Аналіз загальних тенденцій поглиблення європейської інтеграції показав, що в силу економічних і політичних чинників система оподаткування не лише зберегла функцію головного джерела наповнення бюджетів, а й посилила свій вплив на міжнародне розміщення виробництва, міграцію трудових ресурсів та потоки капіталу. Збереження відмінностей у проведенні фіскальної політики окремими країнами Співтовариства може призводити до виникнення податкової конкуренції між країнами, однак фіскальна конвергенція, яка передбачає також гармонізацію податкових систем країн ЄС, покликана підвищувати конкурентоспроможність європейських економік у глобальному середовищі. Проголошені євроінтеграційні прагнення України, закріплені у низці державних документів супроводжуються тривалою перебудовою вітчизняної податкової системи та гармонізацією податкового законодавства з європейським, але по сьогодні не завершено пошук оптимальної моделі, яка була б близькою за своїм складом та структурою до європейських зразків та враховувала б вітчизняні реалії. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. Моделі відкритої економіки (МанделлаФлемінга, МанківаСаммерса, міжчасового споживання, неокейнсіанська, ендогенного зростання) передбачають вплив податків на наступні показники: мобільність податкової бази (капіталу або промислових компаній); взаємодоповнюваність видатків в окремих регіонах; особливості поведінки „великих” регіонів, які впливають на вартість чинників виробництва в межах інтеграційного утворення; вартість інвестиційних ресурсів. 2. Еволюція ЄС демонструє процес гармонізації податкових систем, що передбачає: а) уніфікацію ставок ПДВ та акцизів, нарахувань на фонд заробітної плати (або коштів праці), а також ставок податку на доходи фізичних і юридичних осіб; б) єдині правила оподаткування інвестиційного доходу; в) узгоджене адміністрування податкової системи. Доведено, що гармонізація податкових систем не є реакцією на розширення ЄС за рахунок країн ЦСЄ, а зумовлена необхідністю підвищення конкурентоздатності європейських економік. 3. Реформування податкових систем країн ЦСЄ базується на досягненні загальноприйнятих європейських стандартів із пошуком нових рішень щодо підтримання конкурентоспроможності. За допомогою тесту Гренджера доведено нейтральний вплив зниження ставок податків у країнах ЄС-10 на показники країн ЄС-15, що засвідчує відсутність підстав для податкової конкуренції. Зниження офіційних ставок податку на прибуток корпорацій у країнах „нової” Європи відбувається під впливом відповідного процесу в країнах „старої” Європи, який, своєю чергою, відображає реалії європейської інтеграції та мотивацію підвищення конкурентоспроможності у глобальному середовищі. 4. Підтверджено наступні функціональні залежності для країн ЦСЄ: а) зниження податкового тиску є корисним для економічного зростання і сприяє збільшенню припливу капіталу та зниженню процентної ставки, що узгоджується з результатами здійсненого теоретичного аналізу; б) запровадження лінійного податку підвищує темп зростання ВВП; в) зовнішній борг не залежить від податкового тиску, але одночасно простежується обернена залежність цього показника від лінійного податку, подібні наслідки має прискорення інфляції, що можна пояснити обмеженням можливостей для зовнішніх запозичень у випадку погіршення макроекономічної стабільності; г) позитивна взаємна кореляція між податковим тиском та інвестиціями може відображати підвищену залежність економік ЦСЄ від інвестицій державного сектора, які необхідні для розвитку інфраструктури та соціальної сфери. 5. Стратегія реформування податкової системи України із врахуванням досвіду країн ЄС повинна враховувати: а) можливість погіршення сальдо поточного рахунку внаслідок припливу іноземного капіталу, який заохочено зниженням податкового тиску; б) залежність інвестиційного процесу від видатків державного бюджету, а відповідно від податкових надходжень; в) відсутність негайного прямого зв’язку між пожвавленням виробництва та податковими надходженнями, навіть за умови сприятливого стимулювання реального сектора зниженням податкового тиску; г) доречність тривалої фіскальної дисципліни як чинника підтримання макроекономічної рівноваги. 6. З метою забезпечення стійкого припливу капіталу задля зростання економіки України та її інтеграції в економічну систему ЄС, необхідно, з врахуванням загальноєвропейських тенденції функціонування податкових систем, реформувати вітчизняну податкову систему шляхом: а) запровадження обмеженої кількості обґрунтованих пільг щодо сплати ПДВ і податку на прибуток підприємств; б) збільшення ставок акцизного збору на алкогольну продукцію, тютюнові вироби та нафтопродукти; в) диференціації ставок ПДВ (із зниженою ставкою на рівні 7-9% для товарів першої необхідності); г) зниження ставки податку на прибуток підприємств до 22-20% (з одночасним запровадженням прискореної амортизації об’єктів основних засобів або можливості використання податкових вирахувань сум видатків на здійснення науково-дослідної чи інноваційної діяльності); д) диференціації ставки податку на прибуток для розподіленого і нерозподіленого капіталу; е) запровадження оподаткування доходу від цінних паперів і депозитів у банківських установах на рівні 15%; є) поступового перенесення податкового навантаження зі сплати внесків до цільових фондів за рахунок зменшення ставки для юридичних осіб до 25% та її збільшення для фізичних осіб до 20%; ж) скасування „нерентабельних” податків (збір за геологорозвідувальні роботи, комунальний податок); з) запровадження податку на нерухоме майно і товари розкошу зі ставкою 1-3%; і) запровадження альтернативного мінімального податку зі ставкою 3% на невиробниче споживання, пов’язане з утриманням апарату управління та іншими важко контрольованими загальногосподарськими витратами; к) встановлення жорсткішої системи контролю за платниками податків із запровадженням більших розмірів штрафних санкцій. |
