нових діагностичних технологій пренатальної діагностики встановлено, що вроджені вади серця плода становлять високу питому вагу і складають у вагітних жінок групи високого ризику 8,2 %.

2. У групі вагітних з материнськими факторами ризику переважають складні вроджені аномалії серця (63,9 % проти 36,1 % випдків простих вроджених вад серця), в той час, як у групі з плодовими факторами ризику – прості серцеві аномалії (62,5 % проти 37,5 % випадків), які в загальній структурі вроджених вад серця складають відповідно 51,7 % та 46,7 %.

3. Основою пренатальної діагностики вроджених вад серця плода є застосування програми трьох-етапного ехографічного обстеження вагітних жінок, особливістю якої є цільовий пошук серцевих аномалій у 20-22 тижні, що дозволяє підвищити ефективність діагностики і вироблення акушерської тактики ведення вагітності.

4. Результати проведення комплексної пренатальної діагностики свідчать, що вроджені вади серця у плода є одним з основних ультразвукових маркерів хромосомних аберацій, особливо за наявності материнських та плодових факторів ризику. Найчастіше серцеві вади плода зустрічалися випадків при таких хромосомних аномаліях, як синдром Едвардса у 8,3 %, синдром Дауна – у 5,0 %, синдром Тернера – у 1,7 %, синдром Патау – у 1,7 % випадків.

5.Вивчення деяких ланок патогенезу виникнення вроджених вад серця дозволяє розглядати цей процес, як результат ранніх морфологічних порушень у фетоплацентарній системі, які проявляються затримкою дозрівання та диференціації ворсинчастого хоріону, наявністю вогнищ склерозу стінки та порушення кровообігу в судинах пуповини, що приводить до зменшення компенсаторно- пристосувальних реакцій.

6. При аналізі ранньої неонатальної адаптації виявлено, що на її перебіг впливає не лише тип вродженої вади серця, а й поєднання її з ектракардіальними аномаліями та/ або гіпоксично-шшемічними у раженнями ЦНС, що виражається у значному підвищенні відсотка негативних результатів.

7. Алгоритм тактики ведення вагітності у жінок групи високого ризику, розроблений на підставі отриманих даних, забезпечує високу ефективність пренатальної діагностики вроджених вад серця і хромосомних аномалій та своєчасну допомогу новонародженим, що сприяє зниженню перинатальних втрат.

Публікації автора:

1. Вроджені вади серця у плода: основні аспекти етіології та фактори ризику // Перинатологія та педіатрія. – 2004. - № 2. – С. 47-51 (Співавт. Лук'янова І.С.; збір літератури, статистична обробка даних, підготовка статті до друку).

2. Морфологічні особливості хоріона та плаценти ІІ та ІІІ триместрів

вагітності при вроджених вадах серця у плода // Здоровье женщины. – 2005. - №4. – С. 62-64 (Співавт. Задорожна Т.Д., Гордієнко І.Ю., Арчакова Т.М., Лук'янова І.С.; набір матеріалу для морфологічних досліджень, підготовка статті до друку).

3. Уроджені вади серця плода та хромосомні аномалії: сучасний

погляд на проблему // Здоровье женщины. – 2005. - №2. – С. 59-63 (Співавт. Гордієнко І.Ю., Тарапурова О.М., Нікітчина Т.В.; збір літератури, функціональне обстеження пацієнток, статистична обробка даних).

4. Ранняя пренатальная диагностика частичной трисомии короткого

плеча 5 хромосомы // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 2. – С. 184-187 (Співавт. Сопко Н.И., Тавокина Л.В., Бычкова А.М., Михайлець Л.П., Живац З.Н.; підбір літератури, функціональне обстеження пацієнток ).

5. Сложный для диагностики случай мозаицизма трисомии 16

хромосомы, выявленный пренатально // Цитология и генетика. – 2006. – Т.40, № 3. – С. 59-66 (Співавт. Тавокина Л.В., Сопко Н.И., Буйнова В.А., Баронова Е.В.; підбір літератури, функціональне обстеження пацієнток, набір матеріалу для цитогенетичних досліджень ).

6. Особливості діагностики пухлин серця у плода // Проблеми

екологічної та медичної генетики і клінічної імунології//Збірник наукових праць. - 2004.– Випуск 7(60). – Київ-Луганськ-Харків. – С. 202-206 (Співавт. Лук'янова І.С.; збір літератури, функціональне обстеження пацієнток, підготовка статті до друку).