У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення питання оптимізації живлення рослин ячменю ярого та підтримання родючості чорнозему опідзоленого у польовій сівозміні Правобережного Лісостепу України, що дозволяє зробити такі висновки: 1. Ґрунти, які мають однакове походження і природну родючість, можуть значно різнитися за ефективною родючістю. Сорти ячменю ярого по-різному реагували на це зміною врожайності, а також якості продукції. Тривале внесення різних доз добрив мало значний вплив на рівень окультуреності ґрунту, який змінювався за показником зведеного ґрунтового балу від 69,5 до 97,3, за зведеним показником якості ґрунту – від 0,23 до 0,78 і за комплексним агрохімічним показником – від 11,2 до 35,4 бала. 2. Тривале застосування мінеральних добрив у сівозміні не сприяло збереженню вмісту гумусу в ґрунті. Проте застосування їх у поєднанні з гноєм (варіант Гній 13,5 т/га + N67P102K54) забезпечувало його збільшення на 6% до вихідного рівня. Кислотність ґрунту при цьому збільшилась порівняно з вихідною на 1,4 одиниць – до рНсол. = 4,8. Найвища кислотність ґрунту була в сівозміні з внесенням мінеральних добрив в дозі N135P135K135 – рНсол. = 4,7. 3. Внесення високих доз добрив (N135P135K135) протягом тривалого часу, не забезпечувало накопичення азоту в ґрунті, тому в цьому варіанті чорнозем опідзолений за вмістом лужногідролізованого азоту відноситься до групи ґрунтів з низьким рівнем забезпеченості рослин азотом, що вказує на значну роль азотного компоненту в системі удобрення. 4. За високих доз добрив (N135P135K135) кількість рухомих сполук фосфору і калію збільшилась в 2,0–2,5 рази порівняно з контролем, тобто до високого і дуже високого рівня. За низьких доз добрив (N45P45K45) їх вміст в орному шарі ґрунту був підвищеним та середнім. 5. При внесенні низьких (N45P45K45) та високих (N135P135K135) доз добрив за мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення у сортів Гетьман, Толар і Миронівський–92 коефіцієнт продуктивного кущіння зростав відповідно на 0,2 і 0,4 пункта порівняно з контролем, а у сортів Звершення і Невада – відповідно на 0,3 і 0,1. 6. Тривале внесення добрив у сівозміні зменшує вплив фактору погоди на формування врожаю ячменю ярого і збільшує вплив рівня родючості ґрунту. За 40 років досліджень його частка становила 58,4%, а фактору удобрення – 27,4%, то за останні 10 років ці показники відповідно становили 37,0% і 51,4%. У варіантах з високими дозами добрив величина середньорічного приросту врожаю зерна ячменю ярого з часом знижується, особливо за мінеральної системи удобрення, тому подальше його підвищення можливе за рахунок такого фактору, як сорт. 7. За роки досліджень оптимальною виявилась органо-мінеральна система удобрення (Гній 13,5 т/га + N67P101K54), що забезпечила отримання врожайності зерна сорту Гетьман – 4,70 т/га; Миронівський–92 – 4,54; Толар – 4,53; Невада – 4,28; Звершення – 4,16 т/га. Тривале застосування у польовій сівозміні еквівалентної кількості мінеральних добрив обумовило зниження врожайності на 13–20% у середньому по сортах. 8. За високого рівня родючості ґрунту і доз добрив за органо-мінеральної системи удобрення (Гній 13,5 т/га + N67P101K54) сорти Гетьман і Толар формували зерно з вмістом білка 11,5%, крупністю >85%, екстрактивністю >77%, здатністю до проростання 95,5%. Проте за посушливих погодних умов (2003 р.) вміст білка всередньому по сортах підвищився на 5,2%. 9. Вміст основних елементів живлення в зерні і соломі ячменю ярого більшою мірою залежав від рівня мінерального живлення, ніж від сортових особливостей і відповідно становив N – 1,31–1,76%, Р2О5 – 0,83–1,19, К2О – 0,62–0,71% на суху речовину. Найбільшу кількість азоту – 22,9 кг і фосфору – 13,8 кг на створення 1 т зерна з відповідною кількістю соломи на формування врожаю затрачає сорт ячменю ярого Миронівський–92 (варіант Гній 13,5 т + N67P101K54), а калію – 18,9 кг сорт Гетьман, що відповідно на 31, 24 і 13% більше, ніж на ділянках без удобрення. 10. Найбільш економічно доцільним є вирощування ячменю ярого сорту Гетьман за низьких доз органо-мінеральної системи удобрення в сівозміні (Гній 4,5 т/га + N22P34K18). При цьому чистий дохід від застосування добрив складає 538,8 грн/га, а умовний рівень рентабельності сягає 212%, у сортів Миронівський–92 і Звершення – 163 і 145%. Застосування добрив під ячмінь ярий на чорноземі опідзоленому у польовій сівозміні є досить виправданим з енергетичної точки зору. При цьому найбільшу енерговіддачу забезпечують сорти ячменю Звершення – 6,5 і Миронівський–92 – 7,0 одиниць, за низьких доз внесення добрив органо-мінеральної системи удобрення (Гній 4,5 т/га + N22P34K18). |