1. Аналіз літературних даних свідчить про наявність тісного зв`язку між характером структури популяцій комах (екологічної, генетичної) та їх життєздатністю. Однак, практично відсутні дані по прогнозуванню впливу змін в параметрах структури популяції на її життєздатність і продуктивність. В результаті аналізу механізмів і характера змін в в структурі штучних популяцій (культур) шовковичного та непарного шовкопрядів та їх вплив на життєздатність популяції, вперше експериментально показано, що будь-яке зниження ступеня її структурованості (вікового, статевого, етологічного, генетичного) веде до зниження життєздатності популяцій. 2. На прикладі шовковичного шовкопряда показано, що добір на протязі шести поколінь особин конкретного генотипу привів до зниження загальної життєздатності на оптимальному фоні культивування на 22,7%-9,9%-44,2%15,5% в порівнянні з контролем, в зв`язку зі зниженням гетерогенності культури, хоча в варіанті добору за масою коконів продуктивність зросла на0,99 кг;. на песимальному фоні культивування життєздатність знизилась в варіантах добору за темпами розвитку і за масою кокона (на 31,7%-18,6%, відповідно). В останніх варіантах вона залишилась на рівні контролю. В усіх варіантах добору, що супроводжувалися зниженням загальної життєздатності біоматеріалу, відмічено зниження варіабельності показника калібра коконів, що свідчить про зниження гетерогенності культури шовковичного шовкопряда в цих варіантах. 3. Експериментально встановлена можливість прогнозування життєздатності шовковичного шовкопряда при культивуванні на оптимальному фоні за максимальною кількістю великих коконів-самок. 4. На прикладі шовковичного та непарного шовкопрядів показано, що добір особин конкретного фенотипу приводить до зниження загальної життєздатності культури (на 23,3 %, - 25,6 %, відповідно) та індексу перспективного росту чисельності (79,4 - 90,8 разів відповідно), порівняно з контролем. 5. Уперше показана можливість прогнозувати тенденції змін життєздатності непарного шовкопряда за особливостями фенотипової структури популяцій, виходячи з встановлених біологічних особливостей і характера реакції особин на умови середовища, що змінюються. Показано, що особини з чорним забарвленням достовірно більш життєздатні в умовах низької щільності популяції, стійкіші до активації латентного вірусу поліедрозу, але мають високу чутливість до перонального зараження. В той час як особини з сірим забарвленням мають меншу життєздатність, досить чутливі до активації латентного вірусу, але стійкіші до високої щільності популяції і перонального зараження вірусом полієдрозу. Аналіз співвідношення фенотипів в популяції і оцінка їх загальної життєздатності та показника потенційного росту чисельності в лабораторії дає можливість прогнозувати тенденції в змінах життєздатності популяцій та динаміки чисельності непарного шовкопряда. |