У дисертації проведене теоретичне узагальнення і запропоновано новий практичний напрямок вирішення наукового завдання оптимізації виходжування передчасно народжених дітей шляхом клініко–патогенетичного обґрунтування впливу раннього ентерального харчування на становлення системи гемостазу. 1. Передчасно народжені діти, яким необхідна була інтенсивна терапія в ранньому неонатальному періоді, у 100% випадків народилися від матерів з високим перинатальним ризиком, що характеризувався високою частотою загрози переривання вагітності (78,81%), хронічною фетоплацентарною недостатністю (61,52%), наявністю гострих вірусних інфекцій (42,32%) і навантаженням лікарськими препаратами під час вагітності (92,31%). 2. Поширеність урогенітальної інфекції в матерів, що народили недоношених дітей у критичному стані, склала 80,81%. На першому місці за поширеністю був дріжджовий кольпіт (38,52%), на другому – інфікованість хламідіями (32,72%), на третьому – інфікованість міко- і уреаплазмами (26,91%). 3. У недоношених дітей, що народилися в критичному стані від матерів із високим перинатальним ризиком, виявлене достовірне зниження білоксинтезуючої і білірубінзв’язуючої здатності печінки, гіперкоагуляційна спрямованість судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу на тлі депресії прокоагулянтної активності і зниженого рівня в крові основного антикоагулянту антитромбіну-III. 4. Застосування трофічного харчування в комплексі інтенсивної терапії в перші дні життя після народження в недоношених дітей, що народилися від матерів з високим ступенем перинатального ризику, сприяє підвищенню білоксинтезуючої і білірубінзв’язуючої функції печінки, поліпшує трофічний стан організму немовляти, що підтверджує більш високе зростання у них рівня лімфоцитів у периферичній крові до кінця першого тижня життя. 5. У дітей, що одержували раннє ентеральне харчування до 7-го дня життя, рівень сечовини в крові був значно нижчий у порівнянні з другою групою, що свідчить про зниження активності гіпоксантиноксидазної системи у відповідь на зниження утворення вільних радикалів через стабілізацію ряду систем і органів. 6. Поліпшення функціональної активності печінки в дітей, що одержували раннє ентеральне харчування, сприяє нормалізації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, синтезу антитромбіну-III, зниженню підвищеної активації внутрішніх механізмів згортання крові, підвищенню прокоагулянтної активності і стабілізації коагуляційного потенціалу крові до кінця раннього неонатального періоду. 7. Раннє ентеральне харчування напівелементними сумішами в передчасно народжених дітей, що знаходяться в умовах інтенсивної терапії, поліпшує трофічну функцію шлунково-кишкового тракту і сприяє більш швидкому збільшенню маси тіла протягом першого місяця життя. |