Оченашко Ольга Вадимівна. Вплив трансплантації кріоконсервованих клітин ембріональної печінки на перекисне окислення ліпідів та відновні процеси у щурів з печінковою недостатністю: дисертація канд. біол. наук: 03.00.19 / НАН України; Інститут проблем кріобіології і кріомедицини. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Оченашко О. В. Вплив трансплантації кріоконсервованих клітин ембріональної печінки на перекисне окислення ліпідів та відновні процеси у щурів з печінковою недостатністю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.19 – кріобіологія. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2003.
Дисертація присвячена вивченню впливу кріоконсервованих клітин ембріональної печінки людини різних термінів низькотемпературного зберігання на перекисне окислення ліпідів (ПОЛ) і відновний потенціал печінки у щурів на моделях печінкової недостатності.
Показано, що зберігання кріоконсервованих клітин ембріональної печінки людини протягом 120 тижнів при –196 С не впливає на рівень життєздатності клітин in vitro та їхню біологічну активність при трансплантації.
Встановлено, що введення кріоконсервованих клітин ембріональної печінки тваринам з печінковою недостатністю призводить до активації відновних процесів у печінці. У тварин з частковою гепатектомією спостерігається посилення синтезу ДНК і прискорення відновлення маси органа. У тварин з експериментальним цирозом активація репаративного процесу в ураженому органі супроводжується поліпшенням біоенергетичних параметрів гепатоцитів і нормалізацією біохімічних показників крові.
Трансплантація кріоконсервованих клітин ембріональної печінки призводить до зниження інтенсивності ПОЛ у крові щурів на всіх моделях печінкової недостатності. На моделі часткової гепатектомії показано, що цей ефект обумовлений зміною активностей неферментативної та ферментативної компонент антиоксидантних систем у печінці та крові щурів.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка спрямована на висвітлення шляхів реалізації біологічної дії кріоконсервованих клітин ембріональної печінки різних термінів низькотемпературного зберігання при введенні щурам з окремими формами експериментальної печінкової недостатності. Одержані у роботі дані свідчать про те, що уведення ККЕП тваринам з експериментальною патологією сприяє підсиленню відновних процесів у пошкодженій печінці щурів та зниженню інтенсивності ПОЛ.
Зберігання ККЕП людини в умовах низькотемпературного банку протягом 120 тижнів не впливає на життєздатність клітин в умовах in vitro та їх біологічну активність при трансплантації тваринам з експериментальною печінковою недостатністю.
ККЕП впливають на проліферативно-відновні процеси в печінці тварин з частковою гепатектомією: трансплантація ККЕП у селезінку щурів стимулює відновлення маси печінки і синтез ДНК через 24–72 год, а синтез яРНК – через 72 год після 70 %-ної гепатектомії,.
ККЕП спричиняють виражену дію на стан антиоксидантно-прооксидантної рівноваги в печінці і крові щурів з частковою гепатектомією. Трансплантація ККЕП призводить до додаткового зменшення рівня ТБК-активних продуктів у плазмі й інтенсивності спонтанного ПОЛ у печінці до 72 год після часткової гепатектомії. Уведення ККЕП додатково збільшує антиокисну активність ліпідів печінки через 24 і 72 год, а плазми крові – через 48–72 год після часткової гепатектомії.
Часткова гепатектомія призводить до зміни активності ферментів, які регулюють рівень перекисних процесів, а трансплантація ККЕП сприяє відновленню їх активності: глутатіонпероксидази плазми й еритроцитів крові, глутатіонредуктази еритроцитів і каталази печінки – через 24 год, глутатіонредуктази печінки – через 48 год, а глутатіонпероксидази печінки – через 72 год після часткової гепатектомії.
Превентивне уведення ККЕП тваринам з гострим токсичним ушкодженням печінки викликає зниження вмісту продуктів ПОЛ у плазмі крові через 72 год після ін’єкції тетрахлорметану.
Трансплантація ККЕП тваринам з експериментальним цирозом призводить до посилення відновних процесів у печінці і зменшення рівня ПОЛ: через 14 днів після їх введення у печінці спостерігаються морфологічні ознаки активації репаративного процесу, що супроводжується нормалізацією біоенергетичних параметрів клітин печінки та вмісту білірубіну і ТБК-активних продуктів у плазмі крові.
Уведення ЦТЕ впливало подібно до ККЕП на відновні процеси в печінці щурів при частковій гепатектомії й експериментальному цирозі. Вплив ЦТЕ на перекисні процеси був однонаправленим з дією ККЕП, але менш вираженим і короткочасним.
Публікації автора:
Петренко А. Ю., Оченашко О. В. Влияние препаратов эмбриональных тканей человека на интенсивность перекисного окисления липидов при остром токсическом гепатите у крыс // Проблемы криобиологии. – 2001. – №2. – С. 66–71. (Дисертантом проведено експерименти щодо визначення умов формування гострої печінкової недостатності та вимірювання вмісту продуктів ПОЛ і активності ферментів у крові щурів).
Оченашко О. В., Божков А. И., Петренко А. Ю. Влияние эмбриональных клеток человека на синтез ДНК и яРНК в регенерирующей печени крыс // Укр. біохім. журн. – 2002. – Т. 74, №3. – С. 25–30. (Дисертантом проведено експерименти щодо визначення швидкості синтезу ДНК та яРНК у печінці щурів).
Оченашко О. В., Волкова Н. А., Петренко А. Ю. Влияние криоконсервированных клеток эмбриональной печени на восстановительные процессы при экспериментальном циррозе печени // Проблемы криобиологии. – 2002. – №3. – С. 87–89. (Дисертантом сформовано модель экспериментального цироза у щурів та проведено експерименти щодо визначення біохімічних показників крові, біоенергетичного та морфологічного стану печінки тварин).
Грищенко В. И., Никитченко Ю. В., Оченашко О. В., Петренко А. Ю., Бондарь В. В., Дзюба В. Н. Влияние трансплантации препаратов эмбриональных тканей на прооксидантно-антиоксидантное равновесие в печени и крови крыс после частичной гепатэктомии // Бюл. экспер. биол. и мед. – 2001. – Т. 132, №10. – С. 394–397. (Дисертантом виконано експериментальне моделювання печінкової патології на щурах, визначено рівень продуктів ПОЛ та антиокисної активності).
Моисеева Н. Н., Мазур С. П., Оченашко О. В., Петренко А. Ю. Влияние трансплантации криоконсервированных клеток фетальной печени человека на регенерацию и функцию печени крыс после частичной гепатэктомии // Проблемы криобиологии. – 2001. – №1. – С. 42–47. (Дисертантом досліджено зміну маси та ступінь регенерації печінки щурів).
Петренко О.Ю., Мазур С.П., Моісеєва Н.М., Оченашко О.В. Вивчення можливостей використання трансплантації клітин фетальної печінки при лікуванні гострої печінкової недостатності // Трансплантологія. – 2000. – Т. 1, №1. – С. 276–277.
Петренко А.Ю., Оченашко О.В., Моисеева Н.Н., Скоробогатова Н.Г. Функция криоконсервированных клеток эмбриональной печени в системе in vitro и при экспериментальной трансплантации // Проблемы криобиологии. – 2001. – №3. – С. 34–35.
Petrenko A. Yu., Tarasov A. I., Sukach A. N., Mazur S. P., Grischuk V. P., Moisejeva N. M., Ochenashko O. V., Skorobogatova N. G. Cryopreservation effect on the integrity and functional activity of embryonic liver stem cell // Cryobiology. – 2001. – V. 43, №4. – P. 387–388.
Петренко А.Ю., Оченашко О.В. Биохимический механизм действия трансплантации стволовых клеток на параметры ПОЛ при модельной печеночной недостаточности // Укр. біохім. журн. – 2002. – Т. 74, №4а (додаток 1). – С. 170.
