Анотація до роботи:

Левицький П.Р. Вплив світлоімпульсної стимуляції органа зору на розвиток адреналінової міокардіодистрофії та адаптацію організму до дії надзвичайних чинників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. – Тернопіль, 2006.

Робота присвячена вивченню впливу світлоімпульсної стимуляції органа зору на процеси адаптації організму до ушкоджуючої дії кардіотоксичної дози адреналіну, гіпоксичної гіпоксії та фізичного навантаження.

У дисертації показано, що за адреналінового ураження серця, попередня світлоімпульсна стимуляція органа зору червоним світлом призводить до зниження показників перекисного окиснення ліпідів, активності амінотрансфераз і вмісту ендотоксинів у сироватці крові, зростання антиоксидантного захисту, збільшення тривалості життя експериментальних тварин у змодельованих умовах гіпоксичної гіпоксії, викликає менші відхилення від норми показників електрокардіограми та структурних компонентів серцевого м’яза.

Під впливом світлоімпульсної стимуляції органа зору зростають адаптаційні можливості людини до фізичного навантаження.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що знайшло своє відображення у виявленні патогенетичних механізмів впливу світлоімпульсної стимуляції органа зору на стійкість організму до гіпоксичної гіпоксії, дії кардіотоксичної дози адреналіну в експерименті та адаптацію молодих нетренованих осіб чоловічої і жіночої статі до фізичних навантажень.

У результаті вирішення наукового завдання були зроблені наступні висновки:

1. Фотоімпульсна стимуляція органа зору інтактних тварин призводить до суттєвого зниження рівня активних продуктів перекисного окиснення ліпідів і підвищення активності каталази в сироватці крові. Введення на цьому тлі адреналіну у кардіотоксичній дозі супроводжується істотно меншим накопиченням первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів, достовірно нижчою активацією аспартатамінотрансфераз і аланінамінотрансфераз, меншим зростанням показників ендотоксикозу крові і вищою активністю супероксиддисмутази і каталази крові у порівнянні з тваринами, яких не піддавали фотостимуляції. Найістотніший протекторний вплив відмічається через 24 год після моделювання адреналінової міокардіодистрофії.

2. Попередня фотостимуляція поліпшувала показники електрокардіо-грами у тварин, яким вводили адреналін у кардіотоксичній дозі. Зокрема, амплітуда зубця R у фотостимульованих тварин була більшою на 14,3 %, амплітуда зубця T меншою на 56,7 %, тривалість інтервалу QRST меншою на 31,2 %. Відмінності були найбільш істотними через 24 год після фотостимуляції і введення адреналіну.

3. Фотоімпульсна стимуляція інтактних тварин викликає підвищення резистентності експериментальних тварин до гіпоксичної гіпоксії. Достовірні зміни відмічаються вже після п’ятого сеансу і досягають максимуму після восьмого сеансу світлостимуляції – тривалість життя тварин збільшилася на 45,8 % (Р<0,001). Особливістю змін адаптаційних процесів до гіпоксичної гіпоксії після фотостимуляції є їх фазний характер з максимумами після третього, п’ятого, восьмого і десятого сеансів й мінімумами – після четвертого, шостого і дев’ятого сеансів фотоімпульсної стимуляції.

4. Адреналінова міокардіодистрофія супроводжувалася істотним відхиленням планіметричних показників серця, що було найпомітнішим через 24 год після введення адреналіну. Зазначені відхилення були достовірно нижчими на тлі попередньої фотостимуляції порівняно з тваринами без фотостимуляції: площа лівого шлуночка – на 13,0 %, правого – на 18,4 %. Планіметричний індекс у фотостимульованих тварин практично не змінювався, в той час як у тварин без фотостимуляції він достовірно був нижчим (на 6,2 %). За масометричними показниками у фотостимульованих тварин на тлі введення кардіотоксичної дози адреналіну не відмічалося достовірних відхилень порівняно із фотонестимульованими тваринами.

5. За гістостереометричними показниками відмічається суттєво менша ушкоджуюча дія адреналіну у фотостимульованих тварин. В них через 24 год після введення кардіотоксичної дози адреналіну на 7,3 % був меншим діаметр ядер кардіоміоцитів лівого шлуночка, на 13,1 % – ядерно-цитоплазматичні відношення, на 36,8 % відносний об’єм уражених кардіоміоцитів (Р<0,001). Аналогічним був позитивний результат і в правому шлуночку.

6. Адреналінова міокардіодистрофія на тлі попередної фотостимуляції супроводжується меншими змінами інтрамуральних дрібних артерій лівого шлуночка порівняно з тваринами без фотостимуляції. Через 24 год після введення адреналіну внутрішній діаметр судин лівого шлуночка був на 10,2 % більшим, ніж у фотонестимульованих тварин (Р<0,001). Товщина медії в цих умовах була меншою на 15,9 %, що зумовлює зниження індекса Вогенворта на 20,6 % (Р<0,001).

7. Світлоімпульсна стимуляція підвищує адаптаційні можливості до фізичного навантаження організму молодих здорових осіб жіночої і чоловічої статі. У фотостимульованих осіб жіночої статі достовірно знижується час відновлення частоти серцевих скорочень до вихідного рівня, відмічається тенденція до зниження індекса Руф’є і до підвищення індекса адаптації. У осіб чоловічої статі – достовірно знижуються частота серцевих скорочень за останні 15 с першої хвилини відпочинку, час відновлення частоти серцевих скорочень до вихідного рівня, індекс Руф’є. Кореляційним аналізом встановлено, що із збільшенням вихідного рівня частоти пульсу як в осіб жіночої, так і чоловічої статі підвищувався індекс Руф’є і знижувався індекс адаптації.

8. В осіб чоловічої і жіночої статі з вихідною частотою серцевих скорочень меншою 20 уд (15 с)^-1 світлоімпульсний вплив червоним світлом більш ефективно підвищував адаптаційні можливості організму до фізичного навантаження, ніж в осіб з частотою скорочень понад 20 уд(15 с)^-1. В останніх фотоімпульсний вплив не викликає істотного поліпшення досліджуваних показників, проте в осіб жіночої статі зумовлює дезадаптаційний вплив.

9. Світлоімпульсна стимуляція органа зору є чинником, який підвищує захист міокарда при дії кардіотоксичної дози адреналіну, резистентність організму експериментальних тварин до гіпоксичної гіпоксії та адаптаційні можливості організму молодих здорових осіб до фізичного навантаження.

Публікації автора:

1. Мисула І. Р., Левицький П.Р., Дем’яненко В. В. Вплив світлоімпульсних подразнень на резистентність білих щурів до гіпоксичної гіпоксії // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 3. - С.81-82. (Дисертантом проведено пошук літературних джерел та аналіз літературних даних, досліджено вплив світлоімпульсних подразників на тривалість життя піддослідних тварин, здійснено статистичну обробку матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

2. Гнатюк М.С., Левицький П.Р., Пришляк А.М. Морфометрична оцінка структурних змін серцевого м’яза при адреналіновій міокардіодистрофії // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 4. - С. 83-85. (Дисертант сформулював мету та завдання роботи, здійснив пошук літературних джерел, виконав підготовку матеріалу до дослідження, здійснив статистичну обробку матеріалу, підготував матеріал до опублікування, сформулював висновки та практичні рекомендації).

3. Левицький П.Р., Гнатюк М.С. Вплив фотостимуляції на функціонально-біохімічні прояви адреналінової міокардіодистрофії // Медична хімія. - 2005. – Т. 7, № 3. – С. 54-57. (Дисертант сформулював мету та завдання роботи здійснив пошук літературних джерел та аналіз літературних даних, дослідив вплив світлоімпульсних подразників на біохімічні та функціональні зміни у міокарді піддослідних тварин, здійснив статистичну обробку матеріалу, підготував матеріал до опублікування).

4. Левицький П.Р. Вплив фотостимуляції на біохімічні та функціональні зміни за адреналінової міокардіодистрофії // Матеріали XLVIII підсумкової науково-практичної конференції „ Здобутки клінічної і експериментальної медицини” . – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 12.

5. Деклараційний патент на корисну модель 5606 Україна, МКU А61М15/02. Спосіб превентивної профілактики гіпоксії / Левицький П.Р., Мисула І. Р. - № 20040705926; Заявл. 19.07.2004; Опубл. 15.03.2005; Бюл. №3. – 6 с.

6. Левицкий П. Р., Гнатюк М. С. Морфометрический анализ структурной перестройки миокарда при адреналиновой миокардиодистрофии // Материалы ІV Междунар. науч.-практ. конф. “Студенческая медицинская наука XXІ”. – Витебск, 2004. – С. 9. (Дисертант сформулював мету та завдання роботи здійснив пошук літературних джерел, виконав підготовку матеріалу до дослідження, здійснив статистичну обробку матеріалу, підготував матеріал до опублікування, сформулював висновки та практичні рекомендації, виступив на конференції).

7. Левицький П. Р. Вплив фотостимуляції живого організму на морфологічні прояви адреналінової міокардіодистрофії // Матеріали ІІ міжвузівської наук. конф. студентів та молодих вчених. – Вінниця, 2005. – С. 33-34.

8. Левицький П. Р., Гнатюк Р.М. Морфометрична оцінка структурної перебудови судин серця при адреналіновій міокардіодистрофії // Збірка тез 59 міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених ”Актуальні проблеми сучасної медицини”. – Київ, 2005. – С. 142. (Дисертант дослідив морфологічні зміни у міокарді піддослідних тварин сформулював мету та завдання роботи здійснив пошук літературних джерел, виконав підготовку матеріалу до дослідження, здійснив статистичну обробку матеріалу, підготував матеріал до опублікування, сформулював висновки та практичні рекомендації, виступив на конференції ).

9. Левицький П. Р. Вплив фотостимуляції на адаптацію молодих людей різної статі до фізичного навантаження // Матеріали ІХ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 139.

10. Левицький П.Р., Мисула І. Р. Вплив фотостимуляції органа зору на адаптацію молодих людей різної статі до фізичного навантаження // Збірка тез міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених Одеського державного медичного університету ”Вчені майбутнього” – Одеса, 2005. – С. 101-102. (Дисертант здійснив пошук літературних джерел, виконав підготовку матеріалу до дослідження, здійснив статистичну обробку матеріалу, підготував матеріал до опублікування, сформулював висновки та практичні рекомендації, дослідив вплив світлоімпульсних подразників на адаптацію організму молодих нетренованих осіб обох статей до фізичного навантаження, виступив на конференції).